Люстрація в Україні: чому не діє закон «Про очищення влади»?

Читать на русском

Закон України «Про очищення влади» (люстрацію) набув чинності 16 жовтня 2014 року і відтоді зазнає постійно критики. Незважаючи на добрі наміри його авторів, недосконалість способів очищення влади, пропонованих законом, і справді є кричущою.

Так, наприклад, у Венеціанській комісії побачили порушення прав людини в нормі про встановлення підстави для звільнення за фактом роботи особи на певній посаді в певний час без доведення провини. На думку представників Комісії, будь-яке звинувачення треба підкріплювати конкретними фактами. Тож спроба обійти недосконалість правоохоронної системи одним-єдиним законом вочевидь є невдалою. Крім того, на думку експертів Єврокомісії з демократії через право, на суддів має поширюватися дія окремого закону – про відновлення довіри до органів юстиції.

Соболєв пропонує звільняти за брехню в деклараціяхНа засіданні парламентського комітету з протидії корупції Соболєв виступив за люстрацію суддів-мільйонерів.

Вітчизняні критики додали до цього переліку власні зауваження. Наприклад, щодо розмитості критеріїв люстрації, дії їх здебільшого на вищий керівний склад органів державної влади й непоширення на держслужбовців нижчої ланки, політичного та юридичного тиску на процес очищення влади. Більше того, закон про люстрацію став прикриттям відсутності комплексних реформ в органах державної влади.

Масла у вогонь додають судді КСУ, які вивчають правомірність закону, адже це ті самі служителі Феміди, які свого часу підтримали «диктаторські закони» Януковича й, за логікою, самі мають бути люстровані...

І наостанок: враховуючи усе зазначене вище, в разі, якщо закон буде скасований, то більшість звільнених чиновників через суди зможуть повернутися на посади, що викличе справжній хаос у державних органах. А це означає, що в законотворців немає іншого шляху, окрім проведення комплексних реформ правоохоронної та судової системи для того, щоб закон про люстрацію справді міг діяти.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: