Володимир Гройсман: від мера до прем'єра

Читать на русском

Своїми припущеннями та здогадками про те, кого ж президентська фракція висуне кандидатом у прем'єри, не поділилися, напевно, лише найледачіші політики та експерти. Але вибір був очевидним: інший кандидат від «БПП» – глава Мінфіну Наталія Яресько – не змогла б набрати достатньої кількості голосів у залі. Вчора ввечері «Блок Петра Порошенка» запропонував на посаду голови оновленого Кабінету міністрів спікера Ради Володимира Гройсмана.

«Слово і Діло» проаналізувало весь політичний шлях потенційного прем'єр-міністра України: як Володимир Борисович справлявся із завданнями, які сам же собі й ставив?

Мер Вінниці

У 24 роки Володимир Гройсман здобув перемогу на виборах у мажоритарному окрузі №29 і став наймолодшим депутатом Вінницької міської ради, а через 4 роки вже керував Вінницею.

За 8 років на посаді міського голови він дав 163 обіцянки, з яких 77% (125 обіцянок) виконав. Так, Гройсман відправив вінницьких лікарів на стажування до Ізраїлю, збільшив муніципальну допомогу при народженні трійні, заасфальтував покриття у більш ніж 200 дворах багатоповерхівок, відремонтував низку доріг у місті, організував програму з модернізації вінницьких котелень і підвищення енергоефективності тощо.

Невиконаних обіцянок у Гройсмана за період мерства набагато менше – лише 38. Серед основних – не запустив авіарейси з Вінницького аеропорту до Європи, не провів трамвайну лінію до Барського шосе у 2012 році та не зміг утримати зростання тарифів у міському електротранспорті.

Віце-прем'єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ

Після подій на Майдані в лютому 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк запросив Володимира Гройсмана попрацювати в Кабміні на посаді віце-прем'єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Основними обов'язками Гройсмана були реформи в сфері децентралізації влади та місцевого самоврядування.

На посаді міністра він пропрацював менше року, проте за 9 місяців роботи в уряді встиг дати 47 обіцянок, половину з яких (25) виконав.

Зокрема, як і обіцяв Гройсман, влітку 2014 року в Україні почало працювати Агентство електронного управління, кількість інспекцій та органів контролю при міністерствах зменшилася в 4 рази, була створена система компенсацій для тих, хто не в змозі оплачувати підвищені тарифи ЖКГ, відновлені консультації з європейцями щодо реформи місцевого самоврядування та поданий на розгляд Кабміну проект концепції реформи місцевого самоврядування та територіального устрою влади.

Ще 15 обіцянок на посаді глави Мінрегіону Гройсману виконати не вдалося: у 2014 році не були ухвалені всі закони, необхідні для реформи місцевого самоврядування, також не були ухвалені в цілому зміни до Конституції України щодо децентралізації і, як наслідок, обіцяна децентралізована система влади в 2015 року не запрацювала.

7 обіцянок Гройсмана досі перебувають у процесі реалізації. Серед них – ліквідувати облдержадміністрації, домогтися проведення антикорупційної люстрації судових, правоохоронних, податкових та митних органів та ухвалити закон про муніципальну міліцію.

Спікер парламенту

27 листопада 2014 року Гройсман обійняв посаду спікера в новій Верховній Раді. Кандидатуру Гройсмана тоді також офіційно запропонував лідер фракції «БПП» Юрій Луценко і вона була єдиною. За призначення Гройсмана проголосували 359 депутатів.

Як глава парламенту Гройсман вже взяв на себе 74 зобов'язання, з яких 41% (30 обіцянок) були зафіксовані аналітиками «Слова і Діла» як виконані. Майже стільки ж його обіцянок перебувають у процесі виконання, а ще 15 своїх зобов'язань Гройсман провалив.

Загальний рейтинг відповідальності Володимира Борисовича станом на сьогоднішній день – 63%. Майже чверть обіцянок Гройсмана отримали статус «не виконано», а 13% його заяв у майбутньому можуть виявитися як виконаними, так і проваленими.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: