«Слово і Діло» продовжує серію публікацій, присвячену річному звіту уряду. Цього разу журналісти агентства зустрілися з віце-прем'єром – міністром регіонального розвитку Геннадієм Зубком, щоб із перших вуст почути про основні здобутки та плани Мінрегіону на найближчий час. Розмова з міністром відбувалася в день звіту Кабміну у Верховній Раді. Після цього було буремне обговорення подальшої долі уряду Арсенія Яценюка й невдале голосування за висловлення йому недовіри. Проте у своїй розмові голова Мінрегіону не зосереджувався на політичних питаннях.
Ключовим питанням для роботи багатьох міністерств протягом останнього року було проведення децентралізації. Ваше відомство відігравало в ній основну роль. Які є результати на сьогодні?
Практично все, що відбувається, все стосується реформ – або децентралізації, або енергоефективності, або дерегуляці – це три напрямки, які вело конкретно Міністерство. Децентралізація – є конкретний результат, ухвалене законодавство, все, що повинно було бути ухвалене, крім змін до Конституції. Зараз ми очікуємо змін до Конституції. Після цього ми зможемо ухвалити закон про місцеве самоврядування, про префектів, про адміністративно-територіальний устрій. В принципі, запровадити весь механізм децентралізації – означає нову систему управління в державі. У зв'язку з цим напрямком децентралізації також була проведена дуже масована робота, і я тут дякую комітетам Верховної Ради та всім міністрам – закон про державну службу. Це те, що допомогло практично змінити підхід до державної служби. Збільшити відповідальність, зробити кадровий резерв, зробити службу управління персоналом – те, чого ніколи не було в державній службі, і взагалі по-новому підійти до реформування державної служби.
Як проходить процес об'єднання громад і які перспективи процесу в майбутньому?
Зараз також у другому читанні закон про органи державної служби місцевого самоврядування – і це важливий закон, тому що він регламентує практично службу тих людей, які працюватимуть у місцевому самоврядуванні. Децентралізація – це не тільки руйнація радянської ситеми управління. Це просто новий підхід, нова формація європейської якості управління в державі. Є об'єднані територіальні громади – 159, навесні ми чекаємо ще 10 – вони будуть винесені на вибори. І якщо зараз пройде такий етап нестабільності в Раді, то я думаю, що ще багато людей долучаться до об'єднання, тому що уряд виділив кошти на підтримку об'єднаних територіальних громад – це 1 млрд грн, і Фонд регіонального розвитку, який у цьому напрямку працює...
Зміни до Конституції в частині децентралізації: наслідки та спірні моменти«Слово і Діло» проаналізувало запропонований Президентом проект змін до Конституції України в частині децентралізації.
Те, що стосується взагалі дерегуляції: максимально в умовах децентралізації ми повинні передати всі повноваження на місця: управління територією, планування, енергоефективність, залучення коштів, використання місцевих бюджетів. Тому в цьому напрямку ми цього року (2015-2016 рр. – Ред.) передавали повноваження з архітектурно-будівельної інспекції. Цього року на нас чекає проведення земельної реформи з тої точки зору, щоб об'єднана територіальна громада могла передавати, приймати повноваження щодо розпорядження землями державної власності.
Як ідуть справи з модернізацією житлово-комунального господарства, зокрема із впровадженням технологій енергозбереження?
Це питання практично національної безпеки. Це питання економії коштів, зменшення покупки російського газу, використання валюти. І тому сьогодні той величезний обсяг субсидій, який виділяється державою людям, які не можуть заплатити, ми маємо спрямувати на термомодернізацію й таким чином побудувати один раз систему так, щоб, витративши одного разу, ми потім не залучали ці кошти щороку. Тому минулого року була запроваджена програма «теплих кредитів», цього року вона продовжується практично на 900 млн і є певні вже здобутки – 100 тисяч сімей за минулий рік скористалися цією програмою, і цього року ми ще розширюємо спектр можливостей цієї програми для того, щоб максимально залучити тих людей, які будуть комплексно підходити до термомодернізації.
Також тут наші міжнародні партнери – Світовий банк, який працює з нами, інші банки, які допомагають рухатись у двох напрямках. Це модернізація комунальних підприємств, які повинні зменшити свої витрати й надати більш якісну послугу за справедливу ціну, і друге питання – це термомодернізація житлового сектору та соціальних об'єктів. Тут ми залучаємо вже конкретно кредити від міжнародних фінансових організацій. Те, що стосується житлового сектору, – це саме створення концепції та моделі фонду енергоефективності, який разом із нами розроблений Європейським Союзом та урядом Німеччини.
Ваше відомство також відповідальне за відновлення інфраструктури Донбасу, підтримку місцевого населення й переселенців. Чи є чим похвалитися в цьому напрямку?
Агентство з відновлення Донбасу брало участь і в трьох контактних Мінських групах, де точечно вирішувалися питання з приводу гуманітарної допомоги, з приводу організації переходів, і найголовніше – відновлення інфраструктурних проектів. Тому, крім тих 300 млн грн, які були виділені минулого року на відновлення Донбасу та соціальну інфаструктуру, так само зараз Агентство координує практично ті проекти, які ведуться від міжнародних організацій. Це в першу чергу Європейський інвестиційний банк, який підписав з нами кредитну угоду на 200 млн євро за надзвичайною програмою відновлення Донбасу, і в перший транш – це 28 млн євро – потрапили саме соціальні об'єкти. Це відновлення житла, гуртожитків, хостесів для того, щоб поселити переселенців у більш якісні умови.
Другим етапом буде відновлення інфраструктури – це і мости, і комунальні підприємства. Поряд з цим працює програма щодо банку KFW – це німецький банк, який дав уже 200 млн євро макрофінансової допомоги уряду України, і також у трьох напрямках – енергетика, системи життєзабезпечення, а також інфраструктура. Зараз відпрацьовуються проекти, вони перенаправлені до німецьких банків, які зараз приймають рішення, які саме проекти будуть профінансовані. Ці проекти стосуються не тільки Донецької та Луганської області, вони стосуються і Запорізької, і Харківської, і Дніпропетровської областей, тобто тих областей, які найбільше сьогодні прийняли вимушено переселених осіб.
Далі буде.
Розмову вела Аліна Костюченко, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»