На цьому тижні у нас були гарні новини: українська влада, героїчно подолавши власноруч створені проблеми, максимально наблизила країну до безвізового режиму з ЄС. Тепер справа тільки за європейцями, наше завдання – просто не накосячити. Хоча ми можемо: внутрішньополітичні проблеми нікуди не зникли.
Закон про електронне декларування
Почнемо з приємного: гучний закон про електронне декларування на минулих вихідних був підписаний Президентом, а на тижні - успішно пройшов Раду в оригінальній редакції, без нещасливих, які деформують його сенс, поправок, внесених «з голосу» нардепом Денисенко. Це - подвійна перемога. По-перше, закон значно ускладнить приховування доходів політиками і чиновниками. По-друге - впала ще одна перешкода на нашому шляху до безвізового режиму.
Останньою перешкодою залишалася відсутність прогресу в створенні Національного агентства протидії корупції (НАЗК): органу, який повинен виявляти і лікувати корупційні прояви ще на ранніх, профілактичних стадіях. На цьому тижні спеціальна комісія з представників громадськості намагалася вибрати двох членів НАЗК. Проблемою стала кандидатура юриста Руслана Рябошапки, представника групи «Реанімаційний пакет реформ»: частина комісії наполягала на його обранні, частина була радикально проти.
У якийсь момент з’явився навіть політичний підтекст: основні противники Рябошапки так чи інакше були пов'язані з прем'єрським «Народним фронтом». Конфлікт мало не зірвав обрання і не змусив Петра Порошенка летіти до Брюсселя ні з чим. На щастя, обійшлося: за кілька годин до відбуття президентського борту Рябошапку все ж підтримали.
Порошенко в Брюсселі
Щасливий і впевнений, Президент прибув до Брюсселя – на зустріч з керівництвом Євросоюзу. Привіз гарні новини з України і отримав гарні новини для зворотного польоту.
По-перше, за словами глави Єврокомісії Жана-Клода Юнкера, «Україна в останні дні і навіть години зробила величезні реформи, що пов'язані із затвердженням закону про електронне декларування, а також призначенням членів антикорупційного агентства. Ці кроки дозволять Єврокомісії подати пропозиції щодо візової лібералізації в квітні». Згадавши «величезні реформи в останні години» Юнкер трохи «простьобав» те, що відбувається, але водночас чітко позначив готовність Євросоюзу йти назустріч реальним діям. Все це дозволяє говорити, що Україна все-таки отримає свій безвізовий режим у цьому році - орієнтовно, ближче до кінця літа - початку осені. Якщо, звичайно, нічого не трапиться до цього часу.
По-друге, було оголошено, що Україна отримає $20 млн гуманітарної допомоги. Небагато, але непогано.
По-третє, з вуст глави Євроради Дональда Туска прозвучали ключові слова: економічні санкції проти РФ не будуть скасовані до тих пір, поки та не почне виконувати свої зобов'язання в рамках Мінських угод.
По-четверте, Петро Порошенко передав європейським лідерам санкційний «список Савченко» - перелік осіб, причетних до викрадення і утримання української льотчиці.
Справа Савченко
А поки в «судовому процесі» навколо Надії Савченко триває пауза, невеличкий скандал відбувся навколо її сім'ї. Мама Надії відмовилася від запропонованої дочці земельної ділянки у Биківні, вимагаючи іншу ділянку в Голосіївському районі Києва.
Мер Києва Віталій Кличко особисто пояснив їй, що деякі ветерани чекають виділення землі по тридцять років і виділення в екстреному порядку - це й так особливий випадок. Схоже, повністю її переконати не вдалося. У спостерігачів виникли певні сумніви: чи не спонукали маму Надії на такі дії представники партії «Батьківщина», які були присутні при суперечці.
Відзначимо, що недавно Кличко зумів елегантно вирішити питання з наданням житла евакуйованій з Донецька сестрі Василя Стуса: молодший з братів, Володимир Кличко, просто купив їй квартиру на Академмістечку за свої гроші. Однак в разі Савченко мова йшла не про неможливість отримати землю вчасно, а про те, що її сім'я хоче іншу ділянку, у більш дорогому районі.
Виніс Боровика
А ось з соратником Михеіла Саакашвілі – Сашою Боровиком, на цьому тижні трапилися відразу дві оказії. По-перше, він заявив про створення Михеілом власної правоцентристської сили... і вже на наступний день заявив, що мова зовсім не йде про якусь партію. Виглядало, як фальстарт.
По-друге, після отримання Боровиком депутатського мандата Одеської облради в будівлі мерії його, як колись Яценюк Барну, обійняв і виніс за межі залу колега - депутат від «БПП» Дмитро Палпатин. Злі (і не дуже) язики стверджують, що відразу після цього шоу депутати успішно «розпиляли» забудову довгої низки курортних об'єктів. Але увагу привернули обіймашки!
Вінницька поліція втратила главу
Скандалом завершилася історія з призначенням головним поліцейським Вінниці такого собі Антона Шевцова. Місцевий «Автомайдан» через соцмережі розкопав наявність у нього родичів в РФ і очевидно проросійських симпатій. СБУ спочатку стверджувала, що перевірка показала непричетність цієї людини до будь-яких сепаратистських дій. Було призначено розслідування, Шевцова тимчасово відсторонили від виконання обов'язків. Однак уже через кілька днів та ж СБУ затримала його при спробі спішного виїзду в РФ (за версією самого Шевцова - просто щоб відвідати родичів). Тепер його судитимуть, перевіряючи на можливу держзраду.
Прем'єріада: Садовий та Гройсман
Тим часом «прем'єріада» - закулісні переговори про формат нової парламентської коаліції та нового уряду - триває. На цьому тижні медіа розбурхала нова чутка, запущена з легкої руки прес-секретаря Президента Святослава Цеголка - про те, що Президент розглядає в якості однієї з можливих кандидатур на прем’єра лідера партії «Самопоміч», мера Львова Андрія Садового.
У самій фракції «Самопомочі» від такого щастя швиденько відхрестилися. Спростував таку можливість, нехай і в досить туманних виразах, і сам Садовий.
За уривчастими відомостями, що доносяться з Банкової, зараз у якості ймовірного прем'єра розглядається нинішній спікер Володимир Гройсман, а в якості його першого зама – нинішній глава АП Борис Ложкін, який недавно помпезно презентував у Києві свою книгу «Четверта республіка». Що ж, у такому разі вся політична відповідальність за те, що відбувається в країні ляже тільки на президентську команду. Небезпечно. Можливо, тема з Наталією Яресько в ролі прем'єра була б більш перспективною, але як зібрати за неї голоси в парламенті?
«Леніна звалили!»
Майже два дні тривав демонтаж найбільшої статуї Леніна в Україні - запорізького бронзового Ілліча. Частково це було пов'язано з тим, що міська влада попросила не пошкодити саму статую в процесі зняття, викликавши у громадськості підозри в готовності — у разі чого - повернути її на постамент.
Як би там не було, у кінцевому підсумку Ілліч піддався і пішов, махнувши всім рукою.
РФ відступила з Сирії
Зазвичай я уникаю згадок в тижневих оглядах новин міжнародної політики, але ця може занадто безпосередньо стосуватися нашої внутрішньої. Президент РФ Володимир Путін раптово оголосив про завершення операції в Сирії і виведення звідти «більшої частини» російських військ.
На думку російського керівництва, «цілі операції були, в цілому, досягнуті». З огляду на те, що дії російських військ не привели до якихось необоротних змін ситуації на сирійських фронтах, це - неправда. Про справжню причину такої заяви в експертному середовищі точаться суперечки. Нам же воно цікаве лише з точки зору того, чи не з'являться нові «відпускники» у нас на Донбасі. Подивимося.
Окупація та паспортизація
На фронті однією з найгарячіших точок залишаються південні околиці Авдіївки і Ясинуватська розв'язка. Сепаратисти не залишають надій повернути собі частину буферної зони, відтіснивши українські війська і позбавивши їх вогневого контролю над трасою Донецьк-Горлівка. Це дозволить їм безперешкодно ганяти між містами вантажі військового призначення. Зараз вони змушені вибирати для цього об'їзні дороги. Українські війська, втім, віддавати цю територію не збираються, навпаки, обкопуючись і облаштовуючись все щільніше. Обидві сторони мають втрати.
Тим часом лідер терористів «ДНР» Олександр Захарченко почав видавати перші «паспорти республіки» - собі, коханому, а також підліткам 16 років. Правда, ці документи мають скоріше сувенірну цінність: в'їзд по ним на територію РФ заборонений, в Україну - небезпечний. Теоретично, їх, як і «паспорти ЛНР», приймає невизнана «Південна Осетія», але вона не межує з «республіками». Ось така геополітична нісенітниця.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»