«Безкомпромісність та непідкупність гаазьких суддів відома. А для можновладців такий підхід – коли всі рівні перед законом – породжує безліч особистих страхів, адже тоді навіть з мільйонами вкрадених коштів ніде буде сховатись», – заявив Микола Голомша в коментарі «Слову і Ділу». За словами першого заступника генерального прокурора України (у 2014 р.), сьогодні багато посадових осіб і, зокрема, знаних правників, виступають за відтермінування прийняття цього документу Україною.
«Причина, на їх погляд, полягає в тому, що в разі утвердження Римського Статуту Росія завалить Гаагу тисячами позовів щодо вчинення українськими силовиками злочинів на території Донбасу. І не важливо, були насправді такі правопорушення чи ні – суд братиме до розгляду всі заяви. І тоді ми повторимо сумнозвісну історію Грузії 2008 року, коли Росія виставила її в Гаазі агресором, тобто Росія використовує атрибути демократії для боротьби з демократією», – пояснює Голомша позицію опонентів, але не погоджується з нею і наполягає: «Варто все ж таки поставити крапку в цій історії, яка тягнеться з 2001 року, коли Україна підписала Римський статут».
Державний радник юстиції України другого класу Микола Голомша переконаний, что слід чітко роз’яснити суспільству переваги і недоліки ухвалення Римського Статуту. «І очільники держави, і противники ухвалення Римського статуту мають зрозуміти, що міжнародний кримінальний суд не буде втручатись у розслідування (відповідно, брати до розгляду заяви) справи, які розслідуються державою Україна. Це – першооснова всіх подальших дій щодо ухвалення цього документу та програма боротьби із злочинністю в країні. Всі злочини мають фіксуватись, доводитись до правового завершення та про це має повідомлятись суспільство в on-line режимі. І тоді питання і застереження щодо Римського статуту відпадуть» - заявляє Микола Голомша.
Після ухвалення Україною Римського статуту в Києва з’явиться право подавати позови до Гааги щодо злочинів, вчинених путінськими та донбаськими терористами проти України та українців, розповідає Микола Голомша. Водночас він має серйозні сумніви щодо політичної волі влади скористатися перевагами цього: «Ось тут і виникає найскладніше питання – чи готова наша держава подавати такі позови? Можу засвідчити, що ні. На жаль, жоден правоохоронний орган не веде масштабної системної цифрової фіксації злочинів на Донбасі з боку терористичних угруповань та російських військ». На думку екс-першого заступника генпрокурора України, це і є найбільша проблема при ухваленні Римського статуту. Юрист обурюється: «Чому протягом року, як триває війна, не проводиться така системна фіксація? Чому не були віддані відповідні розпорядження? Кому, зрештою, це вигідно?».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»