Цими днями в Кіровограді розгорнувся черговий гучний скандал. Політична партія «Правий сектор» стала на захист своїх активістів, забарикадувавшись у приміщенні Кіровоградського апеляційного суду. Таким кроком партійці вимагали звільнити з-під варти сімох своїх соратників, яким раніше суд обрав запобіжний захід у вигляді утримання під вартою в СІЗО. Цікаво, що затримали партійних активістів за чергове викриття та розгром залу з нелегальними ігровими автоматами.
Поки політичні сили та громадські активісти в гонитві за власними електоральними дивідендами борються з нелегальним бізнесом гральних автоматів, уряд планує відновити ігрову індустрію в повному обсязі. Закон «Про заборону грального бізнесу» діє з 2009 року. Тоді його запровадили для «захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині й суспільству». Однак вже другий рік поспіль на найвищому урядовому рівні порушується питання про відновлення гральної індустрії з метою наповнення Бюджету. Мабуть, проблем зі здоров’ям та моральністю в країні тепер немає. Поки що перепоною є Верховна Рада, яка має ухвалити відповідний закон. Втім, здається, урядовці на чолі з міністром культури, міністром фінансів та прем’єр-міністром придумали, як гарно пояснити суспільству необхідність відновлення діяльності ігрових залів, казино та лотерей.
Арсеній Петрович явно «зловив зірку» – ФілатовБорис Філатов заявив, що гральний бізнес може приносити 10 мільярдів гривень до бюджету країни
Ще в червні Арсеній Яценюк на засіданні колегії Міністерства культури підтримав ідею ухвалити в парламенті закон про легалізацію грального бізнесу, а кошти, отримані завдяки цьому, спрямувати на фінансування культурних проектів. Зокрема, кіноіндустрії. «За рахунок легалізації грального бізнесу вже на останній квартал цього року у бюджеті можуть бути виділені кошти для українського кіно й передбачене його фінансування на 2016 рік», – повідомили в прес-службі Мінкульту.
Законодавчий плацдарм «на благо культури»
Сказано – зроблено. У Верховній Раді було зареєстровано 4 подібних законопроекти щодо державної підтримки українського кінематографу. Однак наразі фаворитом виявився законопроект №3081-д «Про систему державної підтримки кінематографії», який у вересні був поданий у співавторстві спочатку 6 народних депутатів, а доопрацьований варіант включив у себе більшість положень Мінкультівського проекту з «Кінокраїною» і був переданий на розгляд профільного комітету на початку грудня вже з 5 підписами.
Гроші від грального бізнесу уряд хоче пустити на кіноГолова уряду Арсеній Яценюк виступає за ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу. Кошти від цієї ініціативи, прем'єр пропонує пустити, зокрема, на фінансування української культури.
Авторами документу стали двоє народних депутатів з «Народного фронту» Микола Княжицький та Віктор Єленський, від «Самопомочі» свій підпис поставила Ірина Подоляк, від «БПП» – Марія Матіос, і досить несподівано до компанії авторів законопроекту приєднався близький до бізнес-імперії Ріната Ахметова позафракційний нардеп Сергій Тарута. Всі автори законопроекту є членами парламентського комітету з питань культури та духовності, тож серйозних складнощів у подальших рекомендаціях комітету в питанні включення документу до порядку денного виникнути не повинно. В цілому, документ передбачає начебто гарну мету – створити новий за якістю український конкурентоздатний кінематограф, однак поряд із цим чомусь величезну увагу приділяє підтримці комерційного продукту – серіалів на ТБ. Окремі критики вже охрестили відповідний закон лобістським, особливо враховуючи безпосередній зв’язок Миколи Княжицького з каналом «Еспресо ТБ».
Цікавим є те, що у пункті 3 ст. 6 законопроекту, який передбачає створення Державного фонду підтримки кінематографії України, серед джерел фінансування, окрім близько 1 млрд прямих видатків із Бюджету, передбачається й норма про «кошти, отримані відповідно до законодавства про лотереї». Таким чином, згідно з документом, частина прибутків від лотерей йтиме на соціальні потреби, а решта – на Фонд кіно. Складається враження, що цей законопроект ніби створений для потреб уряду. За задумом, вбиваються одразу 2 зайці: гральний бізнес легалізується та приносить дохід, а кіноіндустрія отримує додаткові джерела фінансування. Очевидно, що в такому разі з’являться й «бенефіціари», а сам Мінкульт, який традиційно вважається не надто прибутковим відомством, отримає змогу розпоряджатися значними фінансовими надходженнями.
Очікується, що Кабмін вже 10 грудня, тобто сьогодні, планує внести свій законопроект про легалізацію грального бізнесу. Питання активно обговорюється останні півроку. Так, окрім Яценюка та міністра культури В‘ячеслава Кириленка, пропозицію легалізувати гральний бізнес схвально оцінили й у Мінекономіки. На думку очільника відомства Айвараса Абромавичуса, гральні заклади потрібно легалізувати в чотири- і п'ятизіркових готелях і визначити конкретну кількість подібних закладів для залучення іноземних інвестицій з Європи та США. Рішучу позицію з даного питання також висловили в Мінфіні. «Ми працюємо над легалізацією грального бізнесу, але за умови, що він працюватиме, як у цивілізованих країнах. Тому ми зараз намагаємося будувати в цій області правильне законодавство», - заявила заступник міністра фінансів Олена Макеєва. Свого часу урядову ідею підтримував і голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі, який вважає, що саме ця галузь дозволить значно збільшити місцевий бюджет додатковими доходами.
Під прикриттям
Вочевидь, законопроект про підтримку вітчизняної кіноіндустрії може стати зручним майданчиком для розподілення певної частини коштів грального бізнесу. Лише за приблизними розрахунками Мінфіну, легалізація доходів грального бізнесу могла б приносити до казни країни близько 2 млрд грн щорічно. Експерти ж називають більші цифри – від 5 до 8,5 мільярдів.
Для грального бізнесу потрібна окрема зона, як на Заході – експертПолітолог поділився міркуваннями щодо інформації про те, що прем'єр-міністр виступає за ухвалення закону про легалізацію грального бізнесу.
І прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, і міністр культури В’ячеслав Кириленко, й ініціатор законопроекту про державну підтримку кінематографа Микола Княжицький належать до однієї політичної команди – «Народного фронту». Попри те, що культурна громадськість не задоволена ані якістю законопроекту, ані діяльністю профільного міністерства, відмовлятися від своєї ідеї представники «НФ» не збираються. Так, експерти звертають увагу на показовий поспіх з ухваленням законопроекту, хоч він і був доопрацьований профільним комітетом. «Цікаво, що цей документ (мається на увазі саме законопроект 3081-д, а не його ранні версії) не тільки не обговорювався з представниками індустрії, але й не планувався для винесення на публічні обговорення. Багато професіоналів дізналися про нього випадково, що стало ще більшим розчаруванням». Суспільство було поставлено перед фактом готового закону, обговорення поправок і змін на цій та подальших стадіях (після першого читання) вже не матиме практичного прикладного ефекту, зазначає у своєму блозі український продюсер Арнольд Кременчуцький. Культурна громадськість обурена: в той час, як міністр без жодних зауважень підтримує своїх колег в уряді та в парламенті щодо ідеї пошуку додаткових джерел державного фінансування вітчизняного кіно, жоден із законопроектів про музеї, про культурну спадщину чи про меценатство не пройшов належного фахового обговорення. З огляду на поспіх та агресивність комітету та Мінкульту, недоброзичливці чинного міністра культури, яких досить багато у середовищі прогресивних діячів культури, вже припускають, що створивши Фонд кіно або Інститут кіномистецтв, Кириленко планує забезпечити собі «запасний аеродром» після відставки.
Щорічна вартість ліцензії для казино складатиме до 1,5 млн євроМінфін опублікував законопроект «Про азартні ігри», який регулюватиме діяльність казино, букмекерських контор, лотерей і проведення азартних ігор в інтернеті.
Сама ідея поставити гральну індустрію на службу культури викликає дискусії, адже мова йде про створення додаткового джерела соціальної шкоди для суспільства. Профінансувавши вітчизняне патріотичне кіно за рахунок грального бізнесу, в державі одночасно створюється дисбаланс в інших культурних сферах. Так, цими днями культурні діячі звернулися з офіційним листом до Президента з вимогою звернути увагу на невирішені проблеми соціокультурної сфери. «Для подолання негативних наслідків потрібно негайно розпочинати гуманітарну реформу, зробити ставку на розвиток громадян, створювати та відновлювати соціокультурну інфраструктуру країни – модернізувати музеї, бібліотеки, школи мистецтв, дитячі та юнацькі спортивні школи, соціокультурні просвітницькі центри (сучасна альтернатива сільських клубів), реставрувати замки, створювати внутрішні туристичні маршрути тощо. Ми підтримуємо запропоновану Концепцію соціокультурного розвитку України, основним інструментом здійснення якої має стати Державний фонд гуманітарного розвитку України», – йдеться у спільному зверненні діячів культури.
Тож без детального обговорення того самого законопроекту про підтримку кіноіндустрії і вирішення комплексних проблем у гуманітарній сфері не обійтися. Особливо – у переддень загального звіту уряду перед парламентом, який відбудеться вже в найближчу п’ятницю.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»