Нещодавно звільнений з посади голови Фіскальної служби і щойно призначений очільник Фонду державного майна Ігор Білоус заявив, що готовий провести реприватизацію українських підприємств. Проте до таких обіцянок українці вже мали звикнути.
«Реприватизація – це більше політичний процес, і хочу звернути вашу увагу, що Фонд є інструментарієм. Якщо наші правоохоронні органи чи Верховна Рада вирішать, що той чи інший об'єкт потрібно спрямувати на реприватизацію, ми виконаємо нашу функцію. Заберемо цей об'єкт у нашу власність і проведемо повторний конкурс, як це було зроблено по Криворіжсталі», – сказав Білоус. За його словами, зараз Фонд держмайна співпрацює з правоохоронними органами щодо низки об'єктів, зокрема «Укртелекому», який належить олігарху Рінату Ахметову.
В цілому ж, претензії до Ахметова зрозумілі: «Укртелеком» був придбаний австрійською компанією Epic за номінальну ціну, яка одразу ж перепродала підприємство Рінату Ахметову. Але «Укртелеком» – не єдине, за що на Ахметова мають зуб. Є питання і до придбаних ним пакетів акцій підприємств енергетичного сектору.
Все почалося 3 квітня, коли ГПУ звернулася до суду з вимогою визнати незаконним продаж держпакетів акцій ПАТ «Дніпроенерго», ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ПАТ «Донбасенерго». У органах визначили, що ці активи були продані з порушенням законодавства і без конкуренції, що завдало державі значних збитків.
Проте така пропозиція реприватизації підприємств, що були придбані приватними особами з 2010 року, на жаль, не ідея Генеральної прокуратури. В голос говорити про повернення підприємств почали з подачі екс-губернатора Дніпропетровщини та одіозного олігарха Ігоря Коломойського. Саме він наголосив на необхідності націоналізації підприємств Ріната Ахметова і Дмитра Фірташа. У тому числі, мова тоді йшла і про «Дніпроенерго». Втім, це відбувалося в 2014 році.
А вже в цьому році Ігор Коломойський пішов на активні дії, створивши альянс з Григорієм Суркісом: «Бізнес-Інвест» і «Львівобленерго оскаржили в судах приватизацію 50% найбільшої в Україні енергопостачальної компанії «Дніпрообленерго» Ріната Ахметова, мотивувавши претензію відсутністю конкуренції в ході торгів. Раніше «Бізнес-Інвестом» було оскаржено і приватизацію Ахметовим цінного енергетичного підприємства «Західенерго». Що з цього вийде, скоро стане відомо – наступні засідання суду відбудуться вже 23 вересня. Крім того, прокуратура оскаржила в судах приватизацію 25% «Дніпроенерго» та «Закарпаттяобленерго».
В цілому ж, боротьба з корупційними схемами часів Януковича виглядає чимось вкрай правильним. Однак саме тут у влади виникає певна дилема. З одного боку, одним з ключових напрямків роботи в цьому році повинна стати деолігархізація, що в певному плані включає в себе і реприватизацію. І ця теза має потужну соціальну підтримку. З іншого боку, реприватизація може позбавити владу підтримки фінансово-промислових груп, що особливо необхідна напередодні міських виборів. Третій аспект – інвестиції, яких потребує економіка України. Багато інвесторів готові заходити на ринок через приватизацію підприємств, але за умови можливості реприватизації гравці на ринок не підуть.
При цьому, ще три місяці тому міністр економіки Айварас Абромавичус виступив проти реприватизації в Україні. Про неможливість повернення до державної власності і подальшої повторної приватизації заявляв і Президент України Петро Порошенко.
28 квітня в ході Міжнародної конференції на підтримку України Порошенко заявив, що влада не ставить за мету перегляд попередньої приватизації заради примусової зміни власності того чи іншого підприємства. «Ми зараз переглядаємо список державних підприємств, що мають піти на масштабну програму приватизації... Мета цього процесу дуже проста – ми не готуємося до того, щоб переглянути попередню приватизацію. Незважаючи на заклики суспільства, ми не робимо цього. Але ми повинні зруйнувати монополію маленької групи бізнесменів», – зазначив Глава держави.
Тож, чому чиновники знову говорять про реприватизацію підприємств, яку так рішуче відкинув Президент? Скоріш за все, це ще один піар-хід, направлений на задоволення усіх учасників фарсу та невеличкої корекції провладних рейтингів.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»