Новина про рішення Окружного адміністративного суду Києва про заборону підготовки до перших виборів райради Києва не стала сюрпризом для ключових політичних сил. Подібний сценарій розвитку подій останні 3 місяці обговорювався на закритих політрадах партій, які бажають взяти участь у виборах. Втім, цілковитою несподіванкою та своєрідним дежавю виявився сам спосіб ухвалення подібного рішення.
В липні 2015 року депутати Київради ухвалили рішення «Про управління районами в м. Києві», згідно з яким було встановлено, що управління районами в столиці здійснюється районними радами. Таким чином були утворені (а точніше - відновлені) 10 районних рад, вибори до яких Київрада призначила на 27 березня 2016 року. Столичні депутати погодили дату виборів, користуючись законною підставою про призначення виборів новостворених рад суб'єктом створення. Щоправда, вимоги окремих депутатів призначити вибори до районних рад на осінь 2015 року – разом із місцевими виборами – були відхилені.
Експерт про районні ради Києва: за контроль влади треба платитиСпеціаліст поділився міркуваннями відносно того, що відновлення десяти районних рад у Києві коштуватиме 37 мільйонів гривень на рік, що вдесятеро менше фінансування столичних адміністрацій.
Вже наприкінці грудня минулого року Центральна виборча комісія, користуючись рішенням Київради, призначила дату виборів до райрад на 27 березня 2016 року й почала підготовчий процес. Втім, він тривав недовго: вже цими днями невідома столична громадська організація «Наждак» подала адміністративний позов на дії Центрвиборчкому до Окружного адмінсуду, який одноосібним рішенням судді у справі на підготовчому засіданні призупинив постанову ЦВК про проведення виборів. У ЦВК вже підтвердили: завдяки діям суду терміни підготовки до виборів зірвано.
Все це нагадує маніпуляції в кращих традиціях «судочинства» часів екс-президента Віктора Януковича та його команди. Хто і чому вирішив відкласти вибори у столиці, нині є ключовим питанням, що турбує основних політичних гравців.
Зміна вектору
Поки що драматизувати ситуацію не варто. Так, за словами заступника голови ЦВК Андрія Магери, вже підготовлена апеляційна скарга на ухвалу Окружного адмінсуду. «В ЦВК залишається лише один варіант - подавати апеляційну скаргу на ухвалу судді Огурцова (Олексій Огурцов, суддя Окружного адмінсуду – Ред.). Така ухвала судді, на мою думку, має всі ознаки незаконності. Рішення Київського апеляційного адміністративного суду на згадану ухвалу Огурцова буде остаточним», - заявив Магера на своїй сторінці у Facebook.
Тож цілком можливо, що за вчасного розгляду апеляційної скарги та винесення рішення про визнання незаконними дії судді Окружного суду терміни підготовки до виборів вдасться врятувати. Однак для цього, переконані експерти, потрібна чимала хвиля протестних дій від самих киян. Це можуть бути і пікети, організовані партіями, і розголос у ЗМІ, і масові судові позови киян на рішення Окружного суду.
Наразі складається враження, що зацікавлені сили у відтягуванні виборі до райрад просто намагаються якомога довше тягнути час, таким чином випробовуючи рівень спротиву та суспільні настрої. Якщо градус напруги значно не посилиться, це автоматично призведе до перенесення виборів на іншу дату. Вочевидь, влада, як і їхні попередники 6 років тому, намагається знайти зручний формат домінування та контролю за суспільними настроями у столиці.
Нові райради обійдуться Києву вдесятеро дешевше за нинішні адміністрації – депутатВідновлення десяти районних рад у Києві коштуватиме 37 мільйонів гривень на рік. Це вдесятеро менше фінансування десяти столичних адміністрацій.
Правду кажучи, дії «регіоналів» у 2010 році були значно зухвалішими. Скориставшись фактичною відсутністю влади у столиці, «ПР» та тодішній Президент взяли під контроль всі інститути влади у Києві. В Київраді – сформували зручну більшість на чолі з підконтрольним секретарем, обов’язки мера фактично виконував в. о. голови КМДА Олександр Попов, який чітко був підпорядкований владній вертикалі з Банкової. Ті самі тенденції наздогнали й районні ради: за зверненням Київради, у 2010 році народні депутати внесли зміни до закону «Про столицю України», згідно з якими столичні райради та РДА було ліквідовано. Однак згодом Київрада доручила КМДА забезпечити функціонування районних державних адміністрацій на базі виконавчих органів районних рад. Тобто «регіонали» зуміли безперешкодно вибудувати чітку владну вертикаль.
Що ж стосується настроїв нинішньої Київради, то зміна вектору щодо проведення виборів до відновлених райрад намітилася ще у грудні 2015 року. Влітку минулого року тодішній мер і майбутній кандидат у столичні градоначальники від пропрезидентської партії «Солідарність» Віталій Кличко обіцяв сприяти відновленню районних рад у Києві. «Дуже не хотілося б наплодити депутатів у Києві. У нас зараз 120 депутатів в Київраді, і коли ми говоримо про самоврядування, необхідно чітко прописати їхні повноваження. Але такі ради можуть бути ефективними», – сказав він. А вже після місцевих виборів, виборовши крісло мера та отримавши найбільшу фракцію у Київраді, представники «Солідарності» почали висловлювати сумніви щодо доцільності проведення виборів до районних рад навесні 2016 року. Так, секретар Київради Володимир Прокопів в одному зі своїх післявиборчих інтерв’ю висловив переконання, що столиця не готова до повернення районних рад. «Питання суперечливе. З одного боку, це максимально демократично, коли виборці, громада, максимально близько перебувають до своїх представників. З іншого боку, на практиці новий депутат райради - це два кіоски курей-гриль та одна парковка. Якщо так, то, напевно, це не потрібно. На мою думку, за нинішньої ситуації, зокрема з виборчою системою, Київ не готовий до повернення районних рад», - зазначив секретар Київради.
Сам Володимир Прокопів – колишній помічник давнього соратника та друга Президента Анатолія Матвієнка, а нині входить до орбіти впливу нардепа Сергія Березенка. Тож цілком можна припустити, що рішення про відтермінування виборів до районних рад не є спонтанним та давно «визрівало» в кабінетах на Банковій. Цікаво лише, чи доходять до відома Президента подібні політичні заяви та пов’язані з ними дії його найближчого оточення?
В режимі очікування
Невисока явка на останніх виборах до Київради та мера свідчить про загальну втомленість виборців від постійного волевиявлення. Так, кияни обирали мера та міську раду разом із виборами Президента у травні 2014 року. Потім – ще раз, через півтора року, восени 2015-го. Причому міського голову обирали в два тури. При цьому підтримка і мера Кличка, і пропрезидентської сили в столиці поступово згасає. Не дивно, що в таких умовах результати ще одних виборів на рівні районних рад для «Солідарності» можуть бути дуже невтішним.
Чим би не керувався суддя Окружного адмінсуду, фактично відтерміновуючи вибори до райрад у Києві, його рішення однозначно суперечить загальному державному курсу на децентралізацію. Адже до компетенції відновлених рад належатиме вирішення широкого спектру питань на початковому рівні. Делегуючи своїх представників до районних рад, громади Києва мали б можливість безпосереднього впливу на питання загальної середньої та позашкільної освіти, охорони здоров'я, культури, молодіжних програм. Крім того, депутати районних рад матимуть вплив на питання містобудування та архітектури в частині надання пропозицій до Генплану, проведення громадських обговорень містобудівної документації, погодження Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд тощо. Тож ділитися повноваженнями депутати Київради не поспішають. До того ж, є ризик, що в разі успішної роботи районних рад у наступні роки взагалі виникне політичне питання скорочення кількості депутатів самої міськради.
Низка політичних партій висловили свій протест проти відтермінування виборів до райрад. Серед них – представники столичних партійних осередків ВО «Свобода», «Демальянсу», «Аграрної партії», «Батьківщини», «Самопомочі». «Регіонали» відтерміновували вибори до Київської міської ради, а вибори до районних рад відтермінували на роки, ліквідувавши в столиці одну з ланок місцевого самоврядування. Робили це, щоб не програти й тримати багате місто під своїм контролем. Грабували Київ через вертикаль державних адміністрацій і «смотрящіх», спущених з адміністрації Януковича на київську землю. Те, що відбулося сьогодні, – ревізія Революції Гідності й плювок киянам в обличчя», - написав у своєму блозі голова «Демальянсу» Василь Гацько.
Зважаючи на те, що тема відтермінування виборів набуває резонансу, ані Віталію Кличку, ані пропрезидентській команді зайвий розголос ні до чого. Адже їхні політичні конкуренти отримали чудову можливість гостро розкритикувати дії влади. Скоріш за все, питання з виборами до райрад дійсно штучно затягують, однак лише з однією метою – провести їх разом із позачерговими парламентськими виборами восени 2016 року.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»