У Верховній Раді України вирішили наслідувати американський приклад. Взявши за зразок досвід США, українські депутати підтримали нову форму звернення громадян: парламентарії прийняли у другому читанні та в цілому законопроект Президента Петра Порошенка, яким запроваджуються колективні електронні петиції як форма звернення громадян до органів влади.
Колективні онлайн-звернення громадян – поширена практика в США і в багатьох країнах Європи. До нас такий інструмент демократії докотився тільки зараз. На даний момент в Україні існує дві форми звернення громадян – письмова і усна. Електронні ж звернення працювали лише в деяких областях з ініціативи місцевих органів влади. По факту, звернення по електронній пошті і усні спроби отримати гарантований законом доступ до інформації часто закінчувалися нічим. По той бік слухавки відправляли писати листи поштою. І хоча термін відповіді обмежувався законом до 5 днів, тимчасові рамки реакції в більшості випадків серйозно порушувалися. Але навіть так достукатися до Президента, Верховної Ради чи Кабміну, а тим більше внести пропозиції, було практично нереально.
Запустити онлайн-систему звернень громадян в Адміністрації Президента обіцяли вже давно. 5 листопада минулого року заступник глави АП Дмитро Шимків заявив, що в Україні найближчим часом буде представлений проект закону про петиції Президенту. «Зараз готовий чорновий варіант проекту закону, що стосується петицій громадян. Найближчим часом можна буде його подивитися. Тема петицій та звернень до Президента є важливим питанням, яке неодноразово піднімалося в соціальних мережах і в медіа. Я думаю, що найближчим часом громадяни зможуть скористатися цією перевагою та адресувати свою петицію до Президента України», – заявив він.
«Найближчим часом» виявився термін у вісім місяців. Президент Петро Порошенко подав до Верховної Ради законопроект №2299 про звернення та петиції, який передбачає можливість звернень до державних органів влади по електронній пошті і створення петицій на сайті глави держави тільки 4 березня цього року. А ще через 4 місяці парламент прийняв документ у другому читанні і в цілому голосами 288 народних депутатів.
Відповідно до законопроекту, електронна петиція повинна відповідати стандарту: у документі необхідно викласти суть звернення, вказати прізвище, ім'я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції або назву громадського об'єднання (із зазначенням посадової особи), адресу електронної пошти. Оприлюднюється петиція або на офіційному веб-сайті адресата, або на сайті громадських активістів, які збирають підписи, протягом 2 робочих днів з дня направлення. Після публікації, на відповідному веб-сайті офіційного органу влади вказується дата початку збору підписів, загальна кількість підписантів та перелік осіб, які підтримали звернення.
Направити електронну петицію можна різним органам влади – Президент, Верховній Раді, Кабінету міністрів та органам місцевого самоврядування.
Онлайн-звернення не повинно містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, релігійної ворожнечі, а також заклики до вчинення терактів, посягання на права і свободи людини, інформацію, яка принижує честь і гідність осіб.
Для того, щоб електронна петиція була спрямована Президенту, парламенту або Кабміну, підписати її повинні не менше 25 тисяч осіб протягом 90 календарних днів (три місяці) з дня оприлюднення петиції. А розгляд документа здійснюється протягом 10 робочих днів з дня опублікування інформації.
Водночас при направленні електронної петиції органам місцевого самоврядування, кількість підписантів суттєво відрізняється. Так, якщо в населеному пункті до 1 тис. жителів підписати звернення повинні не менше 50 осіб, то в «мільйонному» місті необхідні підписи вже 1 тис. громадян.
Відповідь на електронну петицію публікується на офіційному веб-сайті органу влади, не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду. Крім того, письмову відповідь отримує і автор електронного звернення, де повідомляється про результати розгляду порушених питань. У разі визнання доцільними, викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися в законопроекти, внесені до Верховної Ради на розгляд, або рішення інших органів влади.
Експерти оцінюють прийняття подібного документа позитивно, але рекомендують не зупинятися на досягнутому. «Будь-який електронний документообіг – це позитив і прогрес. Крім того, в країні давно пора ввести систему електронного суду. Це дуже глобальний, знаковий і системний проект. Справжня реформа. Електронні петиції – це лише перший крок. Тепер необхідно рухатися далі», – зазначає в коментарі «Слову і Ділу» політолог Олександра Решмеділова.
Тепер українцям залишається дочекатися тільки офіційного запуску системи. Дмитро Шимків пообіцяв ще в травні, що це відбудеться «найближчим часом». Головне, щоб цей термін знову не розтягнувся на 8 місяців.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»