Україна переживає справжній поліцейський «реформаторський бум». Мало не щотижня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков анонсує набір до лав поліцейських у якомусь із великих обласних центрів. Поліція третій місяць працює в Києві, вже патрулює вулиці Одеси, Харкова, Львова. В наступні кілька місяців реформа патрульної служби буде реалізована у багатьох великих містах та обласних центрах України.
Аби долучитися до патрульної служби, потрібно пройти серйозний конкурсний відбір. При цьому кількість охочих долучитися до лав поліції не зменшується. За словами очільника МВС Арсена Авакова, оновлення поліції в середньому складає близько 80%: тільки кожен 5-й поліціянт раніше працював у міліції чи внутрішніх військах. Крім того, в поліцію відбирають і за віковим критерієм, перевіряють рівень фізичної підготовки. Конкурсна комісія пильно слідкує, аби до лав патрульних поліцейських не потрапили люди із сумнівним минулим чи з негативним корупційним шлейфом.
Такі зміни прогнозовано гарантували зростання рівня довіри громадян до самих правоохоронних органів. Ще під час Революції Гідності міліції довіряло трохи більше 5% громадян, а вже нині, після поліцейської реформи, рівень довіри зріс до 80%. Відкритість та інтерактивність роботи нової поліції значно покращила рівень довіри киян. Теорія «розбитих вікон» спрацювала: тепер поліцію викликають не лише для оформлення ДТП, у разі крадіжок чи інших серйозних правопорушень, але й часто із проханнями втихомирити хуліганів чи занадто гучну гулянку. Тому з відновленням довіри до правоохоронців зросла й кількість викликів – в середньому на 35% у порівнянні із липнем 2014 (за рік до реформи) до липня 2015 року.
Жителі столиці позитивно відзначають швидкість реакції нової патрульної служби: хоч кількість викликів і зросла, у 80% випадків правоохоронці реагують на них протягом 10 хв. Раніше працівники міліції могли забезпечити такий результат лише в 11% випадків. Завдяки зусиллям внутрішньої служби моніторингу, в поліції швидко реагують на факти корупційного характеру, до того ж, так само швидко працює і прес-служба. Відтепер будь-яка скарга на дії поліції не залишається поза увагою її керівництва, а громадянам вчасно пояснюють причини тих чи інших невдач чи помилок патрульних. Так, Арсен Аваков повідомив, що з 2 тисяч працівників нової поліції в Києві за останні кілька місяців було звільнено всього 28 осіб. «Ми очікували відсіву 10-20%, але аж ніяк не так мало», – зазначив глава МВС України. Лише 2 осіб було звільнено за фактами виявлення корупційних діянь із грошима.
Втім, вдалий старт поліцейської реформи може зійти нанівець у разі відсутності роботи над помилками і впровадження подальших змін у роботі поліції. Патрульна служба – лише частина загальної реформи правоохоронної системи. Ухвалений закон «Про Національну поліцію» вступив у дію лише в серпні цього року. На відміну від організації роботи патрульних поліцейських, на реформування усього міліцейського апарату підуть місяці, якщо не роки. Поки що в Кабміні усю тему із реформою правоохоронних органів звели до відвертого піару на темі реорганізації патрульної служби. За останні кілька тижнів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вже тричі побував в різних містах України, де разом із очільником МВС урочисто презентував набір до нової патрульної служби.
Що ж до головних вад у роботі поліції, експерти зазначають низьку ефективність роботи патрульної служби в напрямку попередження порушень Правил дорожнього руху. Збільшився час оформлення протоколів на місці ДТП (в середньому, тривалість збільшилася удвічі – до 1 години, навіть попри те, що патрульна поліція приїздить раніше). Кияни нарікають на те, що патрульна служба майже не реагує на порушення ПДР пішоходами, рідко реагує на грубі порушення водіїв під час руху. Один із поліцейських на умовах анонімності розповів «Слову і Ділу», що відсутність реакції з боку патрульних пов’язана із великою завантаженістю київських доріг: аби не викликати штучних заторів, поліція просто заплющує очі на подекуди кричущі факти порушень ПДР з боку столичних водіїв. Те саме стосується і «гонщиків» на швидкісних авто та мотоциклах. З останніми боротиметься спеціальний підрозділ поліції, а приборкати швидкісний норов автомобілістів допоможуть, сподіваються в патрульній службі, автоматизовані системи фіксації порушень – камери спостереження, які після обробки інформації оператором, надсилатимуть штрафи порушникам ПДР за адресою проживання. І хоча остання ідея досі сприймається в суспільстві неоднозначно, заступник начальника управління патрульної служби Києва Дмитро Євдокимов повідомив, що до 7 листопада 2015 року мають бути завершені основні роботи зі встановлення камер для фіксації порушень правил дорожнього руху. «До тисячі відеокамер буде встановлено на найбільш проблемних та завантажених дорогах столиці. А щоб зробити оплату штрафів за порушення правил дорожнього руху простішою, кожен патрульний автомобіль буде обладнаний терміналами та мобільними принтерами для здійснення безготівкових платежів», – заявив Євдокимов.
Ще одна проблема – недотримання правил паркування авто у столиці. Над вирішенням цієї проблеми у МВС розмірковують разом зі столичною владою. Адже необхідно передбачити достатню кількість паркувальних місць у центрі міста або запроваджувати спеціальні правила пересування вулицями столиці – так звані «зони руху». За подібною схемою організований рух в багатьох європейських містах: в центрі міста рух автотранспорту максимально обмежений, надається перевага пішоходному руху. Тоді як у «другій зоні» (прилеглій до центру міста) в пріоритеті громадський транспорт та розгалужені мережі велодоріжок, і вже на околицях міста перевага надається швидкісному руху автотранспорту. В столичних реаліях досягти такої схеми буде складно, втім, обмежити рух авто центром міста – цілком реально.
Після ухвалення закону «Про Національну поліцію» у патрульних побільшало повноважень. Відтепер вони можуть не лише скласти протокол про адмінпорушення чи доправити злочинця до поліцейського відділку, але й цілком вільно застосувати інші санкції проти правопорушника. Наприклад, відтепер окрім штрафу водію за невдале паркування, поліцейський може викликати евакуатор за відсутності водія на місці й звільнити проїжджу частину чи тротуар від непередбаченої перепони.
Суттєвою вадою нового закону стала відсутність норми про фіксований розмір заробітної плати поліціянтів, хоча при розробці законопроекту на необхідності даної норми наполягали представники громадськості. Тому рівень зарплати співробітників поліції визначатиметься окремою постановою Кабміну. На думку експертів, під час ухвалення відповідного законодавства політичні гравці просто перестрахувалися: зараз зарплата працівників патрульної служби становить 8 тисяч гривень, проте якою буде кінцева кількість усієї структури Національної поліції – поки що невідомо. Зараз в органах міліції працюють понад 150 тисяч осіб.
Безумовно, основною перевагою реформи патрульної служби є її сутнісне наповнення: тепер це не каральна структура на службі у держави, а цілком організована сервісна служба із суттєвими повноваженнями щодо наведення порядку. Наступним кроком у реформуванні правоохоронних органів, на якому наголошують і самі громадяни, і патрульні поліцейські, є створення кримінальної поліції та органів досудового розслідування. Адже без цих підрозділів уся реформа із запровадження нової патрульної служби швидко зійде нанівець.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»