Ще одна системна реформа, від якої українцям нікуди не подітися – зміни в пенсійному забезпеченні. Про необхідність кардинального перегляду підходів до формування пенсій експерти говорять ще з початку 2000-х років. Так звана «солідарна» система пенсійного забезпечення, яка незалежній Україні дісталася у спадок від Радянського Союзу, не працює й лише виснажує вітчизняну економіку. У попередні 25 років політики та можновладці намагалися не надто афішувати цю проблему, прикриваючись популістськими лозунгами на кшталт «забезпечимо стабільне зростання пенсій», або «всім українцям – європейські пенсії по 2000 євро». На щастя, позитив у тому, що й нинішні урядовці, і нове покоління політиків, й експертна спільнота розуміють масштаб і глибину проблеми. Це дає надію на те, що пенсійна реформа таки зрушить із місця.
У Кабміні при підготовці Державного бюджету на 2016 рік заявили про 3 основні статті видатків наступного року: військово-оборонна сфера та національна безпека, обслуговування зовнішніх боргів та соціальні виплати. При цьому в Мінфіні повідомили, що планують знизити рівень державних видатків із 46% до 41% ВВП. «Це потрібно для України з кількох причин. По-перше, ми не можемо дозволити собі й надалі мати такий високий рівень державних витрат, адже фінансувати його можемо лише в борг. По-друге, такий обсяг державних витрат витісняє з економіки приватні інвестиції», – заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Водночас вона повідомила, що уряд не збирається ліквідовувати жодну з категорій соціальних пільг і планує перехід на їх адресне забезпечення.
Експерти зазначають, що, починаючи з 2011 року, в усіх бюджетах так звані «видатки споживання» в рази перевищують «видатки розвитку». У Бюджеті на 2016 рік дана тенденція зберігається: загальна цифра витрат сягає майже 630 млрд грн, що навіть на 17,8% більше, ніж у 2015 році. І те, що пільги та пенсії займають третину з цих коштів, доводить безперспективність такої ситуації в подальшому.
За інформацією Державної служби статистики, кiлькiсть економiчно активного населення впала до iсторичного мiнiмуму. Україна стрiмко втрачає трудовi ресурси: в першому пiврiччi 2015 року працездатних українців залишилося всього 18 мiльйонiв 74 тисячі осiб. Це на 10,6% менше, анiж роком раніше. Якщо ж порахувати спiввiдношення пенсiонерiв до населення, що працює, ситуація взагалі виглядає катастрофічною: наразі на 10 мiльйонiв працюючих припадає 12 мiльйонiв пенсiонерiв. Зрозуміло, що за такої ситуації Пенсійний фонд не наповнюється, його дефіцит постійно зростає. У 2015 році з Державного бюджету довелося покривати більше 81 млрд грн дефіциту Пенсійного фонду. Експерти попереджають: без реформ ситуація тільки погіршуватиметься.
В очікуванні пенсійного дива
Формально з середини 2000-х в Україні діє трирівнева система пенсійного забезпечення. Перший рівень – загальнообов’язкова солідарна система, тобто той мінімум пенсій, які отримує кожен громадянин України від держави, досягнувши свого пенсійного віку. При цьому, в більшості населення пенсія заледве досягає 1500 грн, тоді як у декого (чиновників, держслужбовців, депутатів, суддів) – може становити десятків тисяч гривень.
Саме на цьому рівні експерти пропонують діяти найрадикальніше. Йдеться про політичне рішення щодо скасування «солідарної системи пенсійного забезпечення» і запровадження адресної допомоги тим, хто справді потребує такої підтримки від держави. В контексті витрат Бюджету та зміни парадигми у співвідношенні між «витратами споживання» та «витратами розвитку» потрібно запровадити аудит Пенсійного фонду та провести ґрунтовний аналіз серед одержувачів пенсій і соціальної допомоги.
Дорого жити: кількість бідних в Україні зросла, попри підвищення зарплат і пенсій«Слово і Діло» зібрало думки політологів, економістів і чиновників: чи далеко Україні до статусу заможної нації?
Такий кардинальний варіант усе частіше лунає в кулуарах парламенту, хоча подібні дії будуть украй вороже сприйняті найбільшою частиною електорату політиків – пенсіонерами. Однак підхід потребує змін – інакше ситуація закінчиться колапсом, попереджають економісти. «На жаль, урядовими ініціативами знищується Пенсійний фонд. Не може пенсійна система працювати, якщо вона має лише одну третину власних надходжень. Потрібно скасовувати пенсії й встановлювати якийсь рівень допомоги тим, хто не може працювати», – вважає народний депутат із фракції «БПП» Віктор Пинзеник, додаючи, що той рівень «солідарних пенсій», що виплачує держава, по суті, є недостатнім для забезпечення потреб пенсіонерів.
Із такою позицією погоджуються й експерти «Реанімаційного пакета реформ». Так, в організації заявляють про надважливість перевірки зловживань із нарахуванням пенсій, субсидій, соціальної допомоги з виявленням реального переліку тих людей, які дійсно потребують державної підтримки. «Досвід інших країн, таких як Грузія та Греція, свідчить про значну кількість виявлених зловживань, усунення яких, дозволило нормалізувати систему соціального захисту населення та спрямувати вивільнені кошти на надання соціальної підтримки тим особам, які реально її потребують. Враховуючи великий обсяг пенсійних та соціальних видатків, масштаби заощаджень внаслідок ліквідації шахрайства та зловживань можуть становити десятки мільярдів гривень», – зазначають експерти.
Для здійснення подібних заходів Мінфін запропонував ухвалити низку поправок до законів та Бюджетного кодексу, які б дозволили урядовцям при перевірці правомірності надання соціальної допомоги «отримувати інформацію, що містить банківську таємницю та персональні дані, без отримання на це згоди фізичних осіб, що перевіряються, якщо таку згоду вже надано іншому центральному органу виконавчої влади». Втім, поки що профільний комітет парламенту пропонує відхилити цю поправку як таку, що суперечить конституційним правам громадян.
Слід також зазначити, що ще два рівні пенсійного забезпечення – накопичувальна система загальнообов’язкового пенсійного страхування та добровільного, недержавного пенсійного забезпечення – досі повноцінно так і не запрацювали. Другий рівень планувалося запровадити вже 4 рази, починаючи з 2007 року, однак терміни знову перенесли – тепер уже на початок 2017 року. Кількість громадян, які долучилися до третього рівня системи пенсійного забезпечення, вкрай мала: це всього близько 800 тис. осіб, тоді як активи недержавних пенсійних фондів (діяльність яких є основою 3-го рівня пенсійного забезпечення) не перевищують 2,5 млрд грн. Це лише близько 1% від тих коштів, які виділили в 2015 році з Пенсійного фонду на забезпечення «солідарної» системи пенсій.
Що буде з пенсійною реформою в 2016 році?
В уряді триває активна підготовка до проведення пенсійної реформи. Вже у 2016 році міністр соціальної політики Павло Розенко обіцяє провести аудит усіх соціальних виплат. Втім, без допомоги парламенту самотужки урядовцям проблему не вирішити. А питань до Верховної Ради вистачає.
Чого вартий лише той факт, що вже більше 6 місяців парламент не розглядає законопроект №2767 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій», який був внесений у рамках реформування пенсійної системи. Документ є фактичним відображенням необхідності запровадження повноцінної трирівневої пенсійної системи, про що було зазначено в Коаліційній угоді.
У Розенка стверджують, що пенсії екс-чиновникам Януковича продовжують нараховуватисяЗаступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін заявив, що пенсії чиновникам часів екс-президента України Віктора Януковича продовжують нараховуватися.
Скоріш за все, без чергового «чарівного копняка» від західних партнерів не обійдеться. Реформувати пенсійну систему допоможуть у Міжнародному валютному фонді. Так, проведення пенсійної реформи було погоджене з керівництвом Фонду як одна з ключових умов отримання подальшого кредитування.
Змінювати підходи в нарахуванні пенсій потрібно, враховуючи й інші фактори. Зокрема, тимчасову окупацію Криму, війну на Донбасі, злочинні дії високопосадовців попередньої влади. Ситуація виглядає абсурдно, коли екс-чиновники часів президентства Віктора Януковича досі продовжують отримувати пенсії. Так, заступник міністра соціальної політики Віталій Мущинін зазначив, що держава продовжує нараховувати пенсії колишнім високопосадовцям. При цьому – ці кошти не використовуються, а акумулюються на рахунках екс-чиновників. «Сьогодні, згідно з чинним законодавством, у нас немає підстав не нараховувати пенсію. Немає вироку суду, немає жодних дій, пов'язаних із тим, щоб можна було законно зупинити нарахування пенсії. Тобто ці кошти відкладаються, але вони не використовуються людиною», – розповів Мущинін.
Однозначно, крім дій держави, питання пенсійного забезпечення потребує певної «революції» у свідомості кожного українця. Потрібно нарешті збагнути, що ані держава, ані хтось інший не забезпечить нікому гідну пенсію, якщо сама людина для цього не доклала достатніх зусиль. А навіть якщо людина працює та відкладає собі на гідне пенсійне забезпечення, функція держави – не лише гарантувати безпеку її вкладів, але й стати партнером в інформуванні та навчанні своїх громадян у питаннях фінансової грамотності. Окрім того, що пенсійну систему потрібно змінювати, українців необхідно до цього підготувати й навчити користуватися всіма можливими фінансовими механізмами збільшення власних накопичень.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»