Вище керівництво держави наприкінці минулого тижня запланувало, що наступний пленарний тиждень стане тижнем судової реформи. Вінцем реформи має стати розгляд проекту змін до Конституції України (щодо правосуддя) №3524, який був попередньо схвалений в останні хвилини попередньої сесії 2 лютого.
Законопроектом переглянуті конституційні повноваження Верховної Ради і Президента у сфері правосуддя. Проект визначає основи правового статусу, порядок формування та діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя (утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції). Запропоновані зміни щодо основ конституційно-правового статусу судді, зокрема: підвищені вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, запроваджено конкурсний принцип призначення судді на посаду. Переглянутий правовий статус прокуратури.
Нагадаємо, що для ухвалення цього проекту в цілому потрібно 300 голосів. Враховуючи поточну ситуацію в парламенті, перспектив результативного голосування не видно, тому до дискусії щодо судової реформи варто повернутися пізніше.
Чи зможе Верховна Рада запустити судову реформу? ЕкспертЕксперт поділився міркуваннями щодо перебігу судової реформи в Україні та можливості створити новий Верховний суд за півроку.
Вже традиційно під час формування порядку денного роботи парламенту спікер трохи переоцінює свої організаторські здібності й законотворчі можливості народних обранців. Такі прорахунки призводять до того, що парламентарі не встигають розглянути всі законодавчі ініціативи в залі, через що розгляд решти документів переноситься на наступний тиждень. Цей пленарний тиждень не став винятком.
Зі змістом деяких законопроектів ми вже мали можливість ознайомитись. Серед них на особливу увагу заслуговують досить швидко підготовані до другого читання проекти законів, що стосуються виконавчого провадження та діяльності приватних виконавців. Відкореговані документи враховують низку технічних правок, змін та доповнень, які зрештою несуттєво впливають на первинно запропоновану законодавчу концепцію. Серед проектів є такі.
Законопроект №2506-а «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Документ має прийти на зміну чинному закону «Про державну виконавчу службу». Основна ідея – впровадження змішаної системи примусового виконання рішень шляхом запровадження інституту приватних виконавців та модернізація органів державної виконавчої служби. Проект також змінює підхід до оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єктів виконавчого провадження, впроваджує механізм судового контролю.
Законопроект №2507-а «Про виконавче провадження», що має стати новим базовим документом у сфері виконавчого провадження.
Документ у значній мірі дублює принципи та ідеї однойменного чинного законодавчого акту, хоча й переглядає підхід до окремих етапів виконавчого провадження. Все ж таки його основоположною ціллю є адаптація існуючого законодавства з урахуванням інституту приватних судових виконавців.
Розглядаючи законопроекти пов’язані з правосуддям доцільно звернути увагу на підготовлений до повторного першого читання проект закону №3768 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві».
Ідея документу полягає в захисті інтересів позивача у цивільних та господарських суперечках майнового характеру. Нормами проекту передбачається створення та функціонування окремої автоматизованої електронної системи арешту коштів боржників на банківських рахунках. В кінцевому підсумку такий підхід покликаний скоротити бюрократично складну тяганину накладення арешту, виключити людський фактор, а отже – і зменшити корупційні ризики у цих та суміжних процедурах. У комплексі дані заходи мають зменшити ймовірність подальшого невиконання судового рішення шляхом переведення відповідачем (боржником) коштів із власного на інші банківські рахунки, оформлені на підконтрольних юридично не пов’язаних осіб.
Також на цьому тижні в порядок денний внесені п’ять законопроектів для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Всі зауваження можна звести до двох тез: 1) грошей немає; 2) зброю будемо імпортувати лише через фірми-прокладки «Укроборонпрому». Докладніше читайте в нашому минулому аналізі.
Хвилинка лобізму
Незважаючи на євроінтеграційний напрямок, проголошений демократичним урядом і не менш демократичним парламентом, порядок денний більше наповнений лобістськими законопроектами аніж «революційно-євроінтеграційними».
Прикарпатський губернатор не виконав обіцянку: з тамтешньою деревиною працює, хто схочеБезперечно, діяльність на Івано-Франківщині підприємств з-за меж області не суперечить законодавству, незрозуміло лише, навіщо голова обласної адміністрації роздає подібні обіцянки.
Так, Олег Ляшко на фоні боротьби з оффшорами та блокуванням трибун Ради, вирішив захистити інтереси деревообробної галузі. Цього тижня в зал будуть внесенні законопроекти №2617 та №2618 щодо внесення змін до Митного та Податкового кодексів України в частині звільнення до 1 січня 2017 року від оподаткування ввізним митом, а також податком на додану вартість деревообробного обладнання товарної групи 8465 згідно з УКТЗЕД. Прийняття такого законопроекту суттєво знизить ціну деревообробного устаткування, що буде сприяти росту конкурентоспроможності деревообробної галузі України.
Також головний «радикал» країни забуває й про ринок металобрухту. Законопроект №3873 про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури від очолюваного Ляшком авторського колективу вносить зміни, якими встановлюється нульова ставка ввізного мита на відходи та брухт чорних металів. Це буде сприяти здешевленню металобрухту для українських підприємств. Слід зазначити, що законопроект не містить норм про те що нульова ставка ввізного мита буде застосовуватися лише до підприємств або продукції, що необхідно для забезпечення потреб оборонної промисловості. Також слід звернути увагу, що цей законопроект буде потенційно вигідним олігарху Віктору Пінчуку, заводи якого є основними споживачами металобрухту в Україні.
Народний депутат Ніна Южаніна та її законопроект №2971-д «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» покликаний нівелювати ті обмеження, які були введенні 28 грудня 2014 року з ухваленням закону України №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи). Він скасує прирівнювання регулювання обігу пива до обігу алкогольних напоїв.
З одного боку це розв’яже руки виробникам та дистриб’юторам пива й буде сприяти розвитку пивної галузі в Україні. З іншого боку, даний проект закону просто закріпить той факт, що податкова реформа в частині регулювання обігу пива так і залишилась на папері.
У разі ухвалення даного законопроекту, Южаніній та іншим народним обранцям, які лобіюють інтереси пивної галузі в парламенті, гарантоване місце в «пантеоні святих» виробників пива.
Приватизація
У четвер Верховна Рада спробує зробити черговий крок до наповнення Держбюджету шляхом розпродажу активів. Проекти законів про внесення зміни до ЗУ про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації №4594 та про внесення змін до Закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо виключення підприємств паливно-енергетичного комплексу з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані №4525, пропонують дозволити приватизацію таких підприємств: ДП інститут «Укрдіпрогазоочистка», «Дніпровибухпром», ДП із впровадження та налагодження електронних вимірювань «Укренергоналадкавимірювання», ПАТ «Українська залізниця».
Кабмін визначився з ціною продажу ОПЗУряд України затвердив умови приватизації ВАТ Одеський припортовий завод зі стартовою ціною 13,175 млрд грн.
І якщо перші три установи справді потребують приватизації, оскільки вже кілька років перебувають у стані ліквідації, то із «Укрзалізницею» все не так однозначно, і під час голосування з цього питання зіткнуться бізнес-інтереси багатьох фінансово-політичних груп, тож позитивне голосування може бути забезпечене лише шляхом обіцянки допустити до розподілу ласого залізничного «тортика» всіма зацікавленими групами.
Мова калинова
Питання квот та заборон посідає на цьому тижні доволі важливе місце. Відтак у зал будуть внесені проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах) №3822 та альтернативний до нього №3822-1. І якщо основний законопроект пропонує встановити частку пісень державною мовою на радіо не менше 35% від загального часу звучання пісень з 6 до 24 години, то альтернативний проект закону передбачає поширення вимоги щодо мови контенту й на телеканали із паралельною пропозицією щодо того, щоб у проміжку часу з 6:00 до 22:00 частка музичних творів із текстом державною мовою становила не менше 70% від загального обсягу поширених телерадіоорганізацією музичних творів.
Виходячи з того, що №3822 супроводжується агресивною піар-компанією, яка чіпляє клеймо «агента Кремля» до кожного, хто не підтримує цей законопроект, то варто очікувати на його ухвалення під акомпанемент перфомансів від професійних патріотів
Верховна Рада запровадила квоти на радіо та телебаченніНародні депутати проголосували закон про запровадження квот на український продукт на радіо та телебаченні.
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора №4303 має на меті фактично заборонити гастролі російських виконавців в Україну, адже однією з вимог до гастролера має бути подання заяви, про засудження окупації території України. Це де-факто ставить хрест на можливості нормально працювати в Росії. Виходячи з того, що ринок РФ у рази більший, за український, і жоден артист при здоровому глузді не буде жертвувати своїм заробітком заради країни, де Президент має офшори та працюючі фабрики на території окупанта, ми невдовзі можемо стати свідками порожніх концертних залів та руйнації ринку. Але шансів на те, що цей проект Закону буде ухвалений у чинній редакції, доволі незначні.
Блок податкової політики
19 травня Верховна Рада ухвалила за основу урядовий законопроект №4542 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій». Як видно із назви, документ звільняє від оподаткування пенсії для всіх категорій громадян України. Вважається, що такий підхід був би раціональним та соціально справедливим. Проте народні обранці на цьому не зупинились і вирішили доопрацювати законодавчу ідею. Мова йде про скасування оподаткування пенсій працюючих пенсіонерів, а також бажання залишити оподаткування надвисоких пенсій. Наразі зазначається, що документ доопрацьований за скороченою процедурою та підготований до другого читання.
До другого читання підготовлений і прийнятий днем раніше за основу законопроект №2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень».
Нагадаємо, що документ на голосування ставився з низкою поправок, що зачитувалися з голосу. Запропоновані законопроектом зміни стосуються розвитку благодійництва шляхом законодавчого врегулювання окремих питань акумулювання пожертв, які здійснюються за допомогою електронних пристроїв. У даному випадку йдеться про правове визначення інструменту збору благодійних пожертв через sms-повідомлення. Передбачається звільнення таких sms від оподаткування, що має спрямувати на благодійність усю заявлену абонентом суму коштів. До речі, «Український форум благодійників» надав досить критичні зауваження до даного законопроекту, вважаючи більш вдалим альтернативний законопроект №2297-1. Сподіваємося, недоліки основного документу будуть усунені в його остаточному варіанті і в зал парламенту надійде оптимальний дркумент, який влаштовуватиме всі сторони взаємин у даній сфері.
Проте, ані остаточні тексти законопроектів №4542 та 2297, ані порівняльні таблиці до них до другого читання на офіційному сайті Ради досі не опубліковані. Що, власне кажучи, будуть обговорювати депутати, та в якому вигляді врешті-решт документи будуть поставлені на голосування, поки залишається загадкою.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»