Загальна кількість людей, що працюють на підприємствах окупованого Донбасу й при цьому отримують зарплату в гривнях та сплачують податки до Державного бюджету України, становить щонайменше 100 тисяч осіб.
Про це в інтерв’ю «Громадському» розповів міністр із питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, передає «Слово і Діло».
«За оперативною інформацією, ми нарахували у великому бізнесі близько 100 тисяч працівників на окупованій території. Якщо ми візьмемо ще середній бізнес або ті підприємства, які не взяли до уваги, тому що немає об`єктивної інформації, то буде більше. Наприклад, в одній лише «Укрзалізниці» працювало більше 26 тисяч осіб на непідконтрольній території. А є і «Метінвест», і «ДТЕК». І всі ці люди отримують зарплату на картки, отримані в українському «Ощадбанку». При виплаті їм зарплати, відповідно, сплачуються всі платежі до Державного бюджету та єдиний соціальний внесок», – зазначив Черниш.
За його словами, продукція, що ввозиться з непідконтрольних територій, реалізується як в Україні, так і за кордоном, тим самим забезпечуючи країні валютну виручку. Важливо й те, що вугілля з окупованого Донбасу є основним паливом для українських теплових та електростанцій.
«Завдяки тому вугіллю, яке є на непідконтрольних територіях, під яке налаштовані відповідні теплоелектростанції на підконтрольній Україні території. Вони не можуть працювати на іншому вугіллі, тому вугілля йде, й завдяки саме цьому вугіллю ми прожили зиму без відключень», – пояснив Черниш.
На думку міністра, потрібно зважено ставитися до поняття «співпраці з терористами», оскільки реєстрація бізнесу на підконтрольній Києву території (та, відповідно, сплата податків до українського Бюджету) – це чи не єдине, що тримає значну кількість людей за лінією зіткнення в полі українського законодавства.
Нагадаємо, раніше заступник міністра з питань окупованих територій, екс-голова Луганської ВЦА Георгій Тука заявив, що беззастережна блокада Донбасу призведе до стимулювання виробничих потужностей агресора.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»