Військовий конфлікт на Донбасі перейшов у нову фазу. Відведення малокаліберного озброєння від лінії розмежування напередодні чергових перемовин у форматі «нормандської четвірки» у Парижі ознаменувало початок тривалого дипломатичного періоду у боротьбі за відновлення територіальної цілісності України.
Втім, чи принесе довгоочікуване затишшя справжній мир на Донбас та чи поверне суверенітет – питання дискусійне. Адже попереду – довгий шлях виконання Мінських домовленостей, головним питанням порядку денного яких стане проведення виборів на тих територіях Донецької та Луганської областей, які зараз непідконтрольні українській владі.
Путін продовжує шантажувати Україну – БезсмертнийНа переговорах «нормандської четвірки» в Парижі президент Росії Володимир Путін продовжував шантажувати Україну.
Після зустрічі лідерів «нормандської четвірки» у Парижі стало зрозуміло, що Росія вирішила зіграти у тривалу шахову партію з рештою цивілізованого світу за майбутнє України. Починаючи з 3 жовтня, головні бої на Донбасі відбуватимуться за можливість у стислі терміни легітимізувати нову владу, яка має представляти інтереси жителів регіону. Саме від результату виборів на Донбасі залежатиме подальша доля регіону, можливість відновлення суверенітету та формат подальшого існування держави України. Тож у наступні місяці головні баталії розгорнуться на внутрішньому політичному фронті за норми нового виборчого закону, за яким проводитимуть волевиявлення на Донбасі.
У передчутті виборів
Проведення виборів на Донбасі передбачено пунктами Мінських домовленостей ще на початку цього року. Цього разу в Парижі лідери «нормандської четвірки» вкотре підтвердили, що вони мають відбутися за українським законодавством. За словами одного з учасників «Нормандської четвірки» французького президента Франсуа Олланда, підготовка до виборів займе більше часу, ніж це було передбачено у Мінських домовленостях. «Потрібен час для організації проведення місцевих виборів, тому вони пройдуть пізніше, ніж дата, яка передбачена для виконання Мінських домовленостей, - 31 грудня 2015 року», - зазначив французький президент. До того ж, він додав, що особливий статус для Донбасу, передбачений в змінах до української Конституції, буде застосовано вже на день виборів (спочатку на тимчасовій, а потім і на постійній основі) після того, як результати виборів будуть підтверджені міжнародними організаціями. Ще більш інтригуючою ремаркою Франсуа Олланда прозвучала заява з приводу того, що «закон про вибори повинен відповідати критеріям ОБСЄ і бути опрацьований в тристоронній контактній групі». Тобто, так чи інакше – погоджений із стороною керівництва сепаратистських республік.
Аналітики Stratfor: нестабільний Донбас важливий для РФ як буферна зонаНа думку експертів американської розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, Україна життєво важлива для безпеки РФ, а нестабільна ситуація на Донбасі є важелем впливу на Київ, поки при владі в країні перебувають прозахідні політики.
Як відомо, ватажки невизнаних «ДНР» та «ЛНР» вже запланували дату проведення місцевих виборів на Донбасі за своїми правилами на 18 жовтня та 1 листопада цього року. Після рішення про відведення озброєння наступним сигналом від Росії та підконтрольних їй сепаратистів, який засвідчить серйозність намірів щодо виконання ними Мінських домовленостей, буде скасування дати цих виборів. Про існування таких домовленостей на найвищому рівні підтвердив український Президент Петро Порошенко. «Друга важлива тема, яку ми обговорили - це абсолютно тверда і чітка підтримка учасниками відповіді на порушене мною питання щодо неприпустимості проведення «фейкових» виборів 18 жовтня та 1 листопада. Діалог має відбуватися із законно обраними представниками Донбасу. Адже зараз ці люди (керівництво «ДНР» і «ЛНР») не представляють Донбас. Путін пообіцяв докласти всіх зусиль, і проінформувати нас не пізніше вівторка (6 жовтня 2015 року – Ред.) про те, що це рішення буде прийнято, а не буде прийнято - буде відповідальність», - заявив Президент після перемовин у Парижі.
Ще однин неоднозначний пункт – можливість участі у виборах амністованих сепаратистів. Йдеться, звичайно, не про тих найманців, які гинули у боях на боці так званих «ДНР-ЛНР», а про визнання політичними суб’єктами тих маріонеток, яких Кремль використовує у якості своїх політичних представників на Донбасі. Під час зустрічі у Парижі, президент Олланд підкреслив таку вимогу як одну з ключових для проведення виборів на Донбасі. «Всім кандидатам має бути наданий імунітет на час виборів», - сказав він. Якщо брати тонкощі формулювань, то йдеться не про амністію, а про імунітет – отже, цим можуть скористатися як проросійські сили, так і проукраїнські налаштовані політичні партії. Крім того, Петро Порошенко багаторазово підкреслював, що дарувати амністію злочинцям з української сторони ніхто не збирається. Однак, цікавим є той факт, що закон про амністію, який ухвалили ще минулого року у Верховні Раді, був декілька разів трансформований і це ще один доказ того, що ватажкам сепаратистів можуть дати можливість брати участь у майбутніх виборах.
«Зрада» чи «Перемога»?
Ключова небезпека проведення будь-яких виборів на Донбасі – це голосування тамтешніх виборців. Інформаційна пропаганда з боку Росії та терористів зробила свою справу і знайти на окупованій території прихильників української державності буде дуже не просто. Політичним партіям доведеться працювати з чистого аркуша. Про це добре знають у Росії: переконати громадян на окупованій нині частині Донбасу у необхідності віддати голос за будь-яку українську партію всього за кілька місяців передвиборчої кампанії буде просто неможливо.
Олланд і Меркель хочуть швидше забути про проблеми України – ЖебрівськийГлава Донецької ВЦА Павло Жебрівський прокоментував підсумки зустрічі членів «нормандської четвірки» в Парижі.
В цьому контексті дуже цікавим може видатися дискусія щодо створення нових умов шляхом ухвалення нового виборчого законодавства. Прописати закон, який би повністю відповідав українським інтересам, буде неможливо. На заваді цьому стануть необхідність консультацій із проросійськими сепаратистами, а також внутрішні політичні гравці. Будьмо певні: кожен з них прагнутиме використати ситуацію собі на користь. На думку директора «Міжнародного інституту демократій» Сергія Тарана, дискусія триватиме і з метою якнайкращого позиціонування проукраїнського вектору на тимчасово окупованих територіях, і з метою усіляко перешкоджати процесу реінтеграції Донбасу. «Фейкових» виборів не буде. А буде дуже складний процес ухвалення законів, які би дозволили провести вибори на окремих територіях за українськими законами; депутати туди зможуть вписати будь-які умови, які полегшать процес реінтеграції окупованих територій і ускладнять життя російським «гоблінам», – зазначив Таран.
Варіантів декілька. По-перше, ніхто не скидає з рахунків сильні позиції у східному регіоні «Опозиційного блоку». На допомогу неодмінно прийдуть і бізнес-інтереси та авторитет Ріната Ахметова. Яким би не був закон про вибори – саме «Опозиційний блок» може стати «провідником» для колишніх ватажків сепаратистського руху до великої української політики. По-друге, свої дивіденди на поступках за голосування за новий закон про вибори на Донбасі захочуть мати й усі партнери по коаліції. А це – гарантована тривала політична гризня із непередбачуваними наслідками. Ними можуть стати і нестандартні рішення щодо переформатування уряду, й дострокові парламентські вибори, й посилення диктаторських тенденцій боку Президента та його команди. Адже, як би там не було, коаліція – це надто хитка конструкція, основним гарантом дотримання домовленостей на найвищому рівні був і залишається Президент.
Чи варто очікувати кінця війни на Донбасі? ЕкспертиЕксперти поділилися міркуваннями відносно того, чи варто очікувати кінця війни на Донбасі?
По-третє, передумов для «зради» завжди вистачало. Якщо вже говорити про вибори на Донбасі, то варто їх розглядати і як шанс бодай спробувати дати можливість і змінити думку ментально проросійськи налаштованій частині громадян щодо свого ставлення до України. Це справжній виклик для політтехнологів, і засоби у цій «війні за розум» людей можуть бути різними. Зрештою, у виборчих правилах можна прописати норму про обов’язкове голосування переселенців, про що вже наголошував Петро Порошенко. Саме їхні голоси можуть стати головною перевагою у проукраїнских позиціях на все ще одурманених російською пропагандою територіях окупованої частини Донбасу. В такому разі, питання про перемогу тих чи інших політичних партій може бути другорядним – головне, щоб це були проукраїнські сили. Окремою потужною зброєю може стати справжня експансія українських ЗМІ: йдеться не просто про пропагандистський рупор, але й про якісну ідентифікацію усього набору проблем, з якими зіткнулися жителі Донбасу.
Ну і нарешті, ключовим фактором, який допоможе Україні відновити свій суверенітет, є запропонована та втілена нова модель суспільного договору. Суть його полягатиме не тільки у проведенні успішних реформ, але й ступені залученості до їхньої реалізації й самих мешканців Донецької та Луганської областей. Про це не варто забувати у процесі проведення будь-яких змін на цих територіях: патерналізм та байдужість – дві основні вади, які зрештою стали причинами тих негативних процесів, які нині відбуваються на Донбасі.
Не можна забувати й про те, що жодні вибори на Донбасі не змінять планів Кремля щодо своєї політики стосовно України. Мета й надалі залишається тією самою – повернути Україну в орбіту геополітичних інтересів Росії. Українська влада нині не приховує своїх сумнівів щодо серйозності намірів Росії виконувати Мінські домовленості. «Вважаю, що Росія не бажає виконувати Мінські угоди і робить все для того, щоб затягнути процес і викупити час. Основна мета Російської Федерації - це не Донецьк і Луганськ, а вся Україна і повернення України в сферу впливу Росії. Ця мета не змінилася», - заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, оцінюючи підсумки домовленостей у Парижі.
Залишається лише сподіватися, що в українських політиків, окрім Мінських домовленостей, є ще й «план Б» щодо подальшого врегулювання конфлікту на Донбасі.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»