Блокада почалась у вересні за мовчазної згоди Президента, але влада ніколи не робила чітких заяв та не оголошувала своєї позиції з цього питання.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Антон Круть, аналізуючи заяву Рефата Чубарова про те, що влада має кілька тижнів на заборону постачання електрики в Крим.
«У ВР зареєстрований законопроект, що забороняє поставки електроенергії в Крим, але він не буде ухвалений. Ця влада уникає визначення своєї позиції щодо блокади Криму та загалом ситуації, що склалася. Президент повинен сказати своє вирішальне слово», – аналізує експерт.
Блокада почалась у вересні за мовчазної згоди Президента. Але коли активісти перейшли до більш радикальних дій, це стало несподіванкою для Президента.
«Днями була заява Ленура Іслямова про те, що на Меджліс здійснювали тиск західні партнери, зокрема Франція, щоб припинити блокаду», – підкреслив Круть.
Кінець блокади: чому кримські татари здалися? ЕкспертПолітолог поділився міркуваннями щодо заяви Ленура Іслямова про те, що активісти вже не можуть тримати блокаду Криму.
На його думку, це може бути напряму пов'язано з виконанням Мінських угод.
«Було чотири вимоги, вони не виконані. Тобто мета акції не досягнута. Думаю, що під тиском західних партнерів влада згорне блокаду Криму», – констатує політолог.
Хоча тут варто зазначити, підкреслив він, що Яценюк нібито підтримав блокаду, й подивимося тепер, як голосуватимуть президентська та прем'єрська фракції.
«Не виключено, що прем'єр просто у властивій йому манері відпрацьовує іміджеві кроки. Подивимося на його реальні дії», – резюмував Антон Круть.
Нагадаємо, що з 22 листопада до 8 грудня було припинено електропостачання Криму.
Наразі учасники громадської блокади Криму лише на два тижні припинили блокування опор ліній електропередач, поки Верховна Рада не ухвалить офіційну заборону поставок електрики на окуповані території.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»