Спікер парламенту Андрій Парубій заявив, що поточний пленарний тиждень буде присвячений ухваленню законопроектів, які необхідні для отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду. За словами спікера, таких законів 14 і їх ухвалять до кінця цього тижня. Така кількість не по зубах нинішній Верховній Раді з її сварками та протистояннями. Також не забуваємо й про шантаж. Під егідою ухвалення законопроектів для МВФ може бути проголосоване щось, що не має жодного стосунку до вимог фонду, а навпаки – полегшує життя одному з олігархічних кланів, тому пильнуємо уважніше!
Бюджетна та соціальна політика
Цікавим є той факт, що Адміністрація Президента не знає про законопроект №4543 про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій), яким Кабінет міністрів пропонує збільшити дохідну та видаткову частину Державного бюджету України та навіть пропонує збільшити соціальні стандарти для населення. Причому доходи зростуть настільки, що уряд готовий піти на скасування оподаткування пенсій, про що йдеться в законопроекті №4542 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій».
Ці законопроекти спробують голосувати пакетно, адже під гаслами субсидій та скасування оподаткування пенсій Кабмін протягуватиме підвищення соціальних стандартів (пропонується збільшити мінімальну заробітну плату з 1450 до 1600 грн) лише з 1 грудня, а не з дня фактичного підвищення цін на газ. Хоча в пояснювальній записці саме підвищення соціальних стандартів та виплат обґрунтовується підвищенням ціни на газ. Ризикну спрогнозувати, що підвищення мінімальної зарплати планується на грудень лише через страх чинної влади перед масовими соціальними протестами восени 2016 року. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман залишає за собою люфт можливостей: у разі зростання соціальної напруги будуть підвищені соцстандарти або навіть знижені ціни на газ, у разі відсутності напруги – норму про підвищення мінімальної зарплатні можна спокійно відтермінувати до 2017 року.
Також законопроектом №4543 передбачені субвенції до місцевих бюджетів, за рахунок яких Адміністрація Президента, можливо, зможе розрахуватися з депутатами-мажоритарниками за підтримку резонансних законопроектів уряду та Банкової.
Подолання вето Президента України
Як завжди, цього тижня народні обранці долатимуть вето Президента щодо законопроектів, які мали б покращити життя пересічного українця. Цього четверга до залу буде внесений законопроект №4024 «Про внесення змін до додатків №3 та №7 до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших, передбачених законодавством, пільг», яким пропонувалося виділити місцевим бюджетам субвенцію в розмірі 1 млрд 917 млн 833,2 тис. гривень. Це б допомогло вирішити проблему перевезення так званих «пільговиків», але Президент України Петро Порошенко звертає увагу на те, що необхідних коштів у Державному бюджеті немає, й, відповідно, пропонує відхилити цей проект закону. Виходячи із того, що він був ухвалений 245 голосами, то шансів подолати вето Президента вцього законопроекту немає.
Кримінально-правовий блок
Проект №2254а про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації кримінальної відповідальності жінок) авторства нардепів-членів правоохоронного комітету парламенту передбачає виключення можливості призначення жінкам такого виду покарання, як довічне позбавлення волі.
З минулого пленарного тижня залишився проект №3254 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди алкогольних напоїв, тютюнових виробів». Проект розроблений із метою запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду тютюну та алкоголю. За інформацією Державної фіскальної служби, в 2015 році за фактами контрабанди сигарет та алкогольних напоїв порушувалося понад 15 тисяч кримінальних проваджень на загальну суму 1,7 млрд грн, отже, проект є доцільним з точки зору зменшення шаленого рівня контрабанди та наповнення Держбюджету коштами від реалізації конфіскованого у контрабандистів товару та сплати ними штрафів.
З наближенням літа актуальним стає питання перетину кордону та безвізового режиму. Верховна Рада не пасе задніх у цьому питанні. Проект №3224 про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують українське громадянство, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України, передбачає низку новел у цій сфері. Зокрема, передбачається:
– запровадження документів з імплантованим безконтактним електронним носієм; – запровадження обов’язку оформлення паспорта громадянина України після досягнення 14-річного віку; – запровадження картки трудового мігранта як документа, що посвідчує особу іноземця, який має намір займатися підприємницькою діяльністю в Україні тощо.
Ще один проект із цього блоку це проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в'їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї» №2285а. Проект передбачає заборону будь-якої туристичної діяльності, при якій може бути порушений порядок в’їзду чи виїзду з тимчасово окупованої території, аж до встановлення кримінальної відповідальності для суб'єктів господарювання.
Блок охорони здоров'я
Є підстави вважати, що у вищому законодавчому органі країни сформувалася певна негативна тенденція. Виникають труднощі при ухваленні певних поправок до законодавчих актів держави, положення яких, м’яко кажучи, не особливо охоче сприймаються народними обранцями демократичного вектору поглядів, але їх просування прямо або опосередковано лобіюють впливові особи. Такі документи, як правило, вносяться під «соусом» вкрай позитивних загальних ідей, наприклад, щодо безвізового режиму або гармонізації національного законодавства з правовим простором європейського співтовариства. Ось і сьогодні в порядку денному сесії є окремі документи з подібним формулюванням. Йдеться про проекти законів:
– №4465 «Про особливості імплементації окремих положень законодавства Європейського Союзу щодо обігу лікарських засобів». За твердженням розробників документу, його ухвалення надасть більш якісне регулювання сфери обігу лікарських засобів, починаючи від уніфікації та адаптації термінологічного апарату медичної сфери до актів законодавства ЄС, продовжуючи унормуванням порядку отримання та видачі торгових ліцензій (наразі – реєстраційних свідоцтв), виробництва, класифікації, імпорту, реклами, оптової та дистанційної торгівлі ліками, завершуючи запровадженням контролю якості таких медичних препаратів. Законодавча ініціатива викладена авторами як окремий закон, що містить 156 статей, до якого окремо додаються вимоги до матеріалів досьє на лікарський засіб. Хоча запропонована назва документу є невдалою, оскільки не відповідає його суті, тому що в ньому йдеться не про імплементацію норм ЄС, а про окреме регулювання цієї сфери. Планується, що в разі ухвалення Верховною Радою та незастосування до нього Президентом України права вето документ набуде чинності вже з 1 січня наступного року.
– №4456 «Про організацію медичного обслуговування населення в Україні». Законопроект складається із 20 статей, об'єднаних у 7 розділів, та має декілька принципових новел для медичної галузі. Перш за все, документ фактично на законодавчому рівні впроваджує платність медичних послуг. Абсолютно безоплатною залишається екстрена медична допомога, інші ж медичні послуги надаються повністю або частково безоплатно залежно від можливостей фінансового ресурсу Бюджету.
Також, документ передбачає, що загальну координацію медичного обслуговування та координацію надання високоспеціалізованої медичної допомоги забезпечуватиме МОЗ України. Координацію надання первинної, спеціалізованої, екстреної, паліативної, стоматологічної медичної допомоги та медичної реабілітації забезпечуватимуть органи з питань охорони здоров’я, підпорядковані облдержадміністраціям. Присвячено увагу й порядку утворення, реорганізації та закриттю закладів охорони здоров’я, що здійснюватиметься за рішенням місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування.
Зі згаданих причин ухвалення таких ініціатив має відбуватися під прицілом уваги громадськості. Наскільки рішучими та послідовними будуть народні обранці під час розгляду цих документів, ми зможемо побачити вже цього пленарного тижня.
Місцеве самоврядування
Суттєво вплинути на діяльність органів місцевого самоврядування може ухвалення Верховною Радою законопроекту №2446 «Про органи самоорганізації населення», який має замінити однойменний чинний закон. Цей документ розкриває правовий статус, порядок створення, організації діяльності, припинення повноважень і ліквідації органів самоорганізації населення (далі – ОСН). Фактично, він є адаптованим варіантом законопроекту № 3704-1 від 11.12.2013 р., що подавався до парламенту минулого скликання.
Серед іншого документом уточнюється та розширюються принципи, на підставі яких здійснюють свою діяльність ОСН, запроваджується чотири територіальних рівня ОСН та встановлюється договірний принцип розподілу повноважень між органами самоорганізації різних рівнів. Доповнюється склад актів, які вони можуть ухвалювати. В документах ідеться й про заборону створення на одній території двох і більше ОСН одного рівня. При цьому відповідна місцева рада зможе відмовити в наданні дозволу на створення ОСН лише за умови, що ініціювання його створення було здійснено з порушенням вимог, встановлених цим законом.
Проте, можливо, виходячи з мотивів гармонізації та забезпечення стабільності законодавства, більш концептуально коректним кроком модернізації цієї сфери було б внесення відповідних змін до чинної редакції закону «Про органи самоорганізації населення», а не ухвалення нового з однойменною назвою.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»