Менше, ніж за два тижні до кінцевої дати подачі електронних декларацій українські чиновники знову намагаються якщо не уникнути, то перенести кінцеві строки подачі своєї фінансової звітності. Події останніх тижнів свідчать про спроби на найвищому рівні домовитися з представниками ЄС про необхідність внесення змін до закону про електронне декларування. Мовляв, нинішній закон може наразити на небезпеку чиновників, депутатів та суддів, адже, в разі його подачі, з даними про майновий стан високопосадовців зможуть ознайомитися всі охочі, в тому числі й грабіжники.
Залишається лише вигадати привід для того, аби відстрочити процес подачі декларацій у часі. Для цього використовуються всі можливі методи: від перемовин до демонстрації вад системи е-декларування та відвертого саботажу внесення декларацій чиновниками.
Заручники е-декларацій
Чиновники і справді не поспішають декларувати свої статки. За 10 днів до кінцевої дати подачі декларацій, свій майновий стан оприлюднили близько 12 тисяч чиновників. Це трохи більше однієї п’ятої частини від запланованого обсягу першого етапу е-декларування (в ньому мали взяти участь близько 50 тисяч високопосадовців): саме воно мало стати сигнальним для чиновників, депутатів та суддів усіх інших рівнів та продемонструвати західним партнерам готовність української владної верхівки до рішучих змін.
Піар і ризики системи е-декларування. Оцінка експертаПоліттехнолог розповіла про ситуацію із системою е-декларування, прогалини запуску та реалізації продукту.
Втім, найбільшу невпевненість викликають саме дії перших осіб держави. Наразі свої статки не задекларували ані Президент, ані прем’єр-міністр, ані голова Верховної Ради, ані генпрокурор, ані очільник СБУ. Фактично, такий приклад є красномовним свідченням існування своєрідної інструкції для решти чиновників.
Заручниками цієї історії можуть стати всі громадяни України, яких вітчизняні політики так щедро годували обіцянками щодо надання безвізового режиму з країнами ЄС уже до кінця цього року. Справді, рішення про безвіз уже начебто є, однак у Євросоюзі наполягають на дотримані строків подачі електронних декларацій саме чиновниками. Особливо – коли мова йде про перших осіб держави.
На тлі позалаштункових інтриг із е-декларуванням, у ЄС також вирішили дати чіткий сигнал українській владі. Це свідчить про те, що європейські чиновники прискіпливо стежать за діями своїх українських колег. Так, минулого тижня стало відомо, що питання затвердження безвізового режиму між Україною та ЄС не було внесене до порядку денного майбутньої сесії Європарламенту, що пройде у Страсбурзі 24-27 жовтня. Щоправда, експерти пояснюють такий крок ЄС необхідністю затвердження механізму призупинення безвізового режиму, який саме розробляється єврочиновниками.
Депутатські фобії
Окрім того, що запуск е-декларування супроводжувався численними скандалами, за останні півтора місяці нардепи вже тричі намагалися внести поправки, що мали б змінити саме законодавство в даному питанні. Спочатку відповідний законопроект зареєструвала нардеп Тетяна Донець. Після скандалу з купівлею квартири нардепом Сергієм Лещенком, ще один документ – «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень про запобігання корупції» вніс на розгляд його колега та соратник Мустафа Найєм. Правки передбачали зміни у визначенні поняття «близьких осіб», що передбачало також і зміну подачі даних в декларації чиновника чи нардепа.
Майже 10 тисяч чиновників подали е-деклараціїУ Національному агентстві з питань запобігання корупції назвали кількість вже поданих документів до системи е-декларування.
Після гучного скандалу, який набув широкого розголосу в соцмережах, Найєм відкликав свій законопроект. Однак того самого дня на сайті Ради з’явився ще один документ, який передбачав внесення ще більш суттєвих правок у ході електронного декларування. Автором змін виступив очільник фракції «БПП» та близький соратник Президента Ігор Гринів.
Головна мета законопроекту, за задумом автора, полягала в тому, щоби захистити оприлюднені в е-деклараціях фінансові дані народних обранців та високопосадовців від зловмисників. Самі нардепи також не раз говорили про серйозні вади системи. А позафракційний Остап Єднак повідомив про несанкціоноване втручання в його декларацію, після якого зникли деякі дані.
До критики е-декларування долучились і в уряді. Так Володимир Гройсман (попри те, що сам досі не подав декларацію) розкритикував колег-міністрів за затягування із заповненням декларацій, проте на тому ж засіданні уряду дав доручення міністру юстиції Павлу Петренку провести спільно з НАБУ, НАЗК і Генпрокураторою нараду, аби врегулювати всі юридичні колізії, що виникли після запуску системи електронного декларування.
Чи врятує чергове перенесення строків?
Відповідь Національного агентства із запобігання корупції не забарилася. Вже цього тижня там мають затвердити та передати на реєстрацію в Мін’юст зміни у формі електронної декларації.
Що декларують держслужбовці європейських країн«Слово і Діло» представляє інфографіку норм законодавства різних країн щодо порогів декларування.
Крім того, за інформацією громадських активістів, саме сьогодні НАЗК має намір оголосити про ще одну суттєву обставину: в Агентстві намагатимуться продовжити терміни подачі декларацій до кінця 2016 року. Тобто в НАЗК непублічно визнають саботаж чиновників, депутатів та суддів процесу заповнення декларацій і шукають оптимальне вирішення даного питання. До того ж, вони ризикують стати співучасниками злочинних дій, адже відсутність заповненої декларації певного чиновника, за чинним законом, тягне за собою відповідальність.
З одного боку, зрив термінів подачі декларацій, як і їх пролонгація, вже є негативним сигналом для процесу надання Україні безвізового режиму. Адже все йде до того, що за 10 наступних днів чиновники, чи то навмисно, чи через брак часу, – таки не встигнуть заповнити й подати свої декларації. З іншого боку, пролонгація до кінця року означатиме не тільки надання додаткового часу для заповнення персональних фінансових звітів, але й надасть чергові можливості й надалі вносити зміни до законодавства. А це вже – гра з вогнем, на яку не зможуть не відреагувати у ЄС.
Небезпечні ігри з безвізом
Саме на плинність та логічність процедур у ЄС розраховують наші високопосадовці. Тобто, якщо буде рішення про надання Україні безвізу, тоді, можливо, європейські політики підуть на зустріч і не зважатимуть на терміни перенесення заповнення декларацій. Інакше, як затягування часу, подібні процеси з українського боку тлумачити важко. Адже епопея з е-декларуванням із постійними скандалами тягнеться майже увесь 2016 рік.
У НАБУ пояснили, чому не можуть використовувати в роботі е-декларації чиновниківУ НАБУ підтвердили, що не готові використовувати в роботі електронні декларації чиновників, тому що ті не врегульовані законом.
Втім, європейські політики неодноразово давали чіткий сигнал про те, на які саме поступки вони піти не зможуть. Певні жорсткі норми, встановлені законом щодо е-декларування, на думку ЄС, перегляду не підлягають. По-перше, йдеться про неможливість виключення з закону норми про кримінальну відповідальність за подання неправдивої декларації. По-друге, в ЄС наполягають саме на чинному переліку інформації, яка підлягає декларуванню. Зрештою, всілякі хитрощі, які намагаються «протягти» нардепи у вигляді «технічних правок», можуть бути неоднозначно сприйняті в європейських політичних колах.
У ЄС здогадуються, що українським чиновникам, нардепам та суддям є що приховувати від своїх виборців. У питаннях боротьби з корупцією в Євросоюзі не звикли поступатися – занадто це чутливі й принципові компоненти для існування всієї правової системи західної цивілізації. Головна інтрига полягає лише в тому, чи вдасться змусити нинішню політичну та владну верхівку звітувати про свої статки, чи доведеться-таки вкотре її достроково змінювати. Тим паче, що українцям якось доведеться пояснювати зрив термінів із надання безвізового режиму. В листопаді 2013-го затягування часу та зміна вектору в діях влади саме в питаннях євроінтеграції дорого коштувала всій країні.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»