Цієї осені особливо показовими будуть виборчі баталії за посади мерів великих міст. За новим законом, міста із населенням більше 90 тисяч жителів обиратимуть міських голів у 2 тури. Такі правила гри додадуть інтриги в політичному протистоянні. Не стануть винятком і вибори мера Львова.
На перший погляд здається, що кинути виклик очевидному фавориту цих перегонів – нинішньому очільнику міста Лева Андрію Садовому – не наважиться навіть найдосвідченіший політик. Втім, охочих очолити культурну й духовну столицю Західної України знайшлося чимало. І хоча рейтинги беззаперечного лідера партії «Самопоміч» та її головного медіа-локомотива Садового поки що є найвищими, конкурентів у нього не бракуватиме.
Кинути виклик нинішньому очільнику міста виявили бажання одразу кілька народних депутатів, досвідчених політиків та громадських діячів. І якби Андрій Садовий не провадив обережної медійної тактики у формуванні потужного партійного бренду «Самопомочі», а спокусився на подолання більш високих політичних олімпів, цьогорічні вибори мера Львова були б одними з найцікавіших в історії цього стародавнього міста. Втім, полегшувати життя своїм конкурентам Садовий, скоріш за все, не збирається: йому значно комфортніше й безпечніше у своєму майбутньому політичному житті стартувати саме з позицій успішного мера Львова. Феномен Садового полягає в тому, що, попри перебування на посаді голови одного із великих українських міст, його медійний образ уже давно сягнув всеукраїнського політичного масштабу. Саме тому його амбітна мета – президентське крісло.
Ще кілька місяців тому в експертному середовищі прогнозували інший сценарій у контексті чергового політичного трампліну для Андрія Садового – мова йшла про його можливу участь у виборчих перегонах за крісло мера столиці. Вочевидь, пан Садовий міг би стати одним із головних претендентів на посаду голови столиці, однак його зупинив несподіваний маневр лідера партії «УДАР», нинішнього градоначальника Києва Віталія Кличка. Після скандалу із відставкою з посади голови СБУ «ударівця» Валентина Наливайченка у Віталія Кличка почалися проблеми із взаємодією з пропрезидентською командою. Дійшло до того, що лідер фракції «БПП» Юрій Луценко навіть заявив про можливе висунення пропрезидентською партією альтернативного кандидата на виборчих перегонах у столиці, що суперечило попереднім політичним домовленостям. Такий недружній крок з боку партнерів змусив «ударівців» шукати нових політичних союзників. Вибір упав на «Самопоміч»: у разі підтримки командою «УДАРу» на виборах мера Львова Андрія Садового, той не висував би власну кандидатуру на перегонах за крісло очільника столиці, гарантувавши таким чином комфортну перевагу Кличку.
Тим паче, що в «ударівців» є власний сильний претендент на крісло мера Львова. Йдеться про 37-річну народного депутата Оксану Юринець. Минулого року вона виграла мажоритарну кампанію по 117-му львівському виборчому округу. Пані Юринець досконало знає проблеми міста, адже з 2001 року жила у Львові, в якому спочатку навчалася й будувала кар’єру науковця, а згодом зайнялася приватним підприємництвом та активною громадською роботою.
Суттєву конкуренцію на виборах чинному очільнику міста Лева може скласти досвідчений громадський діяч та місцевий політик Володимир Гірняк. Він неодноразово змагався за голоси львів’ян у боротьбі за крісло мера. Пана Гірняка на виборчих перегонах підтримає політична партія «Громадянська позиція», лідер якої, Анатолій Гриценко, під час з’їзду партії особисто презентував кандидата на посаду мера Львова. Позиціонуючи себе як головного політичного конкурента нинішнього очільника міста, у своїй виборчій кампанії Володимир Гірняк не вигадуватиме велосипед, а повністю зосередить її медійну частину на критиці пана Садового.
А от ще одному досвідченому кандидату в мери Львова від партії «Народний фронт», чинному нардепу Ігорю Васюнику доведеться серйозно попрацювати над медійним позиціонуванням. Наразі в «НФ» ведуть активні перемовини із «БПП» з пропозицією підтримати Васюника в якості єдиного спільного кандидата на противагу Андрію Садовому. Розрахунок простий: політтехнологи вже вкотре сподіваються використати імідж та рейтинг Президента в надії на те, що єдиний провладний кандидат отримає додаткові електоральні бали. Однак сподіватися на такий розвиток подій у Львові було б надто наївно.
Не виключено, що позмагатися за крісло градоначальника Львова спробує ще один нардеп – Дмитро Добродомов. Наразі він є лідером громадського руху «Народний контроль», який віднедавна став політичною партією. Минулого року під час позачергових парламентських виборів Добродомов здобув перемогу на одномандатному львівському виборчому окрузі №115, після чого увійшов до фракції «БПП». Однак уже в червні його політичні стежки із пропрезидентською командою розійшлися, він вийшов з фракції й залишився у статусі позафракційного нардепа. До слова, «Народний контроль» має депутатську групу у Львівській міській раді, яку очолює ще один ймовірний кандидат на мерське крісло – волонтер, громадський діяч Валерій Веремчук.
Улюбленець містян Садовий і новачок Кличко: що обіцяють мери міст?«Слово і Діло» спробувало порівняти ефективність роботи міських голів Києва та Львова - улюбленця публіки Садового та управлінця-новачка Кличко.
І безумовно не проґавлять можливість попрацювати на своєму електоральному полі в партії «Свобода». На посаду градоначальника міста Лева у них є гідний кандидат – екс-віце-спікер Верховної Ради, львів’янин Руслан Кошулинський. Нині медійному іміджу «свободівця» Кошулинського позаздрять навіть у команді пана Садового: активний учасник Революції Гідності як у ролі одного з партійних функціонерів, так і в якості фактичного керівника парламенту після втечі команди «регіоналів». Вже деякий час Кошулинський мобілізований до лав ЗСУ, де воює разом з іншими солдатами та своїми однопартійцями. Безперечно, він має загальнонаціональну впізнаваність та є одним із тих «свободівців», який користується повагою та здобув позитивний імідж серед журналістів як політик, що не забруднив своє ім’я корупційними чи іншими скандалами.
Проте, вочевидь, усі ці кандидати-важковаговики навіть за найсприятливіших обставин навряд чи зможуть скласти серйозну конкуренцію нинішньому очільнику Львова. Зрештою, в майбутньому Андрій Садовий не відмовиться від своїх політичних амбіцій і саме в цьому полягає цікавість і важливість нинішніх передвиборчих змагань: найсильніші кандидати будуть змагатися за 2-е місце. Це шанс заявити про свої амбіції та вже на наступних місцевих виборчих перегонах таки знайти прихильність серед більшості виборців столиці Галичини. Цілком можливо, що нових виборів мера львів’янам довго чекати не доведеться.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»