Якщо Україна в дійсності бажає повернути Крим назад до складу держави, то вона має змінити свій підхід до людей, що населяють півострів.
Про це йдеться в статті Foreign Policy авторства Метью Шаафа, повідомляє «Слово і Діло».
«Уряд України не скористався можливостями полегшити життя пересічних кримчан, забезпечити вільний потік інформації про зловживання російської влади та розвинути зв'язки між кримчанами й рештою території України», – вважає Метью Шааф.
За його словами, Київ, схоже, повністю зняв відповідальність за півострів, який він більше не контролює, а власні реформи втопив у бюрократії.
«Це не тільки шкодить кримчанам, а й не залишає їм вибору, змушуючи пристосовуватися до життя в російській дійсності. Зв'язки з Україною тим часом слабшають і надія на повернення Криму стає все більш примарною», – пише автор статті.
За його словами, блокада Криму також нмає суперечливий характер. «Україна не повинна поставляти в Крим товари, що дозволяють окупаційній владі посилювати свій контроль. Але їй слід відновити поставки продуктів харчування й товарів першої необхідності, що ніяк не можна вважати пособництвом окупантам», – вважає Метью Шааф.
Другі роковини «референдуму» в Криму: обіцянки українських політиків«Слово і Діло» вирішило нагадати обіцянки народних обранців та українських чиновників на тему псевдореферендуму в Криму.
Існує й низка інших помилок Києва. Українська влада жорстко контролює потоки людей в Крим і назад, через що бажаючі потрапити в Крим повинні подавати заявку в фізичному вигляді, українською мовою й чекати дозволу від п'яти днів до декількох місяців. «Така система змушує поїхати в Крим або порушивши український закон, добираючись до півострова через Росію, або взагалі відмовлятися від поїздки», – пише автор.
Спрощення умов в'їзду в Крим дозволить адвокатам захищати переслідуваних у судовому порядку кримчан. Це також дозволить вільніше переміщатися журналістам, правозахисникам та іншим людям, які їдуть до Криму для зустрічей із місцевими жителями та для підготовки репортажів. Таким чином, Росії буде важче блокувати інформацію про те, що відбувається в Криму.
Крім цього, всіх кримчан визнали нерезидентами, що створює перешкоди в здійсненні діяльності через українські банки. Україна також не визнає свідоцтва про народження, смерті та інші важливі документи, видані кримською владою.
Два роки після анексії: як змінилося життя в Криму очима самих кримчанЗарплати неспівмірні з цінами, залежність від поставок палива та продуктів харчування, але дійсно безкоштовна медицина та шалена любов до Путіна.
«Щоб влада України офіційно зареєструвала такі життєві події, людина має звернутися до українського суду за межами Криму, який виносить рішення щодо кожного конкретного випадку. Це займає багато часу й досить дорого обходиться людям», – пояснює автор статті.
Метью Шааф наголошує на правоті міністра закордонних справ України Павла Клімкіна в тому, що Україна має «на власному прикладі показати кримчанам, що їхнє майбутнє в європейській і демократичній Україні, а не під тимчасовою російською окупацією».
На жаль, уряд України поки не розробив конкретної політики щодо повернення Криму до свого складу. Україна також не розглядає аспекти окупації, пов'язані з безпекою, культурою та гуманітарною сферою. «Якщо ця проблема не буде вирішена, Україна може відвернути від себе кримчан, змусивши їх влитися в Росію», – робить висновок автор.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»