2016 рік може стати найбільш «європейським» роком для України. З 1 січня нового року вступають у силу підписані домовленості про зону вільної торгівлі України із ЄС. Угода про асоціацію – це не просто відкриття європейських ринків для українських виробників, а й можливість для вітчизняної економіки вибратися з пострадянських тенет та нарешті перебудувати економіку на новий лад.
Звичайно, існує велика кількість потенційних економічних ризиків, особливо пов’язаних з експансією європейських виробників на теренах нашої країни. Втім, 45-мільйонний внутрішній ринок України є водночас можливістю та ризиком для самої Європи. І головна проблема – воєнні дії на Донбасі. Саме війна наразі є головною причиною економічних та соціальних дисбалансів, які поширюватимуться і на Європу після старту Угоди про асоціацію з Україною. Наступною «за рангом» причиною є українська корупція.
Особливо ризикує Європа із запровадженням безвізового режиму. Однак такий крок з боку ЄС є радше своєрідним актом довіри до українців та подарунком для вітчизняної політичної еліти, яка досі до кінця не виконала усіх поставлених умов для лібералізації візового режиму. Скасовувати візи ЄС планує не лише для українців, але й для грузинів. Європейські ЗМІ вже прогнозують позитивне рішення Єврокомісії наступного тижня щодо оцінки ходу виконання Києвом і Тбілісі умов для скасування віз.
Росія не зможе завадити Україні утворити зону вільної торгівлі з ЄС – ЯценюкПрем'єр-міністр запевнив, що санкції та погрози Російської Федерації не вплинуть на вступ у дію угоди про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Агресивна політика Росії та ідеологічна доктрина «русского мира» фактично підштовхнула низку пострадянських країн, які розташовані у географічній близькості до Європи, суттєво або повністю переорієнтувати економічну стратегію в бік країн Заходу або в напрямку пошуків нових ринків і торговельних майданчиків. Є ще один бік медалі: поки Україна відволікала агресивні військові маневри Росії, Молдова, Грузія, а за останній рік – і Білорусь, вдало посилили свої торгівельні відносини з Європою. Грузія та Молдова вже знайшли свої економічні «ніші», жителі останньої – ось вже 1,5 року мають можливість безперешкодно подорожувати країнами Європи. Білорусь, попри тісні торгівельні стосунки з Росією, «розморозила» відносини з країнами Заходу та стрімко нарощує експорт з ЄС.
Норовливий «Бацька»
Найвигідніше геополітичну ситуацію для покращення власного економічного становища використала Білорусь. Президент Олександр Лукашенко, вкотре отримавши високий рівень довіри від білорусів на нещодавніх президентських виборах, вдало використав складну військово-політичну ситуацію між Україною та Росією для власних дипломатичних маневрів. Цікаво, що і з Росією Лукашенко підтримує гарні торговельні відносини, хоча останнім часом білоруська економіка все частіше «поглядає» на ринки України та країн ЄС. Це й не дивно, адже на тлі падіння гривні Білорусі стало значно вигідніше більше торгувати з Україною. Тоді як санкції, запроваджені проти Росії, додали білорусам транзитних можливостей для прихованого контрафакту з країн ЄС. Так, наприклад, нещодавно в ЗМІ з’явилася статистична інформація про збільшення експорту морепродуктів з Норвегії до Білорусі втричі після того, як сама РФ запровадила обмеження на торгівлю з країнами ЄС. Більшість росіян вже не дивує, що норвезький лосось тепер має білоруське маркування. Наразі така ситуація – найкращий час для пострадянської Білорусі зміцнити власні економічні можливості.
ЄС не погодиться на зміну угоди про зону вільної торгівлі з УкраїноюЄвросоюз не погодиться на зміни тексту угоди про зону вільної торгівлі з Україною та не розглядає відстрочку початку її роботи.
Сприяє ситуації й зміна геополітичних акцентів. Так, наприкінці жовтня в ЄС на 4 місяці призупинили санкції щодо 170 громадян Білорусі, в тому числі й проти президента Олександра Лукашенка. Своєю чергою, білоруський режим «Бацьки» демонструє паростки умовної «демократизації»: у серпні були звільнені кілька опозиційних політичних в’язнів, а під час президентських виборів у білорусів вперше за 20 років з’явилася реальна можливість обрати альтернативного владі кандидата. Нарешті, ЄС заявив про свої наміри якщо не укласти угоду про асоціацію з Білорусією, то значно розширити торгівельні можливості. У вересні глава МЗС Люксембургу Жан Ассельборн, що нині головує в ЄС, заявив про те, що Євросоюз підготує особливий тип економічного співробітництва з Білоруссю та Вірменією.
Експорт білоруських товарів до країн ЄС у 2013-2014 роках склав більше 10 млрд доларів, у 2015 році – має тенденцію до незначного падіння. Це набагато кращі показники, ніж демонструє Україна, яка має більші економічні можливості, територію, населення. До того ж, саме Україна перебуває в стані неоголошеної війни з РФ, при цьому об’єми торгівлі з північним сусідом хоч і впали, проте асиметричної динаміки зростання торгового обороту з країнами ЄС не спостерігається.
«Медовий місяць» загравань із Заходом може скінчитися, якщо в РФ відчують серйозну загрозу для своїх геополітичних інтересів. Тому дії «Бацьки» – вкрай виважені та обережні. Звичайно, деякі заяви Лукашенка не позбавлені авторитарної бравади, на кшталт того, що білоруські Збройні сили здатні відбити будь-яку військову агресію. Як бачимо, Кремль вже давно не застосовує тактику прямих військових інтервенцій, створюючи довкола себе мережу контрольованих гарячих точок. РФ може запросто зайнятися операцією із повалення режиму Лукашенка в Білорусі: для цього у Кремля є і економічні важелі, і потужна пропагандистська машина, і військовий потенціал. Ба, більше: у разі умовного «захоплення» чи прихованої окупації-аншлюсу Білорусі кращого плацдарму для створення третього – північного – фронту проти України годі й шукати.
Проєвропейський курс Молдови та Грузії
Так само у геополітичних лещатах «заморожених» конфліктів перебувають Молдова та Грузія. Щоправда, за останні кілька років ці країни продемонстрували серйозніший поступ і кращий потенціал до економічного зростання, ніж Україна. Нині Молдова, попри антикорупційні хвилювання всередині країни, є чи не найбільш інтегрованою в системі економічних зв’язків із країнами ЄС. У разі вирішення проблеми з невизнаним Придністров’ям (ПМР) ця країна має найкращий потенціал до швидкого вступу до ЄС серед країн пострадянського простору, які донедавна перебували в орбіті геополітичних інтересів Росії.
Зона вільної торгівлі: ЄС готовий, а чи готова Україна? ЕкспертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що ЄС повідомив про готовність до зони вільної торгівлі з Україною з 1 січня 2016 року.
Попри зміну політичного клімату, ЄС не припиняє успішну співпрацю з Грузією. Схоже, що навіть найвитонченіші потуги Кремля збити країну з упевненого прозахідного курсу не матимуть успіху. Так, у листопаді ЄС ухвалив новий пакет допомоги для Грузії у розмірі 100 млн євро, які за задумом мають підтримати реформування країни в сферах держслужби, розвитку сільського господарства та децентралізації.
Слід зазначити, що у стані санкційного тиску та військової розпорошеності відразу на кількох напрямках (Крим, Донбас, Сирія, Туреччина, Грузія) Росія поступово втрачає свою геополітичну силу. Тому не дарма США та ЄС таку посилену увагу приділяють питанням реформування України, адже саме цей фактор може нарешті нейтралізувати агресивні наміри Кремля та зумовити зміни в зовнішній політиці РФ.
Сприятливий прогноз для України
Нічого особистого, лише бізнес. Чому зона вільної торгівлі не зробить українців багатшими?Україна в передчутті: з першого січня 2016 набуває чинності угода про зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Але чи будуть його наслідки сприятливими для життя простих українців?
Загалом, Україна в 2016 році матиме надсприятливі можливості для розширення торгівельних зв’язків із країнами ЄС без експансіоністського наступу з боку європейських товаровиробників. Так званий Автономний преференційний торговий режим, що нині діє для експорту товарів з України до ЄС, фактично продовжить функціонувати і в 2016 році. Перепоною можуть бути нетарифні обмеження, тобто невідповідність української продукції стандартам ЄС. Втім, це питання, на думку експертів, український виробник може вирішити у найближчі рік-два. Сприятимуть цьому й складні економічні відносини з Росією: і в Москві, і в Києві поки що не мають наміру поновлювати економічну співпрацю. Йдеться про запровадження торговельної блокади з боку України. Основним ризиком для розвитку торгівлі з країнами ЄС наступного року, як і раніше, залишатиметься ймовірність ескалації військового конфлікту на Донбасі.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»