Найбільше успіху українські політики досягли у двох видах діяльності: війнах компроматів та плануванні. За останні два роки після подій Революції Гідності громадяни України встигли почути вже не одну стратегію з реформування держави мало не від кожного політика з почуттям самоповаги.
Два попередні уряди Арсенія Яценюка планували свою реформаторську діяльність на основі коаліційної угоди та на дотриманні плану з виконання підписаної Угоди про асоціацію з ЄС.
Новий Кабмін Гройсмана також задекларував вірність курсу на євроінтеграцію. Крім того, переформатування більшості в парламенті хоч і відбулося, формально дві найбільших фракції – «БПП» та «Народний фронт», які формують коаліцію, вирішили не змінювати основних програмних цілей, визначених у коаліційній угоді зразка листопада 2014 року. Щоправда, наприкінці минулого тижня новий прем’єр-міністр, як і обіцяв, презентував «Проект плану пріоритетних дій уряду на 2016 рік». Саме на основі цього документу й планують змінювати країну в наступні 7 місяців.
Що нового?
Як змінилися тарифи на комуналку в Україні за три роки«Слово і Діло» продемонструвало, як змінюються комунальні тарифи в Україні, починаючи з 2014 року, а також спрогнозувало, якими вони будуть у 2017-му.
Слід відзначити дуже вдалий тактичний хід нового керівництва Кабміну: програма дій була презентована після того, як було оголошено про непопулярний крок зі значним підвищенням цін на тарифи для населення. Таким чином, Володимир Гройсман дещо послабив інформаційний удар на своїх міністрів, надавши часовий люфт для аудиту діяльності попередників та створення власної програми змін.
До того ж, таким непопулярним кроком було досягнуто іншої важливої для всієї країни мети – продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом. Чи вдасться вже восени уряду тримати удар після того, як громадяни отримають нові платіжки, – дуже доречне запитання. Втім, до того часу є принаймні 5-6 місяців, які в Кабміні при бажанні можуть провести з користю для покращення справ у країні та зміцнення власних позицій.
Самі ж українці нетерплячі до змін і бажають бачити результати якомога швидше. В новому уряді оптимістично ставляться до власних можливостей і натякають на те, що пік економічного падіння Україна вже пройшла. Так, згідно з дослідженням впливового американського агентства Bloomberg, за підсумками першого кварталу зростання ВВП України, вперше після значного падіння за останні 2 роки, може скласти 1%.
Гройсман назвав основні пріоритети уряду на цей рікОсновним пріоритетним завданням на цей рік Гройсман назвав досягнення та утримання макроекономічної стабільності.
Новий уряд планує сконцентруватися на 5 пріоритетних напрямках та визначив 79 економічних завдань. Згідно з текстом документа, Кабмін планує «забезпечити національну безпеку, макроекономічну стабільність, створити сприятливий бізнес-клімат, затвердити верховенство права та протидіяти корупції, підвищити якість державного управління».
Для досягнення макроекономічної стабілізації планується реформувати систему управління державними фінансами, нарешті здійснити пенсійну реформу, запровадити адресну систему соціальної підтримки. Щоб покращити бізнес-клімат уряд планує провести податкову реформу та реформу адміністрування податків. «При цьому особлива увага буде приділена реформі податкових та митних органів, які найчастіше з усіх державних органів стикаються з бізнесом і найчастіше стають об'єктом його нарікань», – йдеться в документі.
До слова, міністр фінансів Олександр Данилюк уже кілька разів висловлював думку з приводу ліквідації податкової поліції, а саму структуру Державної фіскальної служби планує скоротити втричі. «Служба роздута й сама споживає багато ресурсів. Служба має бути в три рази меншою», – зазначив міністр. Втім, поки що конкретних кроків із цього питання зроблено не було.
Гройсман анонсував публічну приватизацію ОПЗУкраїнський прем'єр Володимир Гройсман заявив, що Кабмін буде готувати публічну приватизацію ОПЗ.
Крім того, в уряді готуються до масштабної приватизації та реформування державних підприємств. Схоже, що ця тема стане одним із головних пріоритетів у покращенні бізнес-клімату: принаймні за рахунок приватизації уряд сподівається «залучити такі необхідні для неї іноземні інвестиції, які дозволять нам реструктуризувати та модернізувати нашу економіку». До слова, приватизація не торкнеться стратегічно важливих державних підприємств, діяльність яких планують просто реформувати.
Ще кілька важливих реформ, до яких активно готуються в Кабміні Гройсмана, – заходи з дерегуляції та покращення інвестиційного клімату, проведення земельної реформи, реформування енергетичного сектору.
Важливі новації оприлюдненого проекту плану дій уряду – визначення конкретних напрямків і необхідних кроків для їх впровадження. Також визначені відповідальні та оціночні терміни виконання поставлених завдань. Втім, тут варто зазначити, що конкретних прізвищ виконавців у програмі дій немає, визначені лише відповідальні міністерства та відомства. Те ж саме з термінами – вони також зазначені досить «розмито»: «перше півріччя», «3-й квартал», «протягом року».
Стежиною попередників
Гройсман пояснив, чому затягнув із презентацією антикризового плануКабінет міністрів України, готуючи антикризовий план на 2016 рік, ставив завдання презентувати його протягом травня.
Один із позитивів антикризового плану – Володимир Гройсман вперше в українській новітній історії звернувся до профільних громадських організацій внести свої пропозиції та поправки до документу та передати їх на розгляд Кабміну. Така транспарентність, втім, не викликала занадто великого оптимізму, адже експерти вже ретельно розкритикували презентований план дій.
Так, політолог та громадський активіст Віктор Андрусів вважає за необхідне визначити мотивацію та спроможність виконувати цей план, а також прописати відповідальність за його невиконання. «Тому єдиним планом, який має перспективи в Україні, є меморандум з МВФ. Тут і мотивація, і ресурси, і відповідальність (у вигляді відмови від наступних траншів)», – переконаний експерт.
Значно ширшою виглядає критика експертів реальності запровадження економічного та соціального блоку реформ, презентованих у плані дій. «Я не побачив відповіді на чотири питання: що ми вирішуємо з мопонолізацією, як ми запускаємо кредитування за прийнятними ставками, звідки ми беремо гроші (інвестиції) для економічного зростання, як ми скорочуємо податкове навантаження на економіку. Цього в програмі немає. Купа обіцянок, які переписуються з однієї програми в іншу протягом правління декількох урядів. Особливо потішила обіцянка скоротити податкову поліцію. Останній раз це нам обіцяла Яресько, після чого терор цієї сарани збільшився в рази», – зауважив політичний експерт Тарас Загородній.
Зростання тарифів ЖКГ: чи врятують субсидії та до чого призведе чергове підвищення? ЕкспертЕксперт проаналізував заяву Володимира Гройсмана про те, що українці з низькими доходами не відчують підвищення ціни на газ.
Ще більш песимістично щодо передбачених у програмі кроків із запуску економічного зростання висловився економіст Борис Кушнірук. На його думку, в плані дій не передбачено проведення податкової реформи, а також низки інших, не менш важливих кроків зі зменшення тиску на Бюджет з боку соціальних виплат, що зростають.
«Проголошення хоча б на рівні усвідомлення необхідності зниження фіскального відсотка ВВП як одного з пріоритетів податкової та бюджетної політики немає. Очевидних кроків із формування відкритого єдиного загальнодержавного електронного реєстру отримувачів соціальних пільг здійснювати не планується. Проводити кардинальну реформу тотально корумпованої та неефективної системи соціального страхування не бажають. Усвідомлення, що в наявному вигляді солідарна пенсійна система безнадійна, відсутнє», – констатує Кушнірук.
При цьому, жоден з експертів не вважає документ безнадійним. Всі вони наголошують на необхідності його доопрацювання. Важливими зауваженнями до оприлюдненого плану дій є відсутність прописаних взаємозв’язків між міністерствами та взаємодії із парламентом, без якого кожна з урядових ініціатив не зможе бути реалізованою. «Окремим пунктом варто винести слабку стратегію комунікування уряду з народом. Уряд має правильно обирати комунікаційні канали для того, щоб пояснити простим українцям, що і для чого робиться Кабміном. Необхідно правильно обрати форму та зміст своїх меседжів», – вважає голова Центру «Ейдос» Віктор Таран.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»