Скандальний законопроект про електронне декларування досі викликає дуже багато запитань, що може стати однією з перепон на шляху до отримання Україною безвізового режиму з ЄС.
Про це в інтерв’ю «Укрінформу» заявила заступник міністра закордонних справ Олена Зеркаль, передає «Слово і Діло».
«Як знайти баланс між правом на приватне життя людей і необхідністю розкриття інформації про публічних осіб, оскільки тут рівновага є досить делікатною й тонкою справою? Зокрема, оприлюднення інформації щодо родичів. Особисто в мене викликає запитання, яка саме інформація про родичів має бути в публічному доступі, і чи має вона там бути. Особливо, зважаючи на ситуацію, в якій ми живемо», – заявила Зеркаль, коментуючи численну критику на адресу ухваленого Верховною Радою, але не підписаного Президентом закону про електронне декларування майна чиновників.
На думку заступника міністра, закону бракує чіткості визначень та узгодженості з чинним Кримінальним кодексом.
«Зокрема, велика хвиля суспільного обурення піднялася саме через відтермінування питання з кримінальною відповідальністю за недостовірно надану інформацію в деклараціях на один рік. При тому, що в мене як у юриста за фахом виникає природне запитання: а в чому полягає суспільна небезпека від того, що я, наприклад, не хочу вказувати в декларації якусь свою прикрасу? І що буде об'єктом цього злочину, якщо звертатися до Кримінального кодексу, і тим більше, там є стаття щодо незаконного збагачення. І таких запитань існує багато, на них спекулюють», – розповіла вона.
Як депутати та чиновники в Україні приховують свої доходиПерші оприлюднені народними депутатами України декларації про доходи продемонстрували незмінність традиції: бідні депутати та чиновники – багаті члени їхніх сімей, що змусило багатьох громадських активістів засумніватися в їх дійсності.
У різних країнах світу питання публічного доступу до подібної інформації вирішується по-різному, каже Дзеркаль. До прикладу, у Франції ступінь доступності інформації про майно залежить від посади чиновника, а в Ізраїлі – це взагалі закрита інформація, доступ до якої має лише спеціалізована агенція.
«Розумієте, у 2014 році закон, що стосується запобігання корупції, ухвалювався (в Україні – Ред.) на високій хвилі популізму. В багатьох випадках цей закон містить такі положення, яких ніде немає. Україна настільки високо підняла планку цим законом, що сьогодні перестрибнути її буде неможливо», – резюмувала заступник міністра.
Нагадаємо, вчора Ірина Геращенко пояснила, чому Єврокомісія вирішила рекомендувати Європарламенту ухвалювати рішення щодо безвізового режиму з Україною та Грузією окремо.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»