Агентство Bloomberg оприлюднило перелік усіх взаємних позовів між Україною та Російською Федерацією, а також їхніми контрагентами на загальну суму близько $100 млрд.
«Українська війна проти проросійських повстанців заморожена, проте судові битви між Володимиром Путіним і Петром Порошенком лише набирають обертів», – пише Наташа Дофф на Bloomberg, передає «Слово і Діло».
На розгляд деяких справ підуть роки й одні лише судові витрати складуть мільйони доларів. Відзначається, що позов на $3 млрд, поданий минулого тижня РФ до Лондонського суду проти України, з вимогою повернення коштів за позиками, – лише мала частка із $63 млрд, які Україна намагається отримати від Росії в рамках судових позовів та інших домагань, розглянутих у судах від Стокгольма до Гааги. В цілому сума взаємних позовів і претензій склала майже $100 млрд.
Це говорить про те, що відносини між сусідами в доступному для огляду майбутньому залишаться напруженими. Але найголовніше – немає жодної гарантії, що сторони зможуть отримати свої гроші, оскільки для цього потрібно буде почати полювання за закордонними державними активами двох країн. Тим більше, що Україні доведеться зайняти чергу за колишніми власниками компанії ЮКОС, які в 2014 році виграли в Гаазькому суді у РФ процес на $50 млрд.
Нижче Bloomberg наводить деталі деяких найбільших справ, які належить розглянути:
Росія проти України
Росія хоче, щоб Україна повернула їй $3 млрд за єврооблігаціями, розміщених за два місяці до того, як Віктор Янукович був повалений. Приватні інвестори, очолювані Franklin Templeton, в серпні дали згоду перенести терміни погашення та провести так звану «стрижку» в розмірі 20%. Однак Росія відмовилася брати участь у реструктуризації боргу. Cleary Gottlieb Steen & Hamilton LLP (Нью-Йорк) представляє інтереси РФ, яка вимагає повного повернення боргу плюс $75 млн у вигляді відсотків і судових витрат. Як говорить фахівець з арбітражу та партнер лондонської фірми Herbert Smith Freehills LLP Ніколас Пікок, на розгляд цієї справи може піти від півтора до двох років.
Україна проти Росії
Виступаючи минулого місяця на державному телебаченні, Порошенко сказав, що Україна найближчим часом подасть до Міжнародного суду в Гаазі позов проти Росії за анексію Криму, який за площею не поступається Бельгії. Міністерство юстиції в Києві заявило, що Україна в якості компенсації збитків вимагатиме 1 трлн грн ($37 млрд). «Цей суд – ідеальне місце для вирішення питання про законність приєднання Криму. Але щодо Криму є багато інших справ, які, напевно, створять прецедент, що може вплинути на рішення суду в Гаазі», – зазначає керівний директор лондонської фірми Slaney Advisors Пітер Гріффін.
«Нафтогаз» проти «Газпрому»
НАК «Нафтогаз України» подала в Стокгольмі арбітражний позов проти російського газового експортера «Газпром» на $26 млрд, стверджуючи, що компанія переплатила за поставки палива й дуже мало отримала за транзит. Перше рішення щодо цієї справи може бути винесено не раніше середини року. «Нафтогаз» також наймає адвокатів, щоб домогтися компенсації за збитки від вкрадених активів у Криму.
«Газпром» проти «Нафтогазу»
У червні 2015 року «Газпром» подав у Стокгольмі арбітражний позов проти «Нафтогазу» за неоплачені поставки та відмову від імпорту того обсягу газу, який українська компанія погодилася закупити. Минулого місяця «Газпром» заявив, що Україна в цілому заборгувала йому майже $32 млрд.
«Ощадбанк» проти Росії
Український державний «Ощадбанк» минулого місяця подав у Стокгольмі арбітражний позов проти Росії за втрату власності в Криму. Глава «Ощадбанку» Андрій Пишний в серпні заявив, що він домагатиметься виплати приблизно 15 млрд грн, і що процес може тривати чотири роки.
Інші українські компанії проти Росії
Українські компанії подали в Гаазі проти російських компаній п'ять арбітражних позовів. Серед них «Укрнафта», «Приватбанк» і «Аеропорт Бельбек». Всі позови, пов'язані зі збитками компаній в Криму. Нью-йоркська Hughes Hubbard & Reed LLP представляє в цих справах українські компанії. В позовних заявах відзначається, що Росія порушила двосторонній інвестиційний договір з Україною від 1998 року. Росія заявила, що не братиме участь у судовому процесі, оскільки ця угода не може служити підставою для арбітражу.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»