Інтрига з відставкою генерального прокурора Віктора Шокіна триває. Питання про його звільнення вже вирішене, проте диявол, як завжди, криється в деталях. У нашому випадку – у політичних та юридичних питаннях, які дають час для Президента та його Адміністрації підшукати зручну та компромісну в усіх сенсах фігуру на зміну Віктору Шокіну.
Справа ця не з легких: «лава запасних» на таку відповідальну посаду в пропрезидентській команді закоротка. Саме тому Петро Порошенко так тягнув із відставкою нинішнього очільника ГПУ. Й саме в особливостях пошуку нового кандидата й полягає необхідність якомога довше утримувати дану посаду від неузгоджених призначень, використовуючи всі можливі методи юридично-правової казуїстики.
Фактично, Глава держави не дотримав слова, коли ще на початку цього року пообіцяв журналістам не гарячкувати зі звільненням Віктора Шокіна. «Я не буду йти шляхом, коли ми будемо міняти кандидатів на посаду генпрокурора. Я рішуче налаштований змінювати структуру та систему», – заявив Петро Порошенко. Втім, вже в день звіту Кабінету міністрів Президент закликав генпрокурора та прем’єр-міністра самотужки подати у відставку.
Експерт розповів, куди насправді подівся Шокін та що буде з Кабміном даліПолітолог поділився міркуваннями щодо вчорашніх результатів голосування за відставку Кабміну.
І хоч Кабмін на чолі з Арсенієм Яценюком так і не отримав статус в. о., Віктор Шокін таки дослухався до слів свого шефа й написав заяву про відставку. Щоправда, того ж дня він підписав ще один документ – гарантовану Трудовим кодексом цілком законну заяву на відпустку.
Змінювати свою думку Глава держави не збирається: у Верховній Раді вже зареєстрований проект постанови №4122 «Про надання згоди на звільнення Президентом України Віктора Шокіна з посади генерального прокурора України». Тож тепер м’яч із рішенням про відставку генпрокурора перебуває на половині поля парламенту.
Час на роздуми
Юридичні тонкощі з відпусткою генпрокурора були використані недаремно. Команда Президента вбила одразу двох зайців: перестрахувалася від можливих сюрпризів з боку ВР, яка так і не спромоглася зібрати 150 підписів за подання про звільнення очільника ГПУ, а крім того, отримала дорогоцінний час для узгодження нової кандидатури. Адже проголосувати за відставку генпрокурора народні депутати зможуть не раніше пленарного тижня, який розпочнеться з 15 березня.
Наступник Шокіна: хто влаштує Банкову на посаді генпрокурора? ЕкспертПолітолог поділився міркуваннями щодо інформації про те, що в ГПУ не виключають того, що Шокін залишиться, хоча в АП підтвердили заяву про його відставку.
А поки триватимуть дискусії та залаштункові перемовини щодо нової кандидатури глави відомства, «оберігати» місце для майбутнього наступника Шокіна буде його перший заступник і вірний соратник Юрій Севрук.
Є ще дві обставини, на які зважали в АП у відставці генпрокурора. По-перше, в команді Президента прогнозували демарші в коаліції та можливі складнощі на етапі переформатування більшості. Тож, про всяк випадок, пролонгація з відпусткою є ще однією додатковою страховкою в разі непередбачуваних подій у парламенті. Можливо, в АП передбачали навіть розпуск Верховної Ради та неможливість у такому разі призначити нового генпрокурора.
По-друге, час потрібен для узгодження нової кандидатури із західними партнерами. У США та ЄС в цілому позитивно поставилися до відставки Віктора Шокіна, втім довготривалі «вмовляння» серйозно вплинули на рівень довіри безпосередньо до Президента.
Білий дім схвалив рішення Порошенка про відставку ШокінаВіце-президент США Джозеф Байден схвалив рішення Президента України Петра Порошенка щодо звільнення генерального прокурора Віктора Шокіна.
Безумовно, довгоочікуваний крок із відставкою очільника Генпрокуратури є своєрідним реверансом команди Президента в бік західних партнерів, який демонструє бажання до співпраці. І передусім – готовність до компромісів: саме пропрезидентська фракція не підтримала відставку уряду, й водночас Президент визнав необхідність кадрових змін у ГПУ, які так довго заперечував. Однак цілком очевидно, що на «внутрішній кухні» вплив на посаду генпрокурора зберігатиметься у Глави держави, тож навряд чи він пішов на крок із відставкою без вигідних для себе політичних домовленостей.
Насамкінець, варто зазначити: жоден із нових кандидатів, запропонованих АП «на оглядини» західним партнерам, досі не отримав повністю схвального резюме. Тож із призначенням цілковито підконтрольного Президенту генпрокурора цього разу буде дещо складніше.
Хто наступний?
Наразі є два головних питання визначення майбутнього кандидата на посаду генпрокурора – наскільки фігура є політично «близькою» до Президента, та її посадове походження. Тобто вибір постане між кандидатом, інтегрованим у минулу/нинішню правоохоронну систему та цілком незалежним від «системи» політиком. Стаття 40 закону «Про прокуратуру» висуває ще дві формальні вимоги – наявність вищої юридичної освіти та стажу роботи в галузі права не менше 10 років.
Нардепи просять у Порошенка список кандидатів на заміну ШокінуМФО «Єврооптимісти» вимагає від Президента Порошенка оприлюднити список можливих кандидатів на посаду генерального прокурора
Знизити ризик кулуарних домовленостей щодо майбутнього призначення генпрокурора запропонували народні депутати. Зокрема, міжфракційне депутатське об’єднання «Єврооптимісти» звернулося до Президента із закликом «винести на публічне обговорення декілька претендентів на посаду генерального прокурора з метою пошуку оптимального кандидата та проведення консультацій з громадськістю». На думку депутатів, подібна процедура ухвалення рішення убезпечить від можливих корупційних ризиків непрозорих призначень та підвищить довіру до самої ГПУ.
Дійсно, рішення про нового кандидата Президенту буде прийняти не просто. Якщо в АП уникатимуть публічності в цьому питанні й лише консультуватимуться із західними партнерами – кандидатура майбутнього очільника ГПУ має бути бездоганною в репутаційному сенсі. Попередньо в АП розглядають 3-х реальних кандидатів.
Першим із них є лідер фракції «БПП» Юрій Луценко. Його плюси та мінуси в політичному середовищі відомі всім. Для Президента таке призначення може мати позитивний іміджевий ефект, адже Юрій Луценко досвідчений і грамотний політик. Він є вірним соратником Петра Порошенка, проте має амплуа політика, що не виконує накази «згори». Це саме те, що потрібно в переддень можливих парламентських виборів: реформа ГПУ на тлі масштабної медійної кампанії боротьби із корупцією лише додасть електоральних балів пропрезидентській команді. Втім, залишається актуальним питання, на кого ж тоді залишити фракцію «БПП» у парламенті, яка вже зараз потопає у протиріччях.
Річниця роботи Шокіна: як виконує свої обов'язки генпрокурор?«Слово і Діло» вирішило дізнатися, як виконує свої обіцянки генпрокурор та чи збереже він посаду.
Другим можливим кандидатом є найбагатший державний чиновник відповідно до офіційних даних – військовий прокурор Анатолій Матіос. Фактично, він є людиною старої системи, в якій дуже гарно розбирається. Подібна характеристика може стати як позитивним бекґраундом, так і негативним. Він бездоганний виконавець, який ніколи не ставить під сумнів накази «згори». Тож цілком очевидно, що Матіос може стати або «Шокіним-2», або гарною ширмою для косметичних перетворень у ГПУ, які режисуватимуть в АП.
Нарешті третім претендентом є чинний голова СБУ Василь Грицак, який вже більше 10 років займає високі посади в системі Служби безпеки. Вочевидь, наразі він найменш «медійно активний» кандидат серед усіх вищезгаданих претендентів.
«Джокером» у колоді політичних карт Петра Порошенка може стати рішення про повернення з посади очільника Донецької ВЦА його давнього соратника – Павла Жебрівського. Останній має найбільш вдалу диспозицію для посади генпрокурора: працював у правоохоронних органах на всіх можливих рівнях – починаючи зі слідчого, закінчуючи Антикорупційним управлінням ГПУ; двічі був нардепом, має керівний досвід на держаних посадах та є рівновіддаленим від усіх можливих політичних груп впливів. І найголовніше – раніше не був фігурантом жодних гучних корупційних чи політичних скандалів. Втім, чи не єдиною проблемою на шляху до призначення Павла Жебрівського може стати нестача необхідної кількості голосів у Верховній Раді – занадто вже «темною конячкою» є його кандидатура мало не для всіх політичних гравців у нинішньому складі парламенту.
Хто б не очолив відомство, дії наступника Віктора Шокіна підпадатимуть під ще більш пильний аналіз громадських активістів та ЗМІ. Безумовно, сприятиме щільнішому діалогу ГПУ із суспільством і позиція західних партнерів. Крім того, команда Президента або намагатиметься допомогти Генпрокуратурі повернути довіру в українців, або навпаки – максимально дистанціюватися від дій відомства, залишивши весь тягар відповідальності за реформування ГПУ та результати його діяльності лише на його керівникові.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»