Так званий антиахметівський законопроєкт знову зняли з розгляду: чому ухвалення відкладають

Читать на русском
Чому у Раді відкладають розгляд ресурсного законопроєкту та чи є в цьому політичні мотиви, читайте у матеріалі Слово і діло.
Слово і діло

«Ресурсний» законопроєкт 5600, який іще називають «антиахметівським», вкотре зняли з порядку денного Верховної ради. Документ повинен внести зміни до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо збалансованості бюджетних надходжень. Цього разу законопроєкт зняли після пропозиції «Слуги народу». У політсилі наголосили, що їм потрібен додатковий час для консультацій щодо цього закону. «Слово і діло» поспілкувалося з експертами та спробувало розібратися, чи є політичні мотиви у знятті законопроєкту та які наслідки можуть бути у разі його неухвалення.

Які зміни пропонує законопроєкт

Верховна рада у першому читанні ухвалила «ресурсний» законопроєкт №5600 ще 1 липня. Тоді його підтримали 264 народних депутати – майже всі парламентарії із монобільшості, груп «За майбутнє» та «Довіра».

Представники інших фракцій або були відсутні, або голосували проти, або утрималися.

До другого читання до законопроєкту подали понад 11 тисяч поправок. Комітет ВР врахував 8 важливих змін та рекомендував ухвалити закон у цілому.

Минулого разу законопроєкт знімали з розгляду 23 вересня. Тоді причина була в тому, що ще точилися дискусії щодо процедури його розгляду.

Основні завдання законопроєкту, означені авторами:

  • зменшення податкового навантаження на набувачів державної допомоги в рамках програм «Доступні кредити 5-7-9%» та «Доступна іпотека 7%»;
  • збільшення екологічного податку;
  • збільшення розміру ставки оподаткування за користування державними надрами і прив'язка до ринкової вартості корисних копалин.

У пояснювальній записці до законопроєкту йдеться, що ставки податків не переглядалися від 2019 року, а ставки акцизу на алкоголь – від 2017 року. Але поточна економічна ситуація вимагає переглянути підходи до стягування податків.

Які податки хочуть підвищити:

  • акцизний податок на алкоголь;
  • екологічний податок;
  • рентну плату за користування частотним ресурсом;
  • рентну плату за спеціальне використання води і лісових ресурсів, надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
  • податки на доходи фізичних осіб (ПДФО) від продажу третього і наступних об'єктів нерухомого майна.

Як стверджують автори законопроєкту, у разі його ухвалення держбюджет зможе додатково отримувати близько 50-60 млрд грн щорічно.

Як зняття законопроєкту з розгляду оцінюють представники бізнесу

На зняття законопроєкту з порядку денного Верховної ради також відреагували представники бізнесу. Ба більше, таке рішення оцінюють позитивно.

В Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва у розмові зі «Слово і діло» зазначили, що вітають рішення нардепів.

«На нашу думку, поки законопроєкт не буде ґрунтовно доопрацьовано із залученням представників бізнесу та експертного середовища, то немає необхідності у поспішному його ухваленні. Без врахування позиції бізнес-середовища та експертів, під удар законопроєкту потрапить малий та середній бізнес, а також звичайні українці», – наголосили в Асоціації.

Зокрема, в учасників Асоціації при аналізі норм законопроекту, склалося враження, що законодавці переслідують єдину мету: зібрати побільше податків після кризового 2020 року.

«Однак, творцями законопроєкту не було враховано, що найбільше бюджет наповнюють платники податків – той самий малий і середній бізнес, який і так страждає від наслідків карантину і локдауну. До того ж, додаткове податкове навантаження навпаки може призвести до того, що бізнес обходитиме сплату податків та зростатиме тіньовий сектор», – розповів голова правління Асоціації Максим Тютюнников.

Окрім цього, він зауважив, що з «податковим тиском» в Україні не буде безпечного та спокійного середовища для ведення бізнесу, що, своєю чергою, не приваблює іноземних інвесторів.

Зміни до Податкового кодексу: що пропонує МінфінКабмін 12 травня затвердив проєкт податкової реформи. Що вона передбачає – на інфографіці Слово і діло.

«Таким чином, все це, на нашу думку, зводить нанівець численні намагання України залучити в державу іноземні інвестиції, що на сьогоднішній день є чи не основним завданням нашої держави», – зауважили в Асоціації.

Так само у Європейській бізнес-асоціації зазначили, що спільнота цілковито вітає таке рішення та дякує народним депутатам, які дослухалися до думки бізнесу.

«Асоціація неодноразово наголошувала на тому, що позитивний ефект від деяких схвальних бізнесом норм, які містить цей законопроєкт, буде перекреслений іншими його положеннями, які бізнес-спільнота категорично не підтримує. Тому ми сподіваємося, що народні депутати виважено підійдуть до подальшої роботи над законопроєктом та сприятимуть прийняттю лише позитивних змін без вищезгаданих негативних положень», – йдеться у дописі Асоціації.

У Федерації роботодавців України зазначили, що підтримують таке рішення парламентаріїв.

«Сподіваємося, це сталося завдяки тому, що народні обранці почули думку роботодавців, які послідовно виступали проти ухвалення цього законопроєкту. Також маємо надію, що Верховна рада вже не повернеться до розгляду цього одіозного законопроєкту», – наголосили у Федерації.

У Раді підприємців при Кабінеті міністрів зауважили, що вони неодноразово зверталися до народних депутатів та органів державної влади з проханням не підтримувати законопроєкт №5600.

«Рада звертається до Офісу президента, керівництва Верховної ради та всіх народних депутатів з проханням і надалі не підтримувати законопроєкт №5600 як такий, що збільшує навантаження на сумлінний бізнес, створює умови для посилення необґрунтованого тиску на бізнес та порушує принципи справедливості, рівності й можливості довгострокового планування», – йдеться у зверненні Ради.

Також позитивно зняття законопроєкту оцінили і в Американській торговельній палаті в Україні. Там наголосили, що документ збільшує фіскальний тиск на платників податків, порушує принципи справедливості, передбачуваності та довгострокового планування.

Загалом, в Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва сподіваються, що автори законопроєкту усунуть всі його проблемні моменти для малого, середнього бізнесу та громадян, зберігши при цьому норми, що стосуються олігархів.

Причини та можливі наслідки відкладення розгляду законопроєкту

Політолог Петро Олещук у розмові зі «Слово і діло» припустив, що депутати відкладають розгляд законопроєкту (а саме «Слуга народу» виступила з такою пропозицією) через невпевненість у тому, що його вдасться одразу ухвалити.

«Я думаю, що тут присутній фактор, пов’язаний із можливістю кінцевого голосування. Тобто, якщо цей законопроект буде внесено (на розгляд Верховної ради, – ред.), але не буде підтримано належною кількістю голосів, то це стане достатньо неприємних сигналом. Я думаю, що за нього хочуть голосувати не просто більшістю, а гарантованою більшістю», – зазначив експерт.

Тобто, фактично, президентська фракція зараз може займатися своєрідним збиранням голосів, щоб це голосування було демонстрацією узгодженості позицій. За словами експерта, такий варіант є цілком імовірним.

Цей законопроєкт також називають «антиахметівським» – через потенційне збільшення різних податків для бізнесу олігархів. Водночас документ втратив практично всі норми, які найбільше стосувалися рудного бізнесу олігарха Ріната Ахметова (та інших), з яким у Банкової вже доволі давно йде «війна».

Олещук припустив, якщо відразу не вийде проголосувати за законопроєкт, то почнуться розмови мовляв Ахметов переміг у боротьбі із Зеленським, будуть шукати якісь зв’язки між олігархом та фракцією, що протистояння вигадане.

«Хтось буде акцентувати на тому, що це (нездатність ухвалити закон, – ред.) криза монобільшості. Тому за такі рішення нардепи не можуть голосувати аби-як. Їм потрібно голосувати впевнено, або поки взагалі не голосувати», – розповів політолог.

Водночас, на думку експерта, відповідний законопроєкт таки вдасться ухвалити, адже це рішення вже набуло достатнього розголосу та резонансу.

«Ухвалення законопроєкту стане можливістю показати згуртованість, однак для цього потрібно провести попередню роботу, тому, очевидно, слуги нею і займаються», – припустив Олещук.

Наскільки неухвалення законопроєкту 5600 вплине на надходження до бюджету

Економіст Борис Кушнірук у коментарі «Слово і діло» зауважив, що ухвалення законопроєкту не є надто принциповим стосовно формування державного бюджету на наступний рік.

За словами експерта, владі у будь-якому разі доведеться правити дохідну і видаткову частину держбюджету через те, що макропоказники були суттєво занижені. Номінальний ВВП на наступний рік, закладений при розрахунку держбюджету, виявився нижчим, ніж фактичний номінальний ВВП на цей рік.

«Йдеться про 200 млрд грн. Тому недонадходження, які можуть бути у випадку не ухвалення законопроєкту, не є принциповими. Окрім того, деякі пункти законопроєкту мають системний характер і не пов’язані напряму з наступним роком», – зазначив Кушнірук.

На думку експерта, законопроєкт має вводити додаткові рентні платежі, наприклад, на залізну руду, але вони мають регулюватися залежно від цін на зовнішніх ринках.

«Якщо на зовнішніх ринках зростає ціна на руду, то, відповідно, зростає прибутковість добування і збільшується так звана природна рента, і навпаки. Тобто, підвищення рентною плати не повинно бути разовим, це має бути постійна практика. І все це має бути в автоматичному режимі – формульний принцип, який передбачає або зменшення, або збільшення рентних платежів», – розповів економіст.

За його словами, якщо враховувати навіть той факт, що ціна на руду вже суттєво знизилась, то у цій частині закон вже не буде працювати саме так, як задумувалося.

«Виходячи з цього, я не розглядаю 5600 як проєкт, який має вирішити проблеми додаткових надходжень до державного бюджету», – наголосив Кушнірук.

Загалом, за його словами, законопроєкт з цієї точки зору не варто прив’язувати до держбюджету.

Нагадаємо, раніше ми вже писали про те, що передбачає податкова реформа, запропонована Міністерством фінансів.

Детальніше про те, які податки хочуть підвищити в Україні після ухвалення «ресурсного» законопроєкту, можна подивитися на інфографіці.

Анастасія Дячкіна, спеціально для «Слово і діло».

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: