21 травня до Верховної Ради України надійшов проект Закону України «Про раціональне використання, відтворення та охорону тваринного світу». Зокрема, законопроектом планується усунути ряд неточностей і різночитань чинного нині закону «Про мисливське господарство та полювання», а також посилити контроль і покарання за порушення закону.
Безперечно, питання охорони природного багатства України актуальне завжди – навіть попри складну економічну ситуацію. Однак чи вдасться нардепам справді зрушити питання з мертвої точки, або ж законодавчі ініціативи в черговий раз будуть використані злочинцями для винищення тваринного світу України, розбиралося «Слово і Дело».
Помилки старого законодавства
Автори законопроекту (на чолі з народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка» Сергієм Тригубенком) відзначають, що чинне законодавство не стимулює до добросовісного поводження з тваринним світом і в цілому не перешкоджає браконьєрству – адже система необґрунтовано низьких штрафів давно не лякає порушників.
Так, за даними директора громадської спілки «Асоціація користувачів мисливських і рибальських господарств» Олени Шаніної, по рішеннях суду за протиправний видобуток дичини, що набрали законної сили, в 2001 році (на всю Україну!) були засуджені 3 людини, в 2002 – 46, у 2007 – 7, у 2008 – 13.
Тому саме з системою запобіжних заходів пов'язаний передбачений законопроектом особливий комплекс змін до існуючого Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Експерти підтверджують: штрафи за порушення природоохоронного законодавства – до непристойності низькі. «За деякими статтями – близько 30-100 гривень, це взагалі-то смішно», – констатує еколог, директор громадської організації «Київський еколого-культурний центр» Володимир Борейко. При цьому, за найбільш поширені злочини середній штраф складає близько 150 грн.
Втім, збільшення системи штрафів, передбачене законопроектом №2729, теж далеко не панацея, вважає Олександра Мезінова, директор притулку для тварин «Сіріус».
«Збільшити в 2 рази штрафи, наприклад, за браконьєрство – це чудово, але я б їх збільшила в більшу кількість разів. Я вважаю, що штрафувати потрібно таким чином, щоб людині було неповадно раз і назавжди – до суми, що межує з тією, яку людина взагалі може оплатити. Тобто, коли сума може вже просто привести у в'язницю», – вважає захисниця тварин.
У пояснювальній записці до документу також зазначено, що існуючі законодавчі норми багато в чому не відповідають прийнятим Україною національним та міжнародним вимогам. Експерт Володимир Борейко з цим згоден. Основоположними змінами він вважає приведення законодавства у відповідність до міжнародних конвенцій.
«Нинішній закон з полювання – антиекологічний. Наприклад, в нинішньому законі існує стаття «Про хижих та шкідливих тварин», і в це число, наприклад, занесений вовк. Насправді вовк – це санітар лісу, він корисний. Він охороняється Бернською конвенцією, яку Україна підписала 20 років тому. Безконтрольно знищувати вовка, як це відбувається зараз, не можна», – говорить він. У новому ж законопроекті вовк виключений зі списку шкідливих тварин. Та й у цілому законодавча ініціатива помітно розширює список рідкісних тварин, які підлягають охороні.
Крім того, даний законопроект приводить вимоги законів у відповідність із нормами Афроєвразійскої конвенції «Про охорону афроєвразійскіх мігруючих птахів», яку Україна підписала ще в минулому десятилітті, але так і не почала виконувати. Зокрема, мова йде про заборону свинцевого дробу при полюванні на водоплавних птахів. З часом потрапляючи в їжу, свинцевий дріб нерідко є причиною отруєння й смерті пернатих, пояснює еколог, тому в європейських країнах її використання обмежене – принаймні, в місці великого скупчення водоплавних птахів.
Також законопроект «Про раціональноме використання, відтворення та охорону тваринного світу» передбачає заборону арбалетів. Ця дорога «іграшка», яку все частіше використовують у полюванні забезпечені люди, насправді є небезпечною не лише для тварин, а й для людини. Адже постріли з арбалета практично беззвучні, до того ж, точність стрільби досить низька, і потрапляння в тварину найчастіше означає її поранення, після чого тварина йде, а пізніше – просто помирає від ран, говорить Борейко.
Держава повинна подумати і про здоров'я популяції, впевнена Олександра Мезінова. «Зараз в принципі не робиться жодних щеплень. Якщо при Радянському Союзі ще були вакцини, якими поїли диких тварин, то зараз цим практично ніхто не займається», – констатує вона.
Окремо передбачена сплата збитків за несанкціонований відстріл тварин: справа в тому, що старі позови на відшкодування збитку затверджувалися ще років 5 тому, і на сьогоднішній день абсолютно не відповідають часу. Новий законопроект передбачає прив'язку розміру шкоди до курсу валют його індексацію кожні 5 років, каже Борейко.
До слова про фінанси: автори законопроекту зазначають, що його реалізація не потребуватиме додаткових бюджетних витрат. З іншого боку, врегулювання плати за користування мисливськими угіддями і зростання штрафів обіцяє державі додаткові надходження до скарбниці, порядок яких розробники визначають десятками мільйонів гривень щорічно.
Чого не врахували нардепи?
Крім недостатнього підвищення штрафів за порушення вимог закону, окресленого вище деякими експертами, не до кінця зрозумілим залишається питання використання зброї. Фахівців особливо бентежить формулювання стосовно того, що мисливець без права на відстріл тварин може бути викритий у скоєнні злочину тільки у випадку, якщо єгер або лісник зуміє зафіксувати його «з якоюсь розчохленою зібраною мисливською зброєю».
Тобто, згідно з буквою нового законопроекту, якщо зброя не належить до розряду мисливських (будь то спортивне або навіть бойове), довести злочин в суді буде вкрай важко. Що стосується розбирання і зачохлення зброї, то, як кажуть експерти, бувалому мисливцю на це потрібно зовсім небагато часу.
Розробники законопроекту визнають помилку і вже обіцяють виправити. Однак ця вада – не єдина в документі, відзначають захисники тварин.
«Що хотілося б змінити – це пункт про те, що мисливці мають право на притравку тварин (навчання собак на вилов диких тварин – ред.). З одного боку, я розумію, що собаки повинні проходити навчання, але з іншого – хотілося б, щоб все-таки були посилені правила притравки», – розповідає Олександра Мезінова, пояснюючи це тим, що часто процес навчання собак перетворюється на справжнє знущання над дикою твариною. «Потрібно проводити це все під більш жорстким контролем, тварин потрібно піддавати більш серйозному лікуванню та харчуванню», – вважає вона, зазначаючи, що цю норму необхідно включити в закон.
У свою чергу, Володимир Борейко зазначає, що новим законодавством необхідно повернути норму про повну заборону капканів. «У проекті ця норма нібито прописана, але там в дужках зроблений такий виняток, мовляв, якщо на це немає інших вимог у законах. Це формулювання вносить певне сум'яття, тому забороняти капкани потрібно раз і назавжди – і жорстко», – говорить він.
Також еколог упевнений, що Україна повинна розширити права уповноважених осіб складати протоколи на браконьєрів. «Потрібно в усіх можливих законах це чітко прописати – щоб директори лісових господарств, єгері, а також громадські екологічні інспектори мали право складати протоколи за найголовнішою антибраконьєрською статтею», – запевняє Борейко, уточнюючи, що ця норма існувала, але була знята за часів президентства Януковича.
В цілому ж екологи покладають на законопроект №2729 великі надії. Кажуть, він може стати проривом у вітчизняному природоохоронному законодавстві. Але з одним застереженням: якщо його дійсно будуть виконувати і якщо закон не «повисне» без розроблених механізмів його втілення, як це нерідко буває в Україні.
Аліна Костюченко, спеціально для «Слово і Діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»