18 червня український парламент відправив голову СБУ Валентина Наливайченка у відставку за поданням Петра Порошенка. На вільне місце практично відразу ж було призначено нову людину – виконувача обов'язків голови СБУ Василя Грицака. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати хронологію подій, що передували звільненню Наливайченка.
Акт перший: скандал
«Круте піке» Валентина Наливайченка почалося з двох скандалів. Перший пов'язаний з одкровеннями Дмитра Фірташа щодо СБУ, Порошенка і Кличка. З них стало ясно, що Наливайченко «кришував» Фірташа, коли той захопив підприємство одного з американських бізнесменів, а Служба безпеки України допомагала олігархові усунути конкурента, заборонивши йому в'їзд в Україну. Другий – розгорівся навколо Служби безпеки України та Генпрокуратури після пожежі на нафтобазі БРСМ.
В СБУ заявили про причетність колишнього керівництва ГПУ до палаючої нафтобази під Васильковом. Генпрокуратура за це викликала Наливайченка на допит. Той перед допитом заявив, що екс-заступник генпрокурора Анатолій Даниленко «кришував» злочинну діяльність. У відповідь на таку зухвалість Адміністрація Президента в останній момент скасувала відрядження Наливайченка до Вашингтона. Після цього, ніби заради помсти всім, глава СБУ звільнив керівництво Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Оголошена причина – щоб «забезпечити об'єктивне розслідування звинувачень про участь працівників СБУ в махінаціях з нафтопродуктами». Відповідь останніх не змусила на себе чекати: проти Наливайченка був поданий судовий позов.
Думка експерта
«Глава СБУ діяв цілком у межах своїх повноважень, здійснюючи кадрові перестановки. Чи були звільнені чиновники ефективними? Думаю, що ні – як, втім, і вся система боротьби з корупцією. Дивує тільки, що неефективні з точки зору керівника СБУ керівники не отримують доган, не звільняються, не знижуються за посадами, а, як це було заявлено, просто отримують нові призначення», – розповів «Слову і Ділу» голова правління моніторингової групи «Майдан іноземних справ» Богдан Яременко, аналізуючи кадрові звільнення в СБУ і рішення Президента заборонити відрядження Наливайченка у Вашингтон.
Також експерт додає, що причиною скасування відрядження Валентина Наливайченка др США стало «небажання Генеральної прокуратури України та Адміністрації Президента допускати публічну критику на адресу Генпрокуратури». На думку Яременка, всі учасники конфлікту таким чином продемонстрували, що інтереси України та справи, якими вони займаються, турбують їх в останню чергу.
Акт другий: чутки про відставку
В кулуарах і експертних колах одразу ж поповзли чутки про підготовку відставки глави СБУ Валентина Наливайченка. Формальним приводом невдоволення Петра Порошенка природно називалася відсутність успіхів у боротьбі з корупцією, контрабандою та представниками минулої влади. Плюс Президент заявив, що звільняє Наливайченка не просто так, а нібито щоб дати йому іншу посаду – посаду голови Служби зовнішньої розвідки. Проте екс-глава СБУ від пропозиції відмовився. Ймовірно – через бажання будувати кар'єру в політиці.
Втім, на думку нардепа Сергія Лещенка, звільнення Наливайченка пов'язане з чисткою від кадрів Фірташа. «Звільнення Наливайченка було неминучим після слів Фірташа у Віденському суді, де він представив Порошенко своєю маріонеткою. Відповідно Порошенко був зобов'язаний показати, що це не так, вигнавши людей Фірташа, часто заведених у владу за квотою Кличка», – написав депутат на своїй сторінці в Facebook.
Того ж дня анонімне джерело з «БПП» повідомило виданню «Апостроф», що рішення про відставку голови СБУ Валентина Наливайченка вже прийнято. А лідер фракції «Радикальної партії» Олег Ляшко повідомив, що новим главою СБУ стане заступник Наливайченка, керівник Антитерористичного центру Василь Грицак.
Думка експерта
На переконання політичного експерта, директора Центру політичних студій та аналітики та співзасновника громадського руху «ЧЕСНО» Віктора Тарана, причина звільнення Наливайченка може лежати ще й у площині недостатньої лояльності глави СБУ до Порошенка. «Наливайченко йшов за квотою партії «УДАР», тобто це не стовідсотково людина Президента», – розповів він у коментарі «Слову і Ділу». Відповідно (і про це свідчать також висновки інших політологів), для посилення власного впливу Порошенку необхідно було поставити на таку ключову посаду свою людину.
Акт фінальний: відставка голови СБУ
Наступного ж дня стало зрозуміло, що чутки про відставку Валентина Наливайченка справді мають під собою реальні підстави. А після того, як напередодні ввечері це рішення нарешті було прийняте, нардеп від «Блоку Петра Порошенка» Ігор Кононенко заявив, що Президент був незадоволений роботою голови Служби безпеки України. «Президент чітко визначив позицію з цього питання. Пройшов рік. Він особисто, аналізуючи свою роботу за рік та в цілому суспільство, незадоволений боротьбою з корупцією. Це перша позиція. Друга позиція – це боротьба з контрабандою, і третя – це резонансні злочини. Четвертий пункт – робота СБУ в зоні АТО на лінії зіткнення. Президент незадоволений тим, як вирішуються ці питання», – заявив Кононенко.
Проект постанови № 2110а «Про звільнення Валентина Наливайченка з посади голови Служби безпеки України» вніс до Верховної Ради сам Порошенко. Результат справи залежав лише від мобілізації голосів на користь президентської постанови. «Це стане своєрідною перевіркою Президента – чи зуміє він мобілізувати потрібні голоси і провести кадрові перестановки, щоб поставити більш лояльну й підконтрольну йому людину», – сказав тоді в інтерв'ю Golos.ua директор Агентства соціальних комунікацій Сергій Бєлашко. І Порошенко необхідну підтримку в парламенті знайшов. Як повідомило з посиланням на власні джерела «Громадське», за підтримку постанови «Батьківщині» Порошенко пообіцяв крісло глави Мінекології, а «УДАРу» – підтримку на місцевих виборах у Києві. Крім того, за інформацією того ж джерела, Президент дав слово «Народному фронту» не критикувати уряд за економічні поразки до вересня.
Таким чином, відповідний проект постанови набрав 248 голосів народних депутатів, голосування проходило без будь-яких обговорень і пояснень, що викликало бурхливу реакцію як політиків, так і громадськості. Так само – тихо без помпи – 18 червня на посаду виконувача обов'язків голови Служби безпеки був призначений президентський протеже Василь Грицак.
Думка експерта
«Формальні підстави для невдоволення ефективністю роботи СБУ у Президента були, а Верховна Рада була просто приречена підтримати подання Порошенко. І зараз основна дилема полягає в тому, наскільки ефективнішим буде майбутній глава СБУ, ніж попередник. Новий голова СБУ повинен служити закону, а не залежати від будь-яких груп впливу у владі», – розповів у коментарі «Слову і Ділу» політичний експерт аналітичної групи «Левіафан» Валентин Гладких.
Що ж стосується призначення в. о. Василя Грицака, то експерти одностайні в думці, що таке призначення – не що інше, як посилення впливу Президента за допомогою ще однієї своєї людини. «Він не є «збалансованим» кандидатом, адже квота глави СБУ належала партнерам «БПП» по парламентських змаганнях – «УДАРу». І було б правильно, якби кандидатуру визначали саме «ударівці». Що стосується самого Василя Грицака, то він належить до когорти людей, наближених до Президента, які віддані Порошенку і всіляко представляють його інтереси», – повідомив «Слову і Ділу» директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
На його думку, Грицак не може похвалитися досягненнями у сферах, в поганих результатах яких Президент звинуватив Наливайченка. Наприклад, саме Василь Грицак обіймав посаду керівника центру АТО і відповідав за антикорупційну політику у владі, але «перемог» у цих областях не видно.
«Зрозуміло, що таке призначення тільки посилить інтереси Президента, але воно не призведе до повного переформатування і реформування СБУ, яка, крім того, що реалізовує антикорупційну політику, ще й є ключовою службою з реалізації функцій АТО. Хотілося б бачити на цій посаді більш молоду і прогресивну людину, яка змогла б переформатувати СБУ на користь суспільству і громадянам, яка може спробувати поборотися з корупцією, тобто зайнятися всім тим, чого вимагає суспільство і вимагав Майдан», – підсумовує Бортник.
Підтримує думку Бортника й інший експерт, екс-заступник голови СБУ, генерал-лейтенант Олександр Скіпальський. На його думку, можливе призначення на місце голови СБУ Василя Грицака є не найкращим рішенням. «Це не кращий варіант, тому що він сьогодні займається АТО, а там зараз безлад у боротьбі з корупцією. І з цього, і з іншого боку беруть хабарі, в одному місці ліквідують доставку вантажів, в іншому місці спеціально її відкривають, щоб тіньовий бізнес працював. До того ж, його кар'єра, дії на посадах до цього, зв'язки не дають підстав назвати його державним діячем», – сказав Скіпальський у коментарі виданню «Гордон».
Аналіз роботи Валентина Наливайченка на посаді голови СБУ
За результатами аналізу «Слова і Діла», за 16 місяців роботи на посаді голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко дав усього 19 обіцянок. За цей час екс-глава СБУ так і не зміг заарештувати Віктора Януковича, повернути з-за кордону вкрадені колишньою владою державні кошти та запровадити ефективну систему перепусток в зону АТО.
Там не менш, деякі свої обіцянки Наливайченко все ж таки виконав. Наприклад, провів люстрацію більш ніж 20% офіцерського складу СБУ, викликав на допит Петра Симоненка і створив колл-центр з розшуку зниклих в зоні АТО росіян.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»