Навіть через 29 років після аварії на Чорнобильській АЕС та через 15 років з моменту зупинки останнього реактора станції, що працював, зона відчуження навколо ЧАЕС продовжує таїти в собі приховану небезпеку для життя та здоров'я людей.
У контексті постійних пожеж, що періодично спалахують у 30-кілометровій зоні, «Слово і Діло» вирішило нагадати, про потенційно небезпечні об'єкти, зокрема, про сховища радіоактивних відходів, якими буквально усипана карта зони безумовного обов'язкового відселення навколо Чорнобиля.
Так, за даними Державного агентства з управління зоною відчуження, на території 30-кілометрової зони довкола ЧАЕС розташовані 14 пунктів та сховищ радіоактивних відходів. Найнебезпечніші з них – «Нафтобаза», «Янів», «Піщане плато» та «Рудий ліс» – знаходяться на заході й південному заході зони відчуження.
Найновішим сховищем радіоактивних відходів є Централізоване сховище довгострокового зберігання відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання (ЦСВДІВ), розташоване на території комплексу виробництв «Вектор». Воно призначене для зберігання відходів українських атомних електростанцій та введене в експлуатацію у 2015 році. Ще один сучасний об'єкт, зведений навколо ЧАЕС – приповерхневе сховище для низько- та середньоактивних короткоіснуючих твердих радіоактивних відходів (СОПСТРВ, також на території виробничого комплексу «Вектор»), побудоване у 2014 році.
Решта захоронень були обладнані ще за часів Радянського Союзу, частина з них на даний момент уже законсервовані.
Нагадаємо, побудувати централізоване сховище для зберігання відпрацьованих ядерних відходів вітчизняних атомних електростанцій наприкінці січня пообіцяв міністр енергетики України Володимир Демчишин. Додамо також, що, за планами, озвученими 9 липня прем'єр-міністром України Арсенієм Яценюком, на території зони відчуження ЧАЕС може запрацювати радіологічний заповідник.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»