У грудні 2013 року британсько-нідерландська компанія Shell і американська Chevron отримали право на розробку родовищ на Юзівській і Олеській газоносних плитах. Саме ці дві компанії спільно з вітчизняними «Надрами України» мали вплинути на питання газової залежності України від Росії. Передбачалося, що у Харківській, Донецькій, Львівській та Івано-Франківській областях буде добуто від 3,6 до 22 трлн кубометрів сланцевого газу. Але не так сталося, як гадалося.
Сланець як спосіб «заткнути дірки»
Проблема видобутку газу в Україні хоча б для потреб населення назріла давно. Після чергового підвищення Російською Федерацією цін на блакитне паливо український уряд всерйоз задумався про розробку альтернативних джерел: в 2013 році ціна на газ для України склала 420 доларів за тисячу кубічних метрів, при цьому, більше 20 млрд куб. м. доводилося імпортувати з Росії, що створювало величезні проблеми для державного бюджету.
Загалом, в Україні вирішили піддатися світовій тенденції – розвідати поклади важкодоступного сланцевого газу, а після – почати розробку родовищ. У 2012 році були проведені конкурси з пошуку підприємств-видобувачів, в результаті яких в Україну зайшли дві різні компанії – Chevron Corporation і Shell.
Згідно з домовленостями, Shell мала розробляти східну Юзівську газоносну площину в Харківській і Донецькій областях, а Chevron взяла б на себе західний Олеський майданчик у Львівській та Івано-Франківській областях. За прогнозами українських фахівців, сумарні запаси природного газу на цих ділянках склали близько 22 трлн кубометрів, тоді як американські фахівці говорили зовсім про іншу цифру – 3,6 трлн кубометрів.
У кожному разі, цих покладів виявилося достатньо, щоб зацікавити газовидобувників.
Не зрослося
Chevron так і не зміг почати діяльність, хоча і мав намір вкласти в дослідницько-видобувні роботи більш 10 млрд доларів. І хоча в листопада 2013 року американці підписали договір на проведення робіт з «Надра Олеська», розвідку підприємство так і не почало. Не заладилося в них і з місцевою владою. У підсумку в грудні 2014 року Chevron ухвалила рішення піти з України. А в 2015-му американська компанія й зовсім закрила своє представництво в Україні.
А ось Shell роботу все-таки почала. У британсько-нідерландської компанії діяв договір з «Укргазвидобуванням», який передбачав пайову участь компаній в бурінні трьох пошукових свердловин, розвідку й видобуток вуглеводнів в ущільнених пісковиках на площі близько 1,3 тис. кв. км на території Харківської області. Дві з них Shell навіть пробурив. Але і в Біляївській-400 (Первомайський район) і Ново-Мечебилівській-100 (Близнюківський район) дебет газу виявився надто низьким.
«Виходячи з отриманих результатів розвідки, Shell та ПАТ «Укргазвидобування» прийшли до згоди щодо того, що подальша діяльність в рамках проекту не є економічно доцільною. Тому сторони погодили рішення про припинення дії договору»,–- повідомило підприємство. Загалом, за результатами дослідної роботи Shell вирішила спочатку призупинити діяльність, а після – повністю згорнути всі напрацювання по сланцевому газу в нашій країні й передати їх Україні. «Shell витрачені значні кошти на розробку цього проекту, вкладені кошти на проведення розвідувальних робіт, переобробку, переінтерпретацію. Були закуплені труби, інше технічне обладнання. На превеликий жаль, у червні Shell повідомило нам і державі про вихід з цього проекту. Після цього в проекті залишається два учасники – держава і «Надра Юзівська», – заявив глава правління Національної акціонерної компанії «Надра України» Ярослав Климович.
Що далі?
Відповідно, коли дві основних компанії-розробника сланцю залишили український ринок, ажіотаж навколо розробки вуглеводнів припинився. Хоча зараз сланцевий газ і продовжують називати перспективним, його видобуток в Україні вважається недоцільним. Виною тому, як кажуть – занадто сильне падіння ціни на нафту, а відповідно – й на газ.
Цьогоріч збиток «Нафтогазу» скоротиться майже в 15 разів – КоболєвВідповідно до інформації голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, за підсумками 2015 року збиток компанії становитиме щонайменше 6 млрд грн.
Подейкують ще, що за умови послаблення податкового законодавства для видобувачів, а ще краще – пільгового оподаткування, іноземні підприємства можуть знову ринутись в Україну. Але є й ще одна причина втрати інтересу до сланців: після двох даремних свердловин в Україні оператори бояться бурити знову. Адже тільки нещодавно в сланцеві родовища Польщі були вкладені мільйони доларів, але із 68 свердловин не виявилося жодної придатної.
Але Україна й «Надра України» полишати надії на додаткові 10 млрд кубометрів газу за рахунок сланців не збираються. Вже зараз влада веде переговори про розвиток напрямку видобутку вуглеводнів з Індією й Китаєм. Але економічна ситуація в Україні й питання безпеки ускладнює процес. Втім, експерти кажуть, що на даний момент краще вкладати кошти й залучати інвесторів у розробку традиційних родовищ газу, адже зовсім недавно було відкрито нове газове родовище в Закарпатті, загальні запаси блакитного палива в якому можуть становити більше 1 млрд. кубометрів. Все це і наштовхує на думку, що на найближчі роки ідея розробки сланцевих родовищ в Україні буде похована.
Анастасія Оратовська, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»