Дострокові парламентські вибори 2014 року поставили крапку у легітимізації нової влади, що прийшла на хвилі Революції Гідності. Партії, які потрапили до парламенту та отримали свої фракції, довго домовлялися про «правила гри», в підсумку підписавши коаліційну угоду. Нову більшість сформували цілих 5 фракцій: дві найбільші з них – пропрезидентська «Блок Петра Порошенка» та «Народний фронт» – разом мали більше 200 голосів.
Однак на хвилі постреволюційних змін та настроїв у суспільстві в опозиції залишатися не хотів ніхто, тож до перемовин долучилися і 3 менші фракції – «Самопомочі», «Батьківщини» та «Радикальної партії Олега Ляшка».
Разом коаліція нараховувала 302 голоси – конституційну більшість, найширший і найзручніший формат для будь-яких перетворень у державі. Нікому не хотілося втрачати вплив на парламентські комітети, крім того, участь у коаліції на той час гарантувала вдале іміджеве позиціонування: суспільство очікувало змін, тож де ще, як не в парламенті, їх було починати?
Новий коаліційний пасьянс: у кого на руках козирі?На думку співзасновника громадського руху «ЧЕСНО» Віктора Тарана, де-факто коаліції вже не існує, і не стало її саме після голосування за зміни до Конституції.
Вже на той час експерти говорили про високу ймовірність протиріч всередині коаліційної більшості. Втім, спершу їх вдалося нейтралізувати тим, що стратегічно «менші партнери» з коаліції не прагнули долучитися до реформаторських потуг уряду під керівництвом Арсенія Яценюка, отримавши в новому Кабміні міністерства, які суттєво не впливають на хід реформування держави.
Дистанціювавшись від виконавчої влади, «малі фракції» почали активно працювати в парламенті. Щоправда, з огляду на широкий формат коаліційної більшості, суперечок щодо голосування за ті чи інші законодавчі ініціативи ставало дедалі більше. А от результативність співпраці – навпаки, спадала.
Спротив «президентському диктату»
Починаючи з 2015 року «малі» фракції намагалися чинити несистемний супротив президентській політиці. Серед експертів навіть популярною стала теза про «внутрішню опозицію» всередині самої більшості. Наприклад, фракції «Самопомочі» та «Радикальної партії» не підтримали призначення генпрокурора Віктора Шокіна, намагалися саботувати відставку екс-голови СБУ Валентина Наливайченка. Тоді як нардепи від фракції «Батьківщини» не дали голосів за президентський закон про спецстатус Донбасу.
Опозиціонери на словах: «радикали» Ляшка не поспішають виходити з коаліціїЧлени «Радикальної партії», які проголосили себе опозиціонерами, маютьі особисто написати заяви про вихід з коаліції.
Ситуація досягла апогею вже наприкінці серпня – в день голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації, або надання «особливого режиму місцевого самоврядування» для Донецької та Луганської областей. Вже 1 вересня з коаліції вийшла «Радикальна партія». «Самопоміч» виключила з фракції 5-х нардепів, які голосували всупереч рішенню не підтримувати зміни до Конституції. Утрималися від голосування й у фракції «Батьківщини».
Суттєво вплинули на настрої учасників парламентської більшості 2 основних аспекти:
– близькість місцевих виборів і необхідність підняття рейтингів. Коли ж, як не в час передвиборчої кампанії, заявляти рішучу незгоду із діями влади та критикувати політичних партнерів?
– зростаюче невдоволення громадянами діями урядової команди в контексті реформування країни. Як свідчать результати соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи», майже половина українців незадоволена ходом реформ і не вірять в їх успішність. Так, на запитання «Як Ви оцінюєте прогрес реформ та скільки було вже зроблено з того, що на цей час влада вже повинна була зробити?», 24,6% респондентів відповіли, що зроблено приблизно 10%, на думку 9,5% - зроблено не більше третини, 3,3% - зроблено не більше половини, 0,6% - більшу частину потрібних реформ вже зроблено, 13,6% важко сказати. Переважна більшість українців не вірить в успішність реформ, які зараз намагається здійснювати влада: 32,2% опитаних мають певну надію, однак загалом не вірять в це, 30,3% зовсім позбавлені такої віри. Натомість, лише 4,8% - впевнені в успіху реформ. Такі політичні обставини просто змушують «малі фракції» та їхніх лідерів скерувати суспільне розчарування на покращення власних рейтингів.
Фактично, наразі єдиною опорою Президента серед коаліційних союзників залишається фракція «Народного фронту». Низькі рейтинги цієї політсили, а також задекларована у Коаліційній угоді можливість до грудня 2015 року очолювати Кабмін лідеру цієї політичної сили Арсенію Яценюку – є подвійною гарантією парламентської дружби із пропрезидентською фракцією.
«Батьківщина» і «Самопоміч» хочуть отримати право вето в коаліції – експертЕксперт поділився міркуваннями щодо інформації, що «Батьківщина» погрожує вийти з коаліції.
Втім, не все так просто. Подальший вихід «Батьківщини» та «Самопомочі» з коаліції спричинить поглиблення парламентської кризи, адже тоді «БПП» та «НФ» заледве вистачатиме голосів для результативного голосування. Особливо гострою в таких обставинах залишається ймовірність дострокових парламентських виборів, які можуть серйозно змінити розстановку політичних сил в країні.
Президент і прем’єр-міністр, як і їхні соратники у парламенті, перебувають під прискіпливим всевидющим оком партнерів із Заходу. Тож наразі вони більш за все зацікавлені у збереженні парламентської «єдності», навіть якщо це і виглядатиме дещо штучно. Так, голова парламентської фракції «БПП» Юрій Луценко вже запропонував нардепам з усіх коаліційних фракцій заради збереження партнерських відносин, до закінчення місцевих виборів попрацювати у комітетах. «Або коаліція запрацює, або парламент має перейти в режим комітетів до виборів у місцеві ради. Вибори не можна скасовувати, але робити Верховну Раду заручником чистої партійної пропаганди, чистих партійних тимчасових позиціонувань також не можна», – слушно зазначив пан Луценко після кількаразових безуспішних спроб парламенту задовольнити заяву віце-прем'єр-міністра Валерія Вощевського про звільнення за власним бажанням.
«Самопоміч» і «Батьківщина» хочуть розвалити коаліцію – нардепНародний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Вадим Денисенко заявив, що фракції «Самопомочі» та «Батьківщини» придумали план розвалу коаліції.
Після демаршу «радикалів» минулого тижня про свої принципові вимоги до партнерів по коаліції почали активно заявляти у фракції «Батьківщини». Спочатку лідер фракції Юлія Тимошенко заявила про підтримку курсу Президента, гарантувавши не виходити зі складу коаліції. Разом із ув’язненою в Росії нардепом Надією Савченко фракція має в своєму складі всього 19 парламентарів. Тож її вихід найменше б вдарив по позиціях коаліції. Однак саме вихід з парламентської більшості для самої «Батьківщини» може мати гарний піар-ефект, крім того, ще більше наблизить імовірність розпуску парламенту та призначення дострокових виборів до Верховної Ради. Увесь пленарний тиждень фракція під керівництвом Юлії Тимошенко не підтримувала законодавчих ініціатив своїх партнерів, усіляко використовуючи трибуну парламенту для поширення власних партійних позицій. Нардепи пояснюють таку позицію «Батьківщини» тим, що партнери по коаліції ігнорують їхні вимоги щодо низки принципових питань, наприклад, зниження тарифів для населення, індексацію зарплат і пенсій, ухвалення законопроектів з дерегуляції в АПК.
Коаліційна «дифузія»
Виходячи з коаліції, лідер фракції «Радикальної партії» Олег Ляшко заявив про те, що головною причиною демаршу стало спільне голосування за зміни до Конституції пропрезидентської фракції «БПП», «Народного фронту» та «Опозиційного блоку». Щоправда, рецидиви такої співпраці колишніх «регіоналів» із провладною більшістю траплялися й раніше: наприклад, «Опозиційний блок» свого часу підтримав призначення на посаду Генпрокурора Віктора Шокіна.
Навряд чи пропрезидентська команда піде на відкрите зближення із «Опозиційним блоком» – занадто великими можуть бути репутаційні втрати для обох політичних гравців. Але перестрахуватися на випадок виходу «молодших» партнерів з коаліції було б непогано.
До нової коаліції можуть долучитись група Єремеєва та «Опоблок» – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо заяви лідера «Радикальної партії» Олега Ляшка про вихід його фракції з парламентської коаліції.
Саме тому в парламенті вже фактично вирішена доля депутатської групи «Воля народу». Після трагічної смерті її очільника – нардепа Ігоря Єремеєва – нардепи від «Волі народу» почали отримувати привабливі пропозиції долучитися до провладної коаліційної більшості. Чи то ситуативними голосуваннями, чи то увійшовши до складу фракції «БПП». Крім того, в парламенті ще з півсотні позафракційних депутатів, які можуть стати в нагоді коаліціантам.
Ключова боротьба найближчим часом розгорнеться за нардепів від фракції «Самопомочі». Саме її вихід буде останнім критичним ударом по формату нинішньої коаліції «Європейський вибір»: після цього найбільшим провладним фракціям таки доведеться формувати новий склад більшості. Чи зможе прийти до спільного знаменника із владою команда «Самопомочі», зголосившись, наприклад, на пропозицію сформувати новий уряд? Чи, можливо, Андрій Садовий разом із однопартійцями приймуть вольове рішення піти ва-банк, і згодом здобути більшу прихильність виборців? Саме від результатів місцевих виборів значною мірою залежить подальша доля із переформатуванням коаліції та наслідки для країни від її ймовірного розпаду.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»