Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк вже вдруге за останні 3 місяці оголосив про необхідність ротацій у складі Кабміну. В одному зі своїх інтерв’ю він повідомив про те, що уряд і всі його міністри підіб’ють підсумки річної діяльності, термін якої спливає 12 грудня. Саме стільки гарантованого часу дала парламентська більшість «посткамікадзевому» уряду Яценюка після позачергових виборів до Верховної Ради минулого року.
У пересічних українців є кілька досить слушних запитань: чому Арсеній Яценюк вже двічі порушував питання про ротації в уряді, а вони досі не відбулися? Чому сам Яценюк сором’язливо промовчав з приводу власної відставки? Що з цього приводу думають усі учасники коаліції і чому не здійснюють конкретних кроків? Адже, якщо Кабмін та окремі профільні міністри не виконують даних ними обіцянок вчасно, чи не час порушити питання політичної відповідальності за свої дії? Ситуація в країні не дозволяє довго тупцювати на місці. До слова, саме прем’єр-міністр наразі є лідером антирейтингу із виконання своїх обіцянок.
Аутсайдери уряду Яценюка: хто з міністрів провалив найбільше власних обіцянок?«Слово і Діло» презентує антирейтинг міністрів, які за час своєї роботи в уряді провалили найбільше власних зобов’язань перед українським народом.
Однак, не все так просто: доля уряду перебуває в міцних переговорних лещатах двох політичних сил – пропрезидентської «БПП» та «Народного фронту», лідером якої є чинний очільник Кабміну. Кожна зі сторін не хоче поступатися інтересами, а експерти називають як мінімум 2 фактори, які впливатимуть на подальші ротації в Кабміні після 12 грудня. По-перше, це можливість початку об’єднавчого процесу між двома партіями. По-друге, суттєвим чинником можуть стати рекомендації західних партнерів, зокрема Сполучених Штатів Америки. При цьому, не рахуватися із позицією «НФ» у пропрезидентській команді не можуть, адже вихід «фронтовиків» зі складу коаліції значно підвищить імовірність проведення позачергових парламентських виборів, до яких у «БПП» наразі не готові. Тому, вочевидь, «квота» Арсенія Яценюка в уряді – а це міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, міністр юстиції Павло Петренко, міністр Кабінету міністрів Ганна Онищенко – гарантовано не підпадуть під ротації.
Втім, низка міністерств вже зачекалися на нових очільників, а за посади ще кількох міністрів боротьба всередині коаліції буде тривати протягом всього грудня.
Перша хвиля
Стовідсотково оновлення Кабміну торкнеться двох міністерств – Мінекології та Міністерства охорони здоров’я. Верховна Рада через корупційний скандал звільнила міністра екології Ігоря Шевченка ще 2 липня цього року. З того часу відомство не має нового очільника. Вочевидь, така ситуація не може тривати вічно.
Міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі також написав заяву про відставку ще у липні 2015 року за власним бажанням. Втім, попри численні спроби Верховна Рада не змогла задовольнити прохання міністра. Причиною тому – відсутність домовленостей між коаліціантами з приводу нового очільника відомства. Квіташвілі закидають неспроможність передати повноваження із закупівлі ліків міжнародним організаціям. Лідирує нинішній очільник МОЗу і в рейтингу невиконаних обіцянок: зокрема, в міністерстві так і не спромоглися створити базу для розрахунків вартості медичних послуг, кілька разів ігнорували строки подачі законодавчої бази із реформування галузі, а також не змогли створити системний механізм із оновлення структури і команди міністерства.
Крім того, Арсеній Яценюк анонсував створення ще однієї посади в уряді – віце-прем’єра із питань євроінтеграції. Створення такої посади нібито лобіюється самим очільником уряду для створення йому відповідного «громовідводу» негативу у разі невиконання певних обіцянок, які стосуватимуться економічної та політичної інтеграції до європейського простору. Соратники Президента стверджують, що сам Арсеній Петрович просуває ідею з реформування Кабінету міністрів, яка передбачає скорочення одразу 6 відомств.
Яценюк хоче ліквідувати шість міністерств – КононенкоЗапропонована прем'єр-міністром концепція реформування Кабміну передбачає скорочення шести міністерств, повідомив заступник глави фракції «БПП».
«Наскільки мені відомо, вона (концепція із реформування – Ред.) передбачає значне скорочення кількості міністерств – мінус шість міністерств, а це досить серйозно», – розповів заступник голови фракції «БПП» у парламенті Ігор Кононенко. Останній, за інформацією джерел в Адміністрації Президента, розглядається як кандидат на одну з посад віце-прем’єрів під час грудневих ротацій у Кабміні. Сам Кононенко натякає, що посади віце-прем’єрів потрібно створювати лише з відповідними повноваженнями, аби мати важелі впливу на прийняття рішень. «Зараз віце-прем'єри, які очолюють міністерства, – це міністри з якоюсь авторитарною добавкою, яка, втім, не додає ніяких повноважень. А віце-прем'єри без міністерств – декоративна посада: є апарат, але немає повноважень», – вважає соратник Президента.
Міністри розбрату
За прогнозами експертів, найзапеклішим буде протистояння за посаду міністра енергетики та вугільної промисловості, яку зараз за квотою пропрезидентської команди займає Володимир Демчишин. Соратники Арсенія Яценюка та й сам прем’єр вже давно не приховують свого бажання змінити міністра енергетики. За період перебування на посаді Демчишин не виконав 8 своїх обіцянок: зокрема, Україна так і не відмовилася від імпорту російської електроенергії, не було вчасно закуплено необхідної кількості вугілля, шахтарям вчасно не виплатили їхню заборгованість із зарплати та інші.
Вочевидь, не уникнути дискусій серед коаліціантів у випадку ще двох очільників відомств за квотою пропрезидентської команд: Мінекономіки – Айвараса Абромавичуса та Міністерства інфраструктури – Андрія Пивоварського. Однак самі нардепи в більшості визнають, що поки тривають перемовини щодо нових кандидатур, які могли б прийти на зміну відставним міністрам. Подейкують, що на догоду певним інтересам партнерів, «БПП» та Адміністрація Президента можуть пожертвувати портфелем міністра соцполітики Павла Розенка. По-перше, він не має потужної підтримки в пропрезидентському середовищі, адже прийшов із команди «УДАРу»; по-друге, саме по собі міністерство може бути реорганізоване в рамках реформи Кабміну, а його функції розподілені між іншими відомствами.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що на очільника уряду та Президента чинять тиск не лише західні партнери, але й впливові бізнесові групи. Крім того, потрібно буде враховувати думку й інших партнерів по коаліції – фракцій «Самопомочі» та «Батьківщини». Втім, останні навряд чи делегують когось за своєю квотою, аби не «спалювати» рейтинги напередодні можливих дострокових парламентських виборів.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»