Питання необхідності змін у судовій системі України стало настільки критичним, що його обговорювали навіть під час зустрічі лідерів «великої сімки» в Японії. Зокрема, посли країн «G7» закликали українських парламентарів ухвалити в другому читанні законопроект про внесення змін до Конституції в частині судової реформи. Наголосили на необхідності змін у судовій системі й у нещодавній офіційній заяві Ради Європи.
«Судова реформа також є передумовою для успішного проведення реформ в інших сферах, включаючи економічне зростання та перспективи для іноземних інвестицій», - наголосив генсек РЄ Турбйорн Ягланд.
G7 закликала Україну прискорити судову реформуПосли країн «великої сімки» наголосили на важливості впровадження судової реформи в Україні та закликали ухвалити в другому читанні законопроект про внесення змін до Конституції України в частині судової реформи.
Про необхідність якісних змін у судоустрої два останні роки безперервно говорять експерти в галузі права, юристи та громадські діячі. Можливість реалізації судової реформи стала одним із обов’язкових пунктів передвиборчих програм мало не кожного кандидата в президентп, а згодом – і політичних партій, які змагалися за голоси виборців восени 2014 року. «Ми створимо некорумповану, ефективну та незалежну систему правосуддя, яка буде забезпечувати право на справедливий і безсторонній (неупереджений) суд», - йдеться в преамбулі до розділу 4 «Судова реформа» коаліційної угоди від листопада 2014 року. Слід нагадати, що новостворена коаліція «БПП» та «Народного фронт» не змінювала пункти угоди, підписаної 1,5 роки тому. Термін виконання зобов’язань, підписаних депутатами та лідерами фракцій у документі, сплив ще в другому кварталі 2015 року.
Проваливши всі терміни реалізації судової реформи, народні депутати вже цього тижня форсованими темпами планують розглянути остаточні зміни до Конституції України в частині реформи судоустрою. Кваплять парламентарів не лише заяви міжнародних партнерів, але й переконливі аргументи з Адміністрації Президента. Схоже, на Банковій таки мають рішучі наміри зламати супротив системи, адже іншому разі українці й надалі спостерігатимуть за масштабним саботажем усіх можливих реформ у країні. Та чи закладені необхідні механізми для змін у нинішній судовій реформі? Чи достатньо лише змінити «архітектуру» самої судової системи аби бодай частково подолати наявні в ній корупційні ризики?
«Судова» метушня
Наразі ведеться ретельна підготовка з усіма депутатськими фракціями для успішного голосування судової реформи вже під час найближчого пленарного засідання в четвер. Для цього Президент зустрівся з главами парламентських фракцій та закликав їх підтримати зміни до Конституції в частині судової реформи та нову редакцію закону «Про судоустрій та статус суддів».
Президент вчергове попросив нардепів проголосувати за судову реформуПрезидент України Петро Порошенко звернувся до нардепів із проханням проголосувати за судову реформу в другому читанні.
Судова реформа передбачатиме 3 основні компоненти: деполітизація процесу призначення суддів, зміни в їхньому статусі, які відтепер передбачатимуть посилення відповідальності за неправомірні й корупційні дії, та переатестація й оновлення суддівського корпусу. «Спроба зруйнувати ухвалення цих змін надовго законсервує наявну систему судоустрою, адже, згідно з чинною Конституцією, парламент зможе розглядати зміни до Основного закону не раніше ніж через рік», - наголосив Глава держави.
У пропрезидентській фракції «БПП» вже встигли запевнити журналістів у тому, що майже всі фракції парламенту, крім «Опозиційного блоку», готові підтримати зміни до Конституції в частині судової реформи. Втім, чи вдасться зібрати 300 голосів вже цього тижня, говорити поки що зарано.
Однозначно підтримати фракцію «БПП» можуть партнери з «Народного фронту». Принаймні про такі наміри вже повідомив очільник фракції «НФ» у парламенті Максим Бурбак. До того ж, спікер Верховної Ради Андрій Парубій, який є вихідцем із цієї політсили, заявив про наміри ухвалити необхідні зміни судової реформи вже до липня. «Я це говорив одразу ж після обрання мене спікером парламенту: нам необхідно завершити судову реформу до липня. Я вважаю це крайньою межею для нашої держави... Ми ухвалили антикорупційне законодавство та реформували поліцію, але діяльність усіх цих органів зупиняється, коли доходить до українських судів. Без проведення судової реформи всі інші реформи будуть провалюватися на порозі корупційних судів», – підкреслив спікер.
Президент вчергове попросив нардепів проголосувати за судову реформуПрезидент України Петро Порошенко звернувся до нардепів із проханням проголосувати за судову реформу в другому читанні.
Ще в лютому цього року фракція «Батьківщини» підтримала зміни до Конституції в контексті судової реформи в першому читанні. Попередньо підлеглі Юлії Тимошенко мають намір підтримати реформу й у другому читанні. Втім, офіційної позиції з цього питання лідери фракції ще не оприлюднювали. Щоправда, народний депутат від «Батьківщини» Ігор Луценко в своєму блозі виступив із різкою критикою форсованих темпів судової реформи та основних її положень. Зокрема, депутат критикує норму про «адвокатську монополію» на представлення інтересів юридичних осіб та громадян у судах. «Лише адвокати тепер зможуть представляти в судах юрособи, жодних директорів чи осіб із довіреностями. Я не буду зараз аналізувати узурпацію влади, яка супроводжує цю псевдореформу», - резюмує нардеп.
Так само не підтверджують впевненості фракцій коаліції щодо підтримки судової реформи конституційною більшістю народних депутатів і представники «Самопомочі» - наразі в політсилі ще узгоджують свою позицію. Однак, за словами нардепа Єгора Соболєва, підтримати фракції коаліції в голосуванні за судову реформу мають намір депутатські групи «Відродження» та «Воля народу».
За умови присутності всіх депутатів із фракцій «БПП» та «НФ», а також членів депутатських груп «Воля народу» та «Відродження» під час голосування, голосів для внесення змін до Конституції не вистачає – це лише 265 мандатів. Потрібно відшукати ще 35 нардепів. Для цього Адміністрація Президента має лише дві доби.
Нові ідеї для оновлення судоустрою
Втім, поки триватиме реформа судової системи, політики та експерти наголошують на прихованому саботажі будь-яких змін у суспільстві саме через позицію суддівської гілки влади. Діяти потрібно вже зараз. В Мін’юсті за головування Павла Петренка запропонували дві ініціативи, які можуть суттєво змінити підходи до боротьби з корупцією та стати першим дзвоником для справжнього оновлення судової гілки влади.
Чи зможе Верховна Рада запустити судову реформу? ЕкспертЕксперт поділився міркуваннями щодо перебігу судової реформи в Україні та можливості створити новий Верховний суд за півроку.
Суть першої пропозиції полягає у створенні окремого суддівського органу - Антикорупційного суду, який би займався виключно справами з найбільш резонансних зловживань чиновників, політиків. Саме тими справами, якими займаються Антикорупційна прокуратура та НАБУ. Більшість експертів вважають таку ініціативу єдиною альтернативою для початку справжнього процесу боротьби із корупцією, поки триватиме судова реформа.
«Для того, щоб цього не відбувалося й не було саботажу, нам потрібні нові суди. Але поки ми дочекаємося судової реформи в цілому, коли вся судова система буде новою й нічого не саботуватиме, мине ще дуже багато років, а питання боротьби з корупцією потребує вирішення вже зараз», – пояснює експерт із судової реформи, член ради «Реанімаційного пакета реформ» Михайло Жернаков. На думку голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, такий суд мав би з’явитися паралельно із запуском роботи НАБУ. Адже поки що всі спроби нового правоохоронного органу довести до кінця резонансні корупційні справи стикаються з потужним спротивом судової системи.
Інша ініціатива від Мін’юста полягає у створенні «інституту інформаторів» - можливості для кожного громадянина повідомити про корупцію серед чиновників усіх рангів до компетентних органів. «При цьому людині гарантують, що не притягнуть до відповідальності за цю інформацію, і якщо вона підтвердиться, то винний сяде до в'язниці», - пояснив зміст ідеї міністр Павло Петренко.
Насправді, така ідея не є чимось унікальним на пострадянському просторі. Ще за часів СРСР громадян цієї держави всіляко закликали «повідомляти компетентним органам» про ті чи інші приховані факти корупції чиновників чи про будь-яку інші підозрілу діяльність кожного громадянина. Така система «інформування» існує й у багатьох сучасних розвинених країнах, в тому числі й у Євросоюзі. Особливо це стосується питання корупційної діяльності чиновників. Перевага подібного «інституту інформаторів» у тому, що така ідея дає змогу зруйнувати корупційну систему не зсередини, а ззовні. Основний недолік полягає в тому, що така ініціатива породжуватиме постійне відчуття напруги в суспільстві.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»