За останні два роки національна валюта знецінилася втричі. Оскільки валютна складова присутня в усіх соціально-економічних процесах – торгівлі, виробництві, розрахунках між громадянами за послуги тощо – то й вплив на доходи українців таке карколомне знецінення гривні мало нищівний.
Україна й до революційних подій пасла задніх в усіх можливих рейтингах та була далеко неуспішною країною з нестабільною економікою. Війна, анексія Криму, торговельні ембарго з Росією, переорієнтування на альтернативні ринки – усе це звалилося на голову українців. Звичайно, в таких умовах орієнтована на експорт, немодернізована вітчизняна економіка не може давати імпульсів для існування стабільної національної валюти.
Низький курс долара в проекті Держбюджету-2016 вигідний уряду – експертЕкономіст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що до проекту Держбюджету-2016 закладено курс 24,1 грн за долар.
Поки уряд та НБУ вигадують, як втримати співвідношення гривні в певному адекватному «курсовому коридорі» з іншими валютами світу, експерти попереджають про подальші небезпеки ще більшого падіння нацвалюти. Серед них – не лише війна, але й безвідповідальна політика Нацбанку, відсутність реформ, тиск на малий та середній бізнес і, як наслідок, небажання іноземних інвесторів вкладати гроші в українську економіку. З іншого боку, як зазначають економісти, падіння курсу гривні – це чергова «шокова терапія», після якої справи в країні мають піти краще. Що ж чекає курс гривні наступного року?
Так сказав МВФ…
Міністр фінансів Наталія Яресько ще на початку 2015 року прогнозувала курс гривні на рівні 22-24 грн/дол. до кінця року. Однак уже в листопаді-грудні гривня поривається перетнути цю межу: на готівковому «чорному ринку» курс купівлі-продажу коливався у межах 25,5-26,5. В проекті Бюджету, який Кабмін вже вніс до Верховної Ради, курс на 2016 рік пропонується закласти на рівні 24,1 грн. за долар. Нібито така величина курсу погоджена й з Міжнародним валютним фондом, який кредитуватиме українську економіку і в наступні роки.
На практиці, прогнозують експерти, курс гривні у 2016 році може коливатися в межах 25-28 грн/дол. У разі песимістичних сценаріїв гривня «втече» далеко за нову психологічну позначку у 30 грн за 1 долар. Підстав довіряти впевненості урядовців та главі НБУ в українців немає. Так, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на початку 2015 року оцінював середньорічний курс на рівні 21грн/дол. А у грудні 2014 року, напередодні ухвалення державного кошторису, Яценюк був ще оптимістичніший, повідомивши про намір закласти до Держбюджету середньорічний курс у 17 грн/дол.
Своєю чергою, Наталія Яресько також неодноразово підіймала «планку» знецінення національної валюти. Тоді як прогнози та обіцянки глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої за останні 1,5 року її перебування на посаді щодо курсу гривні жодного разу не справджувалися та не виконувалися. Спочатку Гонтарєва обіцяла, що до зими 2014 року курс не впаде нижче позначки у 15 грн/дол. Вже в листопаді минулого року курс становив 15,2 грн/дол. Далі – більше: глава Нацбанку обіцяла втримати курс на рівні 17 грн/дол., тоді як в обмінниках він був вже по 20, обіцяла його зупинку на рівні 25 грн/дол. – курс продовжував зростати. Зрештою, українці перестали дивуватися новим рекордам гривні за «стрибками на глибину» в змаганнях за курсовими коливаннями, а глава НБУ убезпечила себе від хибних прогнозів обіцянкою, що «фіксованого курсу гривні в Україні більше не буде». Цікаво й те, що НБУ розраховував «оптимальний курс» на 2015 рік із розрахунку 12,95 грн/дол. Це вдвічі менше тієї позначки, на якій вітчизняна валюта закінчує 2015 рік.
Чи варто й говорити, що причин для падіння гривні більш ніж достатньо? І зовнішніх, і внутрішніх, і економічних, і геополітичних. Втім, ключове питання, чи вдалося відновити НБУ довіру громадян до банківської системи, залишається відкритим. Як показують реалії, за будь-яких коливань гривні українці біжать до обмінників скуповувати валюту. Експерти ж помітили іншу тенденцію: купувати іноземні гроші громадянам стає все важче, за рік українці суттєво зубожіли.
Що буде з курсом долара після виборів? ЕкспертАналітик проаналізував ситуацію щодо того, що обмінники та чорний ринок підняли курс долара.
Більше того, останнім часом директиви щодо корекції курсу гривні до долару все частіше лунають у згадках про надання чергового траншу кредиту МВФ. Схоже, українська влада настільки залежна від фінансової допомоги з боку Заходу, що готова «збалансовувати» курс до тих пір, поки це буде нормально сприйматися в суспільстві. Втім, поки що українці хоч у більшості своїй не відчувають магічної дії та позитивів від реформ, намагаються пристосуватися до ситуації. Хтось став ще більше економити, хтось – повністю змінив ставлення до витрат і обмежив усі можливі статусні та «великі» покупки, хтось – шукає можливостей для відкриття бізнесу чи їде на заробітки за кордон. У кожному разі, психологічної межі знецінення нацвалюти ще не досягнуто. Пам’ятаймо ще про один фактор: суттєва «тінізація» української економіки. Саме завдяки їй і тримається ділова та економічна активність всередині держави. За приблизними оцінками соціологів та економістів, близько 60% усіх взаємовідносин в Україні відбувається за правилами «чорного ринку». Тобто держава не контролює та не впливає на певні процеси в суспільстві, що з іншого боку дозволяє українцям вдруге за останні 10 років досить вдало переживати усі економічні та соціальні негаразди.
Нижче падати – немає підстав?
В НБУ традиційно не бачать причин для паніки та прогнозують «коридор» коливання курсу гривні у рамках 23,5-25,5 грн/дол. Коливання пов’язані із загальносвітовою тенденцією зниження цін на сировину через низький попит. Передусім, йдеться про металопрокат, експорт чорних металів та сільськогосподарської продукції. На курс гривні у 2016 році й надалі буде тиснути гривнева маса від Фонду гарантування вкладів, отримана громадянами через банкрутство банків. Втім, такого масового банкрутства фінустанов, яке відбулося у 2015 році, наступного року експерти не прогнозують.
Поточний курс є певним дном для гривні – експертСпеціаліст поділився міркуваннями щодо інформації про те, що НБУ почав скуповувати валюту і на першому аукціоні вже купив 5 мільйонів доларів.
Ще одне цікаве спостереження: девальвація вітчизняної валюти є вигідною для підтримки дій українського уряду міжнародними інституціями. І МВФ, і Світовому банку, і ЄБРР, і Єсросоюзу, за великим рахунком, все одно, яким буде курс гривні. Однак для більш тривалого використання кредитних коштів, чим дешевша українська грошова одиниця, тим краще. Ще один бенефіціар такої ситуації – Нацбанк, який може швидше поповнювати золотовалютні запаси. Щоправда, в такому кроці важливо одночасно проводити ефективну банківську реформу, яка б поступово повертала довіру українців до фінустанов.
При цьому експерти вважають, що курс гривні на кінець 2015 року є достатньо низьким, аби провадити усі необхідні реформи – девальвація досягла певного психологічного дна. Подальше знецінення гривні може мати різні причини, однак базовим фундаментальним економічним мотивом є відсутність системних реформ. «Можна вважати, що поточний курс є певним дном для гривні проти долара. Стрибків курсу ніхто не очікує, але буде поступова девальвація гривні. Плавна, м'яка, але поки це базовий сценарій, і зараз влада нікого не слухає, щоб якось запобігти йому», - вважає керівний партнер компанії Capital Times, фінансовий аналітик Ерік Найман.
Без реформування вітчизняної економіки, ключовою ідеєю якої має стати вироблення кінцевого продукту на теренах України, гривня й надалі буде поступово втрачати цінність. Рецепт відомий вже останні 20 років: сировина має не тільки експортуватися, але й застосовуватися у внутрішньому виробництві готових продуктів. Після чого – товар із більшою доданою вартістю може продаватися як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»