Минулий тиждень виявився багатим на внутрішньополітичні події. Усі в один матеріал не помістяться, тому торкнуся лише тих, які призведуть до найбільших змін у майбутньому.
Зарплати в ЗСУ та «ракова пухлина корупції»
Як зазавичай, ми відраховуємо тиждень із минулих вихідних. Вони відзначилися кількома новинами. По-перше, керівник Генштабу Віктор Муженко виступив із заявою про майбутнє підвищення зарплат військовослужбовцям з 1 січня 2016 року. З його слів, у новому році військовослужбовець за контрактом отримуватиме близько 7000 гривень, командир взводу – 9000, командир роти – 10000, командир батальйону – 12000, командир бригади – 14000 гривень. За деякими позиціями це більш ніж подвійне зростання. Що ж, подивимось.
Іншою яскравою подією став виступ голови Одеської ОДА Михайла Саакашвілі, в якому той стисло розписав основні, на його думку, корупційні схеми країни. А паралельно неслабо вдарив по Арсенію Яценюку – якраз у переддень того, коли Рада могла б відправити прем'єра у відставку.
Головною новиною наступних днів став візит в Україну віце-президента США Джо Байдена, його зустрічі на вищому рівні і виступ у Верховній Раді. Останнє варто було подивитися хоч би заради того, щоб відчути майже видову різницю між двома типами політиків: оратором і слухачами. Байден виглядав наче вчитель у слабкому класі. Ключовий посил усього його візиту можна було б викласти в одній фразі, що прозвучала: в Україні дві основні біди – російське вторгнення і корупція, і США готові допомагати в боротьбі з обома.
Тим часом Росія завдала асиметричного удару: з її пристроїв про свою готовність повернутись у політику заявив Віктор Янукович. Удачі, Віктор Федорович. Нехай наші депутати на тлі Байдена й виглядають попереднім щаблем еволюції політика, не варто забувати, що Ви пішли з політики на ще більш ранньому.
Також у вівторок про свою відставку оголосив міністр інформаційної політики Юрій Стець. Заодно надавши звіт про виконану роботу. Скажемо чесно: не надто вражаючий. Міністерство інформаційної політики, нині перебуває в підвішеному стані, і, як і раніше продовжує викликати занадто в багатьох співгромадян, політиків та експертів дивні питання на кшталт «а навіщо воно?» У Міністерства були складнощі навіть із власними комунікаціями – що вже казати про комунікації на рівні країни.
Середина тижня: зради, перемоги і спецоперація в Києві
Серед новин середини тижня треба відзначити:
прийняття закону про держслужбу. За мірками України – революційний проект, що чітко розмежовує політичні та чиновницькі посади й ефективно розподіляє їх права та обов'язки, а також вводить конкурсний відбір чиновників. Це, безумовно, успіх. Я б навіть сказав, перемога;
зрив голосування за призначення повторних виборів у Кривому Розі. Не вистачило восьми голосів, при тому, що багато депутатів просто прогулювали засідання. А ось це вже зрада. З елементами ганьби;
важливою новиною четверга стала операція СБУ в Оболонському районі Києва, в процесі якої була затримана група з шести чоловік. Загинув її ватажок, а також один зі співробітників «Альфи». За даними СБУ, група, що зберігала в житловому будинку цілий арсенал зброї та вибухівки, готувала терористичні акти в Києві і Харкові, а також була пов'язана зі спецслужбами сусідньої держави. Втім, особливий галас піднявся, коли з'ясувалося, що загиблим лідером групи був Олег Мужчиль, він же Сергій Аміров, він же «друг Лісник» – колишній боєць ДУК «ПС», що відрізнявся вкрай радикальними поглядами і заявами, та покинув організацію, звинувативши її і її лідера Дмитра Яроша в колабораціонізмі. Колишні побратими «Лісника» не надто дивуються такому повороту в його долі, як і тому факту, що він був узятий на квартирі в мирному місті з цілим арсеналом зброї та вибухівки. Проте вони сумніваються в тому, що він працював на спецслужби супротивника. На їхню думку, він, швидше, діяв, виходячи з власної ініціативи й амбіцій.
«Чорна п'ятниця» в Раді і демарш Пивоварського
Нарешті, яскравим став останній день політичного тижня. У п'ятницю Верховна Рада так і не проголосувала за перевибори в Кривому Розі. Тим самим питання було відкладене на другу половину місяця, а там – ризикує загубитися в баталіях навколо Бюджету. Зате звіт прем'єра в парламенті перетворився на черговий брудний скандал: спочатку депутат від «БПП» Олег Барна, вручивши Арсенієві Петровичу квіти та приобнявши його між ніг, почав стягувати того з трибуни, потім фракція «Народного фронту», обійнявши Олега Барну за всі частини тіла одразу, намагалася розмазати його по стіні сесійної зали. Відмінна телекартинка: не факт, що Байден буде задоволений, але на сході багато хто порадіє. Свої дії Барна пояснив низьким рейтингом прем'єра і невиконанням ним попередніх домовленостей. Як би там не було, рідна фракція вчинку нардепа не оцінила й оідразу виключила його зі своїх лав.
Іншою яскравою новиною дня стало зникнення папки з підписами за відставку генпрокурора Віктора Шокіна зі столу Єгора Соболєва. Сам Соболєв стверджує, що йому не складе труднощів їх перезібрати.
І ще однією сумною новиною стала заява про відставку міністра транспорту Андрія Пивоварського. Своє рішення міністр пояснив неможливістю утримувати професійну команду на нинішніх міністерських ставках, а також складнощами в комунікаціях із вітчизняним політикумом. А на вечір п'ятниці був анонсований похід фракції «Народного фронту» «на килим» до Президента – обговорювати питання, що накопичилися.
Втім, за всім цим не було видно загального підсумку. А він такий: схоже, і уряд, і коаліція, за всіх своїх внутрішніх тріщин, розширюваних бізнес-інтересами, особистими амбіціями й персональною дурістю окремих осіб, здається, протримаються як мінімум до кінця цього року. Інакше б реакція на все, що відбувається, була би значно більш мерзенною й істеричною. Поки ж усі сторони, як би вони не втомилися один від одного, усвідомлюють необхідність домовлятися.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»