Останні парламентські слухання щодо перспектив безвізового режиму у Верховній Раді, що відбулись 15 квітня, підтвердили: сподівань на те, що Україна найближчим часом отримає безвізовий режим з ЄС немає ані в уряду, ані в Євросоюзі.
21-22 травня відбудеться саміт Східного партнерства у Ризі. Ще півроку назад цей саміт представники влади упевнено називали датою, коли нарешті Європа відкриє для України свої кордони. Сьогодні Міністерство закордонних справ очікує, що на саміті Східного партнерства буде ухвалене рішення про "просування України до безвізового режиму". Про це заявив міністр Павло Клімкін під час виступу на парламентських слуханнях.
Чому так сталося? Офіційна версія від уряду – війна. На думку пана Клімкіна «деякі райони Донецької та Луганської областей контролюють терористи, в ЄС побоюються, що бойовики теж зможуть користуватися безвізовим режимом. Так що питання не в тому, наскільки успішно ми проводимо реформи».
Це можна назвати правдою тільки наполовину. Європейців дуже цікавить, наскільки успішно ми проводимо реформи. І напередодні саміту буде оприлюднено звіт Європейської комісії щодо лібералізації візового режиму. Де будуть детально проаналізовані виконані Україною зобов’язання для отримання позитивного рішення відміни віз. Цей звіт, ймовірно, буде невтішним для українського уряду. Ось неповний перелік невиконаних нами зобов’язань:
Поступова видача біометричних закордонних паспортів, що відповідають стандартам ІКАО, у тому числі в консульствах України за кордоном, поступове вилучення паспортів, що не відповідають стандартам ІКАО. Не виконано. Спроба запровадити біометричні паспорти закінчилась конфузом, процес знаходиться на етапі становлення, і ми точно не готові до вилучення звичайних закордонних паспортів найближчим часом.
Імплементація Стратегії та Плану дій щодо запобігання відмиванню грошей та фінансуванню тероризму. У жовтні 2014 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Але він досі не вступив в силу і жодних заходів в рамках цього закону не проводилось.
Імплементація Національної стратегічної програми щодо боротьби з наркотиками та відповідного Плану дій. Не виконано, стратегія ухвалена, але вона так і залишилась на папері.
Забезпечення свободи пересування в межах України її громадян, іноземців або осіб без громадянства, які легально перебувають на території держави. Не виконано. Перепустки в зону АТО суперечать нашим зобов’язанням перед ЕС.
Повний, ефективний доступ до проїзних та ідентифікаційних документів для всіх громадян України. Не виконано. Влада не має можливості здійснювати паспортизацію в Криму та на окупованих територіях Донбасу.
Ефективна імплементація Закону «Про прикордонний контроль». Не виконано, ми не контролюємо велику частину кордону з Росією.
Так дійсно, необхідно визнати і бути реалістами – поки не завершиться війна на Сході, Європа не відкриє українцям свої кордони. Одразу після початку бойових дій на Донбасі зросла кількість відмов у візах для українців, це демонструє статистика 2014 року. Деякі країни ЄС збільшили кількість відмов у візах в рази. Наприклад, Фінляндія - втричі. Швейцарія – в 2,8 рази, Іспанія – в 2,6 рази, Греція – в 2,1 рази.
Також слід розуміти і не застосовувати підміну понять: безвізовий режим з ЄС не означає, що українці отримають право на роботу або навчання в країнах ЄС. Або зможуть отримувати громадянство ЄС за спрощеною процедурою. Безвізовий режим буде діяти виключно для туристичних та ділових поїздок. Він не дає якихось додаткових прав українцям на території Євросоюзу.
Але навіть для того, щоб домогтися спрощеного порядку перетину кордону з країнами ЄС, українська влада повинна чітко виконувати взяті на себе зобов’язання, а не намагатись «перехитрити» наших європейських партнерів. Так само як вона зараз намагається перехитрити членів Ради Європи та експертів Венеціанської комісії.
Чому так сталося? З одного боку влада, як поганий студент, пообіцяла виконати всі свої зобов’язання до саміту в Ризі і не встигла. З іншого боку в цьому частково винне і громадянське суспільство та опозиція – за останній рік фактично не було тиску з боку ЗМІ та опозиційних політиків на владу з метою пришвидшити візову інтеграцію. Відсутній незалежний громадянський моніторинг стану виконання зобов’язань української влади з питань візової лібералізації. І саме це недопрацювання необхідно виправити найближчим часом для того, щоб безвізовий режим з ЄС став реальністю, а не обіцянкою.
Володимир Пилипенко, представник України у Венеціанській комісії
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»