У лабіринтах соціологічних рейтингів

До п’ятниці, 24 жовтня, мають бути оприлюднені усі соціологічні дослідження із рейтингів політичних сил напередодні дострокових парламентських виборів. Цього вимагає закон «Про вибори народних депутатів», зокрема ч.3, ст.67: «забороняється оприлюднення чи поширення в інший спосіб результатів опитування громадської думки, пов'язаного з виборами, в тому числі щодо партій - суб'єктів виборчого процесу та кандидатів у депутати, протягом останніх двох днів перед днем голосування».

Тож, відсьогодні усі соціологічні компанії, які проводили опитування серед громадян, почали оприлюднювати останні дані своїх досліджень. Так, зокрема, сьогодні дані загальнонаціонального соціологічного опитування «Електоральні настрої населення напередодні виборів» презентував фонд «Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва» разом із Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).

Головною інтригою останніх соцдосліджень є підтримка громадянами тих партій, які опинилися на межі проходження до ВР, тобто мають можливість подолати 5% виборчий бар’єр. Проте особливістю цієї виборчої кампанії, за даними соціологів, є те, що у переддень виборів більше 30% виборців, які планують брати участь у виборах, досі не визначилися із тим, за яку ж партію вони віддадуть свій голос.

Втім, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяли б близько 54% усіх виборців, а до парламенту пройшло 7-8 політичних сил. Таким чином, за пропрезидентську політичну партію Блок Петра Порошенка (БПП) віддали свій голос 30,4% виборців, за Радикальну партію Олега Ляшка – 12,9%, за «Народний фронт» (НФ) – 10,8%.

Найбільшою несподіванкою останніх даних соціологів є суттєве зростання електоральних симпатиків у таборі політичної партії«Самопоміч», яка наростила майже 4% від останнього опитування, і підтримка якої нині сягає 8,5% голосів виборців. «При чому, можна гарантувати, що вони отримають більше, тому що певна частина їхніх виборців не готова була проголосувати саме тому, що ця партія була «непрохідною», - наголосила директор фонду «Демініціативи ім. І. Кучеріва» Ірина Бекешкіна. Решта партій показали стримане зростання, або стабільний відсоток підтримки – 7,5% у «Батьківщини», 5,6% у «Сильної України» Сергія Тігіпко, 5,9% - у «Опозиційного блоку».

Зниження підтримки виборців опитування зафіксувало у рейтингах «Громадянської позиції Анатолія Гриценка» – нині за неї готові віддати голоси близько 4,8% респондентів. «В порівнянні з вересневим опитуванням, рейтинг партії Блок Петра Порошенка впав із 40 до 30%, а «Громадянської позиції» - з 9 до 5%», - зауважив генеральний директор КМІСу Володимир Паніотто.

І якщо БПП в будь-якому разі проходить до ВР 8-го скликання, то «Громадянська позиція» може розраховувати на потрапляння до парламенту за рахунок високого відсотку громадян, що не визначилися із власним вибором (нагадаємо, таких поки що понад 30%). Також не слід забувати і про можливість проходження ВО «Свобода» і Компартії, хоча їхні показники, згідно із даними соціологів, наразі дещо менші, проте також є близькими до межі прохідного 5% виборчого бар’єру.

Говорячи про рейтинг БПП, є усі підстави вважати, що ця політична сила матиме найбільшу фракцію у Верховній Раді 8-го скликання (якщо ще додати «мажоритарників», то й поготів). Проте, останнім часом, згідно із даними різних соціологічних досліджень, партія поступово втрачає свій високий рейтинг. Так, за даними, наведеними нижче, бачимо, як БПП поступово втрачає підтримку серед виборців – середній показник підтримки наразі коливається в межах тих самих 30%, хоча ще на початку вересня він був значно вищим. Не слід забувати й про те, що як правило, більшість громадян, які не визначились із вибором, в останній день голосування надають перевагу найрейтинговішій політичній силі, діючи за мотивацією «голосую, як більшість».

Також «згасаючу» динаміку показує й інша партія-фаворит цих виборчих перегонів – Радикальна партія Олега Ляшка. Ще влітку, соціологи прогнозували цій політичній силі підтримку близько 20% голосів виборців, однак на початку вересня цей показник впав до 13%, після чого продовжив знижуватися:

Непогану зростаючу динаміку підтримки серед виборців показала партія «Народний фронт». Втім, не слід забувати, що основна частина здобутків цієї політичної сили асоціюється із персоною прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, перетікання значної частини прихильників медійних облич із партії «Батьківщина» до НФ та засиллям політичної реклами. Нагадаємо, наразі НФ – одна із лідерів по розміщенню зовнішньої реклами в цілому по країні.

Стабільну динаміку демонструє партія «Батьківщина». Скоріше за все,середній показник у 7% - це і є той рівень особистої підтримки її лідера Юлії Тимошенко, або, як часто називають його політтехнологи - «ядерний електорат».

В цілому, цього року гучних скандалів із так званою «формуючою соціологією» вдалося уникнути. Загалом усі найбільш авторитетні соціологічні компанії демонстрували цілком очевидні тенденції із підтримки громадянами тих чи інших політичних сил.

Однак, не секрет, що під час виборчих перегонів кандидати-мажоритарники у своїх агітаційних матеріалах не цуралися використовувати певні маніпулятивні дані, надані сумнівними соціологічними «аналітичними центрами», або й просто – трактуючи на власний розсуд дані впливових та авторитетних соціологічних інститутів. Причина досить проста – дані соціологічних досліджень традиційно користуються досить суттєвою довірою серед українців. Гріх не використати такий метод у власних цілях зманіпулювати думкою виборців.

Зрештою, деякі «сліди» такої діяльності журналісти інформаційного порталу «Слово і Діло» помічали і в інформаційних повідомленнях впливових інтернет-видань та новинних агенцій.

Так, 16 жовтня у прес-центрі «Інтерфакс-Україна» відбулася презентація результатів всеукраїнського опитування та аналізу фокус-групового кількісно-якісного дослідження «Рівень тривожності та агресивності виборців напередодні позачергових виборів народних депутатів України 2014», яку проводили Київський інститут мирних досліджень та Бюро соціальних та політичних розробок. Під час презентації цього дослідження були оприлюднені дані, згідно із яких партія «Опозиційний блок» гарантовано потрапляла у парламент із результатом 7,6% голосів опитаних. Тоді як, партія «Громадянська позиція» отримувала 6,5%, «Народний фронт» - 5,1%, «Сильна Україна» - 4,5%, а «Самопоміч», «Свобода» і КПУ – менше 4% кожна.

Ще один соціологічний «перекіс» фіксуємо 15 жовтня, коли у все тому ж прес-центрі «Інтерфаксу» були оприлюднені результати опитування Всеукраїнської соціологічної служби «Електоральні настрої населення України». Зокрема, директор Всеукраїнської соціологічної служби Борис Сагалаков, який презентував результати дослідження, акцентував увагу на позитивній динаміці рейтингу Радикальної партії Олега Ляшка, даючи цій політичній силі підтримку у 14,4% голосів респондентів (якщо дивитися на порівняльну таблицю вище, такі дані РПЛ є значно кращими, ніж вересневі показники рейтингу підтримки цієї політсили).

З одного боку, соціологічні дослідження є «дзеркалом» суспільної думки з певних питань, з іншого боку – в переддень виборів вони часто є певними дороговказами для тих громадян, які вагаються у своєму виборі. Тож, інформація про появу у рейтингах тих чи інших «новачків» чи несподівана динаміка у вчорашніх аутсайдерів – має слугувати приводом для ретельного аналізу для всіх думаючих виборців. Будьте уважними.

Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»