Політична криза в Україні кожного пленарного тижня заходить на новий виток у своєму неминучому піке. До вашої уваги пропонуються найактуальніші теми парламентської кухні цього тижня.
Центральними темами тижня є:
Зміна персонального складу ЦВК. Нагадаємо, що повноваження чинних 12 з 15 членів Центрвиборчкому спливли ще 1 червня 2014 року. Президент Порошенко постановою №4790 пропонує призначити 11 нових членів ЦВК на наступні 7 років. Персональний склад є класичним для Петра Олексійовича: всюди свої люди. Цікавий нюанс полягає в тому, що голосування за підтримку тієї чи іншої кандидатури на посаду члена ЦВК проходить у Верховній Раді таємно, депутати голосують бюлетенями. Це додає елемент інтриги. З одного боку, так легше домовлятися про підтримку потрібних кандидатів, тому що громадськість не знатиме, хто й за кого голосував, а з іншого – якщо хтось когось банально «кине», то також буде невідомо, хто саме це зробив. Попередньо голосування заплановане на четвер.
Зручний формат: коли запрацює оновлена ЦВК?Оновлення Центральної виборчої комісії – подія, якої країна чекає вже два роки – стане лакмусовим папірцем у питанні політичного розвитку країни.
Конституційний суд України. Тема розгляду КСУ закону «Про очищення влади» з’явилася в топі новин ще наприкінці минулого тижня, однак вона має всі шанси залишитися центральною й цього тижня. Судді схиляються до визнання більшості положень закону України «Про очищення влади» такими, що не відповідають Конституції, а отже не чинними, а представники здебільшого «Народного фронту» схиляються до того, що це «зрада», поразка Майдану та продажний суд. В парламенті, крім балачок, ця ситуація жодним чином не проявиться. Спікер парламенту Андрій Парубій, напевно, забувши, що суд в нашій країні є незалежним і тиск на суддю є кримінальним злочином, заявив, що якщо закон про люстрацію буде скасований, то судді КСУ будуть миттєво люстровані. Заява емоційна та юридично втілити «прокляття спікера» Верховна Рада цього пленарного тижня не зможе.
Від однієї «зради» переходимо до іншої. Зміни до Конституції в частині децентралізації з особливим порядком місцевого самоврядування для окремих районів Донецької та Луганської областей. Розмова про проведення голосування за означене питання триває вже другий тиждень, багато скандалів уже було, але ще більше очікується. Голосувати це питання, певна річ, цього тижня не будуть, а підготовча робота з боку Петра Порошенка буде вестися неодмінно.
Генпрокурор розповів про наслідки скасування закону про люстраціюГлава ГПУ Юрій Луценко заявив, що КСУ не має морального права скасовувати закон «Про очищення влади».
Нові правила ведення політичної війни або внесення змін до регламенту Верховної Ради
Європа вже вкотре зробила неправильний висновок із побаченого та почутого про Україну. І замість того, щоб усе-таки змінити склад парламенту, європейці запропонували нам оптимізувати графік їхньої роботи.
Результатом цих порад став проект закону про внесення змін до регламенту Верховної Ради щодо реалізації окремих положень пунктів 3, 4, 5, 8, 11, а також пункту 10 рекомендацій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб, що розроблені з метою підвищення якості українського парламентаризму та викладені в «Доповіді та Дорожній карті щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України» №4696 від 19 травня 2016 року. Що ж конкретно пропонується?
Позитивною практичною зміною може стати переформатування роботи Верховної Ради з чотиритижневого циклу до тритижневого. Вирішили пожертвувати тижнем роботи в комітетах, що є абсолютно доцільним, адже народні депутати цей тиждень зазвичай проводили або на окрузі, або ж просто відпочивали.
Також пропонується зробити середу та п'ятницю не сесійними днями, що нарешті робота Верховної Ради де-факто відповідатиме стану де-юре. Адже в середу та п'ятницю депутати приходили хіба що з необхідності пропіаритися з трибуни, а виходячи з того, що день уряду планується проводити у другій половині понеділка тижня пленарних засідань, то понеділок перетворюється справді на робочий день.
Парубій прокоментував можливість відмови від «особливого статусу» ДонбасуСпікер Верховної Ради Андрій Парубій підтримав ідею виключити норму про особливий порядок місцевого самоврядування на Донбасі з переліку змін до Конституції в частині реформи децентралізації.
Доволі слушною є пропозиція реформувати Погоджувальну раду та створити окремо Раду Комітетів, де голови комітетів та ініціатори законопроектів можуть доволі фахово обговорити та сформувати порядок денний, у той час як Погоджувальна рада, зі складу якої виводяться керівники комітетів, перетворюється на суто політичний орган, який коригуватиме порядок денний, підготовлений Радою Комітетів, виходячи з власних політичних амбіцій можновладців.
День уряду
День уряду, за великим рахунком, зазнав певних номінальних змін. Відтак, тему виступів тепер формують не лише голови фракцій та груп, а й народні обранці. Щонайменше п'ятнадцять народних депутатів незалежно від входження до складу депутатських фракцій (депутатських груп) можуть лініювати тематичне обговорення шляхом подання письмового звернення до голови Верховної Ради.
Законодавчі ініціативи
Андрій Парубій із групою співавторів пропонує запровадити процедуру попередньої перевірки законопроектів перед реєстрацією. Планується, що законодавча ініціатива має проходити обговорення в комітетах перед реєстрацією, і відповідно без висновків Комітету реєстрація не можлива.
З одного боку, негативний висновок не перешкоджає реєстрації законопроекту, з іншого – якщо керівництво відповідного комітету зловживатиме правом надання висновку, а, просто кажучи, не надасть його, то народний депутат позбавляється можливості зареєструвати проект закону, що обмежує право законодавчої ініціативи народного депутата.
Подолання вето Президента
Також цього тижня до порядку денного внесені п’ять законопроектів для повторного розгляду з пропозиціями Президента України. Всі зауваження можна звести до двох тез: 1) грошей немає; 2) український металобрухт – для українських шахт. Докладніше читайте в аналізі від 19 квітня та 17 травня.
Хвилинка лобізму
До сесійної зали знову вносяться законопроекти щодо квотування україномовного контенту на радіо (№3822 та альтернативний до нього). А також законопроекти щодо деревообробної галузі та у сфері обігу пива. Докладніше – в аналізі від 31 травня.
Блок податкової політики
Як не дивно, але в цій частині сенсаційних документів не очікується. Основною темою порядку денного обіцяє стати в основному повернення до розгляду законопроектів, що залишилися недоопрацьованими ще з минулого сесійного тижня в парламенті. В цьому питанні народними обранцями планується надати можливість приділити увагу та обговорити законопроекти:
№4516 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету», ініційований урядом Володимира Гройсмана. Документ націлений на реалізацію окремих рекомендацій МВФ щодо удосконалення процедури оскаржень рішень органів контролю. Також проектом уточнюються повноваження та назва державних органів у сфері справляння податків та зборів;
№2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень», який стосується законодавчого врегулювання акумулювання благодійних пожертв, що здійснюються за допомогою електронних пристроїв за допомогою sms-повідомлень. «Слово і Діло» вже оприлюднювало огляд цього документу, з яким є можливість ознайомитися в статті від 31 травня;
нерозривно пов'язаний з останнім законопроектом документом - №3467 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень)». Ця законодавча ініціатива звільняє згадані sms-повідомлення як окремий вид благодійності від оподаткування. Очікується, що це має сприяти популяризації та розвитку благодійної справи. Згідно з нормами проекту, також передбачається звільнення оператора телекомунікацій від оподаткування ПДВ операцій із надання послуг у частині опрацювання благодійного sms. Хотілося б звернути увагу на те, що розробники документу так поспішали покращити життя пересічних українців, що передбачили звужені терміни набуття ним чинності (з дня наступного за днем його опублікування), зовсім забувши про базовий принцип стабільності податкового законодавства. Нагадаємо, йдеться про те, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки, а податки та збори (їх ставки), податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Проте ані остаточних текстів законопроектів №2297, №3467, ані порівняльних таблиць до них, до другого читання на офіційному сайті парламенту досі не опубліковано. Що обговорюватимуть депутати та в якому кінцевому вигляді документи будуть поставлені на голосування, на сьогодні залишається загадкою для суспільства.
Бізнес
У сфері ведення бізнесу народні обранці розглянуть проект закону №4216 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню господарських товариств.
Проектом пропонується, що справжність підпису учасника повного товариства та товариства з обмеженою відповідальністю на його заяві про вихід із товариства підлягає нотаріальному засвідченню, а також те, що правочини щодо передання учасникам повного товариства своєї частки іншій особі щодо відчуження частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю здійснюються в письмовій формі та підлягають нотаріальному засвідченню.
Загалом ідея правильна, зважаючи на кількість підроблених документів, на підставі яких відбуваються рейдерські захоплення, але запропоновані зміни до статті 627 ЦК України суттєво ускладнюють продаж акцій на фондових біржах.
Судова сфера
Президент України визначив як невідкладний проект закону №3768 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження системи автоматизованого арешту коштів у цивільному та господарському судочинстві. «Слово і Діло» докладно писало про цей матеріал у статті про роботу Верховної Ради 10-13 травня.
Військова політика
Наприкінці 2014 року Рада національної безпеки і оборони України звертала увагу громадськості на деякі проблеми у військовому секторі. Зокрема, йшлося про нестачу відповідних висококваліфікованих фахівців із військово-медичною підготовкою. В умовах загострення військової агресії на сході країни це могло б призвести до ледве не катастрофічних наслідків. На вирішення цієї проблеми авторський колектив народних депутатів на чолі з Ольгою Богомолець більше року тому зареєстрував у Раді законопроект №2210а «Про внесення змін до статті 11 закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (щодо проходження студентами вищих медичних, фармацевтичних навчальних закладів військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу медичної служби в обов'язковому порядку)». Проект, за винятком перехідних положень, по суті містить лише дві норми. Їх суть запроваджує обов'язковість проходження курсу підготовки офіцерів запасу для студентів, що здобувають освіту у вищих медичних, фармацевтичних навчальних закладах України та придатні до військової служби за станом здоров'я та морально-діловими якостями. Немає сумніву, що цей документ має позитивний характер, однак він націлений на тривалу перспективу. На питання «Що робити сьогодні?» законодавець чітких відповідей та ідей, судячи з усього, не має. Тому прикро, що більш оперативні шляхи вирішення цієї проблеми суб'єктами законодавчої ініціативи не запропоновані, а навіть цей документ апарат парламенту проштовхує в настільки повільний спосіб.
Лібералізація візового режиму
Цей блок розкривається в підготовленому до другого читання урядовому законопроекті №3224 «Про внесення змін до деяких законів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, засвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України». Власне, як слідує з назви, проект спрямований на уточнення переліку персональних документів, що посвідчують особу та усуває правові прогалини в чинному правовому регулюванні цієї сфери. Крім того, на законодавчому рівні впорядковується порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі та знищення документів особи, окремо приділяється увага адмініструванню та отриманню інформації з Єдиного державного демографічного реєстру.
Слід зауважити, що попередню редакцію цього документу комітет із питань запобігання та протидії корупції Верховної Ради визнав такою, що не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Блок житлово-комунального сектору
Як і попередні, цей блок представлено одним документом. Йдеться про підготовлений до другого читання законопроект №2706 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб'єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення». Документ має ненав'язливі нотки легкого лобізму, що можуть іти з боку остаточних контролерів великих монополістських підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії для потреб населення, а також надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Основна мотивація документа побудована навколо проблеми наявності у таких підприємств заборгованості перед енергопостачальними організаціями, яка виникла через несвоєчасні та неповні як виплати різниці в тарифах, так і розрахунку споживачів за спожиті послуги.
Документом передбачається запровадити строковий мораторій на нарахування та стягнення господарсько-правових, фінансових штрафних санкцій для енергопостачальних компаній у разі несвоєчасного здійснення з ними розрахунку за використаний природний газ та електричну енергію. Такі обмеження діятимуть до моменту отримання відповідними суб'єктами господарювання відшкодування втрат та збитків в установленому порядку.
Блоку науково-освітніх питань
До обговорюваного в парламенті проект порядку денного пленарного тижня потрапило питання чергового перегляду базового документу в сфері освіти. Так, ідеться про творіння уряду колишнього прем'єр-міністра Арсенія Яценюка – законопроект №3491 «Про освіту». До речі, для нього народні обранці на лютневій пленарній сесії часу так і не знайшли. Нагадаємо, цей документ погоджено профільним та суміжними міністерствами. Нормами законопроекту запроваджується низка новацій у сфері освітньої діяльності, які важко назвати позитивними. Серед них – зменшення розміру бюджетних асигнувань щоддо ВВП, запровадження 12-річної програми здобуття загальної освіти, проходження педагогічними працівниками державної сертифікації тощо. Свого часу профспілка працівників освіти і науки України висловлювала протест ухваленню закону в запропонованій редакції. На думку освітян, ухвалення його в такій редакції погіршуватиме та звужуватиме зміст їхніх прав і свобод порівняно з чинним законом.
«Слово і Діло» вже оприлюднювало огляд цього законопроекту, з яким є можливість ознайомитися в статті від 16 лютого поточного року.
Дорожній рух
Верховна Рада України пропонує посилити відповідальність за керування авто в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Про це йдеться в законопроекті №4373. Розмір штрафу пропонується збільшити втричі – з 3 400 до 10 200 грн з обов'язковим позбавленням права керування автотранспортом на 1 рік. При повторному порушенні протягом двох років санкція збільшується ще вдвічі – до 20 400 грн та позбавлення права керування автотранспортом на 3 роки.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, аналітична група «Левіафан»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»