Формату «Майдан» завжди передують масштабні події в політиці та суспільстві. Невдоволення реформами не належить до таких факторів.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Петро Олещук, аналізуючи події, які сталися на Майдані Незалежності, й розгін так званого «Майдану 3.0».
«Протестні настрої в суспільстві присутні. Але насправді цей «Майдан» показав себе як невелике зібрання людей, що не знаменувалося високою масовістю. Намети знесли, але реакція суспільства досить спокійна, що свідчить про те, що на цей момент жодних серйозних передумов для розвитку цього руху немає. Такої форми протесту, як «Майдан», не варто більше очікувати», – розповідає експерт.
За його словами, Майдан не можна зібрати просто так. Майдану завжди передують масштабні події в політиці та суспільстві. Наприклад, вибори президента в 2004 році або питання про підписання угоди з ЄС у 2013 році.
«Сам факт невдоволення соціальною політикою не є глобальною проблемою. Це виглядає, як «сурогат» Майдану. Після другого Майдану цей формат протесту як політичне явище закритий. Авторитарний режим уже підготувався та усвідомлює всі загрози Майдану. В принципі, режим Януковича впав не в результаті Майдану, а в результаті стихійного збройного народного повстання. Такі методи протесту, як «Майдан», вже вичерпали себе та відходять у минуле», – пояснив політолог.
У неділю, 7 червня, на Майдані Незалежності в Києві кілька десятків людей, які називають себе «третім Майданом», встановили шість наметів. Вночі невідомі в балаклавах знесли намети. На місце події прибула міліція і оточила площу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»