Сьогодні відзначаються вже четверті роковини початку виходу українських військових з Іловайського котла в Донецькій області. 29 серпня 2014 року вночі президент РФ Володимир Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточеному терористами Іловайську. Терористи погодилися. 30 серпня українські військові організованими колонами почали рух із міста, однак їх підступно розстріляли, завдавши великих втрат. Згідно зі звітом ООН, під час боїв за Іловайськ загинули 366 і були поранені 429 українських військових. Ще щонайменше 300 солдатів були взяті в полон. Також загинули не менш ніж 35 цивільних осіб і зруйновані 600 будинків. 160 багатоповерхівок у самому місті були пошкоджені. «Путін, за Іловайськ відповіси!» – саме під таким гаслом під посольством РФ у Києві проходить акція з вимогою притягнути до відповідальності президента РФ за вбивство українських воїнів. До слова, ще 23 червня 2016 року генеральний прокурор України Юрій Луценко пообіцяв, що восени 2016 року буде завершене розслідування кримінальної справи щодо Іловайська.
Експерт із питань державної безпеки Василь Вовк нагадав про першу зустріч у Мінську, що проходила в резиденції президента Республіки Білорусь.
За його словами, під час тієї зустрічі представник терористичної організації «ЛНР» сказав, що Україна може звільнити за кілька днів Луганськ і Донецьк, й вказавши в бік Михайла Зурабова, на той час посла РФ в Україні, додав, що в Кремлі так просто їх не віддадуть. За деякий час сталася Іловайська трагедія.
Вовк зазначив, що це потрібно мати на увазі й сьогодні, коли ми говоримо про різні формати деокупації/реінтеграції Донбасу – так просто РФ території не віддасть.
«Тому на легке вирішення цього питання сподіватися не варто», – додав фахівець.
На його думку, в ситуації з боями за Іловайськ, якби хотіли й могли встановити винних, то зробили б це давно.
«Уже минуло чотири роки. Сподіватися на український суд уже занадто пізно. Все, що потрібно було для збору доказової бази, втрачене. Сподіваємося лише на суд Божий, що він усе-таки притягне до відповідальності тих, хто не впорався із гарантуванням безпеки наших бійців», – підкреслив експерт.
У тому, що це була злочинна недбалість, немає сумнівів, уточнив він.
Три роки Іловайській трагедії: що українські політики зробили для покарання виннихЧерез 3 роки після оточення українських військових під Іловайськом політикам майже нічого протиставити закидам у бездіяльності в питанні пошуку винних у трагедії.
«Не було досвіду, ще чогось – значить, якщо є відчуття, що ти не можеш виконати свої обов’язки, варто йти у відставку. Якщо взявся й не виконав, потрібно нести відповідальність. А це відповідальність за тисячі людей», – пояснив фахівець.
«Лише відповідальність із санкціями, які можуть забезпечити позбавлення волі, може убезпечити від того, що людина, яка відчуває, що може не впоратися з обов’язками, що в неї не вистачає досвіду й патріотизму, боятиметься обіймати посаду», – додав він.
На жаль, уже традиційно це стосується не лише нинішньої влади. Той, хто отримав владні повноваження, зосереджений більше на тому, як уникнути чи перекласти відповідальність за ті чи інші трагедії чи недоліки, допущені насправді державним і військово-політичним керівництвом, наголосив експерт.
«Про те, що винесений урок, можна говорити лише в тому разі, якщо людина визнала свою провину, усвідомлює її й готова нести покарання, коли людина прийшла з повинною. Таких людей у нас практично немає», – резюмував Василь Вовк.
Що українські політики зробили для покарання винних – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»