Міністр енергетики РФ днями зробив вельми провокаційну заяву про те, що постачання газу трубопроводом «Північний потік-2» можуть початися найближчими місяцами, можливо, навіть до кінця 2019 року. «Слово і Діло» дізналося в експертів, наскільки це реально?
У коментарі порталу експерт з питань енергетики Сергій Дяченко пояснив, що таким чином в Росії просто продовжують торгуватися з Україною щодо газових питань.
Енергетик пояснив, що навіть за оптимістичним сценарієм можна говорити лише про те, що запустити трубопровід можна тільки в режимі «тестування».
«При тестуванні якийсь обсяг газу, звичайно, буде проходити. Однак це не повноцінний запуск «Північного потоку-2». Це навіть не можна трактувати, як роботу трубопроводу оскільки ймовірно, що будуть і перебої, і неполадки. Загалом на те, щоб все налагодити, тестувати газопровід потрібно щонайменше пів року», – пояснив Дяченко.
За словами енергетика, роботу в штатному режимі «Північний потік-2» може почати не раніше весни 2020 року. Експерт звернув увагу, що офіційні особи Німеччини, які причетні до проєкту, кажуть саме про ці терміни.
Сергій Дяченко також звернув увагу на план США блокувати «Північний потік-2» через військовий бюджет. Він зазначив, що адміністрація президента США Дональда Трампа протидіє, але краще було би робити це хоча б рік тому.
Енергетик акцентував, що газопровід вже є і буде експлуатуватися. Можливо, санкції США завдадуть фінансових збитків та ускладнять окупність, але це все одно не можна назвати глобальним впливом, констатував Дяченко.
«З боку глави Міненерго РФ подібні заяви – це торг. Далі в Росії будуть намагатися сформувати свою позицію таким чином, щоб свідомо звинуватити Україну», – застеріг Дяченко.
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар, своєю чергою, зазначив, що поки не йдеться про те, що з 1 січня 2020 року «Північний потік-2» запрацює на свої проєктні 55 млрд кубометрів.
За його словами, ситуація поки не видається катастрофічною.
«Швидко нічого не буде. Тому і «Газпром» налаштований на те, щоб вести перемовини про новий транзитний контракт. Хоча зрозуміло, що вони будуть виходити з того, що ці договори повинні бути короткостроковими. Щоб потім, коли виведуть проєкт на потужність, зовсім відмовитися від ГТС», – пояснив Гончар.
Раніше, міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що компроміс з Німеччиною з приводу «Північного потоку-2», над яким зараз працює Україна, полягає в «гарантуванні певного обсягу прокачування українськими трубопроводами».
Детальніше про проєкт «Північний потік-2» і його прихильників – на інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»