Минулого тижня, а саме – 15 травня, виповнилось рівно 100 днів з моменту призначення на посаду голови Чернівецької ОДА Олександра Фищука. Чиновника не можна назвати красномовним. Адже майже за 3 місяці власної роботи в облдержадміністрації, він, на відміну від інших очільників областей, запам'ятався лише п'ятьма обіцянками, три з яких продовжують залишатися лише на стадії виконання.
Натомість, як і декларувалося раніше, Фищуку вдалося створити центр з надання медичних послуг учасникам АТО на базі обласного госпіталю ветеранів війни та відкрити новий розділ на сайті ОДА, де відтепер щомісяця оприлюднюються плани лісозаготівлі та звіти про їх виконання. І хоча відсоток виконання губернаторських обіцянок в Олександра Георгійовича є не найгіршим, у той же час, показник його безвідповідальності високий і становить більше 50%, на що в більшій мірі вплинули йогонереалізовані депутатські обіцянки.
Чим же ще, окрім малої кількості публічних зобов'язань перед жителями області, запам'ятався протягом останніх 100 днів Чернівецький губернатор Олександр Фищук?
Своєю несподіваною відставкою попередній голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк поставив у незручне становище політичні еліти постмайданної України. Для побудови нової конструкції стримувань і противаг в Чернівецькій області дві політичні сили – «Солідарність» і «Народний Фронт» – досягли складної, «багатоходової» домовленості. У ній перемогла позиція прем’єра Яценюка. Якщо коротко, то ця позиція зводилась до тези: «сила, яка перемогла в конкретному регіоні на парламентських виборах, має першочергове право на «свого» губернатора». Погодившись з таким розкладом, представники президентської політичної сили на Буковині отримали для противаги «свого» першого заступника (В. Куліша) і прокурора області (М. Якимчука), а також деяких голів РДА. Таким нехитрим способом, за логікою безжального квотного принципу, головою Чернівецької ОДА став уже немолодий Олександр Георгійович Фищук, який на парламентських виборах не зміг перемогти на своєму 202-му, так званому «українському» виборчому окрузі. Він поступився молодому представнику «Блоку Петра Порошенка» Івану Рибаку.
І хоча начебто системного компромісу було досягнуто, але фактично в Чернівецькій області стався «політичний перекіс» у бік «Народного Фронту». Виконавчу владу отримав сам Фищук, заступником голови облради є Ярослав Курко, який вважається її неформальним куратором, та найсильнішою «фронтовою» частиною варто назвати мера Чернівців Олексія Каспрука, який досить вправно справляється зі своїми обов’язками.
В такій сприятливій для активної роботи конфігурації першим і найголовнішим розчаруванням 100 днів роботи Фищука є те, що замість боротьби з корупційними схемами наближені до його політичної сили «бенефеціари» її з радістю очолили. Зокрема (як заявив на передачі «Без Емоцій» В. Довганич), на ключову позицію в контролі над контрабандними потоками став таємничий «Слон». Сам факт існування таких фігур красномовно говорить про рівень влади. Другим розчаруванням стала його кадрова політика стосовно голів РДА. Фищук відійшов від практики, яку започаткував його попередник Ванзуряк щодо широкого громадського обговорення кандидатів на посади голів РДА (яку в народі назвали «обрання на Майданах»). Зокрема, позбулись своїх посад голови Путильської і Кельменецької районних адміністрацій, які показували хороші результати роботи та мали широку підтримку своїх громад. Натомість, всі «перезатверджені» голови РДА є представниками лише двох політичних сил – «Солідарності» та «Народного Фронту» (що є ще одним доказом наявності кулуарних домовленостей на рівні Києва). Фищук у цьому питанні знехтував як позицією інших політичних «союзників», так і думкою громад, що за «майданною інерцією» намагалися впливати на кадрові рішення через акції прямої дії. Але на Олександра Георгійовича, схоже, вони не діють. Діє лише політична доцільність і партійні інтереси.
Також дуже показовим є той момент, що голова ОДА так і не зміг налагодити відносини з авторитетними волонтерськими організаціями і повернув жорсткий пропускний режим в приміщення облради (і адміністрації), який був характерний для часів «пізнього Папієва». Фищук діє, як радянський чиновник, мислить, як радянський чиновник, і за 100 днів своєї роботи чітко показав, що не буде діяти за іншими алгоритмами.
Однак «попередні домовленості», результатом яких став сам факт призначення Фищука на посаду голови Чернівецької ОДА, несуть в собі й найбільшу загрозу для його діяльності. Наближення місцевої виборчої кампанії з кожним днем робить все гарячішим конфлікт між губернатором та його першим заступником. «Кулуарна» війна двох лузерів минулої парламентської кампанії Фищука та Куліша не дає змоги адміністративній вертикалі нормально працювати на користь буковинців. У Фищукові його політичні опоненти бачать гарного «цапа-відбувайла», який понесе відповідальність за погіршення реального рівня життя буковинців. Саме через це, наприклад, голова ДФС у Чернівецькій області Сеничак може дозволити собі публічно «пісочити» губернатора на своїй прес-конференції, що було б рівноцінно негайній відставці у будь-якого голови ОДА, котрий має самоповагу, окрім, напевно, «мегатолерантного» Олександра Георгійовича.
Загалом же 100 днів Олександра Фищука можуть характеризуватися повною відсутністю свіжих ідей та ініціатив з боку його команди. Більше того, складається враження, що він не губернатор, а голова ліквідаційної комісії при ОДА. Та все ж варто сказати, що разом з цим і явних провалів у його роботі за цей період не було.
Політолог Михайло Шморгун, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»