Картка киянина - на десять кроків позаду

Вислухавши тонни дифірамб київського керівництва з приводу введення карток киянина, ми вирішили розібратися в питанні більш детально. Що ж дасть пересічному громадянину наскільки почесна картка?

А нічого!

Ну дійсно нічого. Список можливостей власника картки столичного жителя настільки мізерний, що соромно показати сусідові. Наприклад, москвичеві. У Москві соціальні картки почали видавати з 2001 року, а в Києві - з 2012, і різницю помітно з першого погляду.

За час реалізації проекту в Москві в обіг було випущено більше 8,3 млн. карток для жителів столиці і 2,1 млн. для мешканців Московської області. Також у Москві було сформовано мережу з оформлення заяв на видачу соціальної карт, яка складається з 315 пунктів обслуговування населення. Картку киянина станом на кінець квітня поточного року отримали лише 54,5 тисячі чоловік. Для видачі карток окремих закладів не оформляли - питанням займається Головне управління праці та соціального захисту населення КМДА.

Почати впровадження проекту в Києві планували ще в 2011-му році, і намагалися втілити обіцянку чотири рази (з 1 січня 2011 р., в 3-му кварталі 2011 р., з 1 жовтня 2011 р., з початку 2012 р.), але все було безуспішно аж до середини 2012 року, коли і почали роздавати картки першим пільговикам. Однак запустити проект - не означає його реалізувати. Так, голова КМДА Олександр Попов до червня 2012 року обіцяв надати картки киянина близько 5 тисячам осіб. Однак до того моменту їх видали від 1,7 до 3,8 тисячам киян згідно з даними різних джерел. До вересня-жовтня минулого року надати картки повинні були понад 600 тисячам киян, але видали лише 13 тисячам. А до цьогорічного Дня міста картку киянина мали б отримати абсолютно всі пільговики міста, але отримали лише 54,5 тисячі осіб (з 425 тисяч).

Перелік можливостей картки проілюстровано на наступній порівняльній таблиці.

Таким чином, картка киянина дає можливість лише безкоштовного проїзду в метро і знижки в муніципальних аптеках. Виникає питання: невже для таких пільг потрібно запроваджувати настільки дорогий проект? Адже згадані пільги легше отримати простим народним методом - показати відповідне посвідчення.

Недарма в Москві з моменту початку впровадження проекту і до досягнення настільки широкого кола послуг для картки пройшло майже 10 років. Більшість ідей київської влади з розширення функціональності картки знаходяться лише на папері, і конкретні терміни реалізації їх реалізації не відомі. У найближчих планах влади є лише введення додатку "Культура", який передбачає знижки при відвідуванні комунальних закладів культури (14 музеїв та 7 кінотеатрів). Також було заявлено про бажання організувати за допомогою картки оплату комунальних послуг, ведеться робота з торговими мережами міста для розширення дисконтної програми власників картки. На цьому, напевно, перелік можливих прерогатив карти киянина закінчується.

Роздати всім

Київська влада планує роздати картки всім пільговикам міста, і це логічно. Такі заходи дозволять точно відстежити кількість поїздок пільгових категорій населення та витрати бюджету на їх покриття. Однак заява про видачу соціальних карток абсолютно всім мешканцям міста викликає подив. Кому потрібна ще одна пластикова картка в гаманці? Адже забезпечити безкоштовний проїзд 3 мільйонам законних мешканців міста неможливо: будь-який міський транспорт - підземний, наземний, «середземний» - стане не просто збитковим, а убивчим. Убивчим, в першу чергу, для бюджету міста. Це ж стосується і пільг на придбання ліків. Тому максимум, що світить власнику картки киянина - це набір відносних знижок в сумнівних торгових мережах.

Якщо ми вже почали порівнювати киянина з москвичем, то будемо в цьому послідовні, і доведемо справу до кінця. Зовсім недавно в Москві соціальні картки почали замінювати універсальними. Від великої кількості функціоналу нових карт розбігаються очі, і, схоже, з їх впровадженням можна буде говорити про наявність у сусідів електронного уряду. Так, універсальна картка передбачає:

• можливість записатися на прийом до лікаря;

• дізнатися про наявність будь-яких пільг;

• використовувати карту, як універсальний проїзний;

• для школярів: пропуск для входу до навчальних закладів та оплата харчування в їдальнях;

• доступ як до основного порталу держпослуг, так і до московського;

• записати дитину в дитячий садок тощо.

Таким чином, абсолютно зрозуміло, що проект з впровадження соціальних карток в Києві «сирий», вимагає детального доопрацювання і стабільного фінансування. А поки що уявні пільгові картки лише висмоктують нечисленні кошти міського бюджету.