«Ми зробимо дуже швидко реформу судової системи. Я думаю, що цього року будуть реформовані Вища рада юстиції, Вища кваліфікаційна комісія суддів і кожен суддя, який приймає неправове рішення, буде знати: відповідальність невідворотна», – саме з такими словами ще минулого року пообіцяв провести реформу українських судів Президент Петро Порошенко. А через кілька місяців після затримки старту заявив: проводити реформу заважають корупціонери.
У грудні 2014 року судовій системі довіряли лише 9% українців. Такий невтішний результат показало соціологічне опитування фонду «Демократичні ініціативи». Так, згідно з дослідженням, 81% українців не довіряє судам, в основному, через корупцію.
Корупція – одна з ключових проблем українського судоустрою. Серед інших, можна відзначити також політичну і олігархічну суддівську залежність. Здається, саме ці проблемні місця в українських судах змусили народних депутатів 12 лютого 2015 року беззастережно в цілому ухвалити проект закону «Про забезпечення права на справедливий суд», навіть без висновків Венеціанської комісії та Ради Європи. У суспільстві неминуче назріло питання: куди і навіщо так поспішали депутати?
28 березня закон набув чинності. Серед нововведень – повернення права прийняття фінального рішення в спірних справах до Верховного суду України, проходження кваліфікаційної оцінки, що включає будь-яку інформацію про роботу судді і обмежений термін повноважень (одному судді дозволяється очолювати суд не більше одного терміну).
Експерти ж вважають, що новий закон не допоможе перемогти корупцію в судах. На думку адвоката Олександра Готіна, для зміни ситуації в судоустрію необхідно провести комплексну реформу системи правосуддя, зокрема, запровадити жорсткий контроль за доходами і видатками суддів та членів їх сімей, заборонити суддям неслужбові контакти з представниками правоохоронних органів та бізнес-структур і т.д.
«У цьому законі доцільно закріпити прямий обов'язок для суддів проводити всі грошові транзакції через карткові рахунки, а також заборонити суддям і членам їх сімей витрачати певну, чітко обумовлену законом суму готівкою, наприклад, більше, ніж 10 тис. гривень. А за порушення суддями цих правил передбачити суворі заходи відповідальності, включаючи звільнення. У разі ж викриття судді-корупціонера у скоєнні злочину – законодавчо жорстко встановити йому термін позбавлення волі не менше 10 років і заборонити виходити таким корупціонерам на свободу під заставу, заборонити застосування до них умовно-дострокового звільнення, амністії та помилування», – розповів він в коментарі «Слову і Ділу».
Втім, на якнайшвидше «одужання» судів не розраховувала навіть Оксана Сироїд, яка брала участь у розробці закону. «Це тільки початок судової реформи, вона не буде легкою. Тому що судова реформа відбудеться тільки тоді, коли, фактично, суддями стануть нові люди. Повинно пройти одне або декілька поколінь, поки ми отримаємо повне оновлення судової системи», – заявила вона.
Тим не менш, в «Блоці Петра Порошенка» сподіваються на реформування судів вже цього року. 27 квітня народний депутат України Ірина Геращенко заявила, що до кінця 2015 року буде проведена реформа в судовій системі. Така заява виглядає дещо оптимістичною, враховуючи, що з початку року суттєвих зрушень у реформуванні судів так і не відбулося. За винятком, хіба що, прийняття самого закону і призначення трьох членів Вищої ради юстиції, і то – за квотою Президента.
Що ж стосується термінів реформування судової системи, то експерти в можливість закінчення реформи в цьому році не вірять. Олександр Готін запевняє: для отримання перших, відчутних для суспільства поліпшень системи правосуддя вистачило б і 8 місяців, але тільки за умови проведення кардинальної ломки анахронізмів судової системи. Однак, як вважає Готін, істотних зрушень у цьому напрямку немає і, судячи з усього, не передбачається.
«Перш за все, зміни будь-якої системи досягаються шляхом задіяння якісно нових механізмів. Якщо належним чином, на законодавчому та організаційному рівнях зараз змінити систему, то основні, ключові проблеми судоустрою можна вирішити в термін не більше 8 місяців. Але, це якщо займатися реальними реформами, а не окозамилюванням. На мій погляд, запропоновані нині «нововведення» закону про справедливий суд є, образно кажучи, «косметичним марафетом», що не дозволить ні Ірині Геращенко, ні будь-кому іншому принципово вирішити проблеми системи правосуддя, які нагромадилися десятиліттями, ні до кінця 2015 року, ні навіть після», – вважає Готін.
Разом з тим відзначимо, що в передвиборній програмі БПП досить багато і інших обіцянок щодо українських судів. Наприклад, обіцянка домогтися створення системи автономного функціонування суддів, проведення антикорупційної люстрації судових органів і публічний контроль над призначенням і діяльністю суддів. Як можна зрозуміти, всі ці обіцянки також знаходяться в безстроковому процесі виконання.
Анастасія Соснова, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»