Минулого тижня Конституційний суд України несподівано опинився в центрі скандалу: відразу кілька нардепів оголосили про намір КС визнати окремі положення закону «Про очищення влади» неконституційними. На сполох забили нардепи Леонід Ємець і автор та головний лобіст люстраційного закону Єгор Соболєв.
Припускають, що ключовими дійовими особами цієї історії є п’ятірка суддів, що працюють у КС ще з часів Віктора Януковича й брали участь у затвердженні його президентських повноважень, які багато хто справедливо називає диктаторськими. Визнання неконституційними низки зазначених у проекті рішення пунктів люстраційного закону по суті скасовує заборону на роботу в органах державної влади найближчому оточенню Януковича.
Під тиском громадськості КС минулого тижня довелося визнати: закон про люстрацію вони вивчають, але список пунктів закону, що можуть бути скасовані, сильно перебільшений, а оприлюднений депутатами документ – фейк. І переніс оголошення рішення з цього приводу на сьогодні, 14 червня.
Чи наважаться судді скасувати ключові положення недосконалого, однак такого «вистражданого» українцями закону – поки незрозуміло. Однак питання люстрації самих суддів або бодай заміни частини складу КС у цьому контексті постає надзвичайно гостро. «Слово і Діло» вирішило нагадати, хто з українських політиків давав обіцянки змінити склад Конституційного суду та що з цього вийшло.
Так, «радикал» Ігор Мосійчук пообіцяв домогтися звільнення з посади судді КС Михайла Запорожця, якого нардеп запідозрив у зв’язку із самопроголошеною «Луганською народною республікою». За словами Мосійчука, дружина Запорожця Ірина є «заступником міністра юстиції ЛНР». У серпні минулого року нардеп здійняв галас навколо цього питання в соцмережах, однак далі розмов справа не пішла: Запорожець і до сьогодні не позбавлений посади.
Ще більш радикальне рішення проблеми суддівства у КС запропонував старший колега Мосійчука, лідер «РПЛ» Олег Ляшко. Він 15 квітня заявив про намір зареєструвати законопроект щодо ліквідації КСУ та створення замість нього Конституційної палати в складі Верховного суду. Через півроку «Слово і Діло» перевірило стан виконання цієї обіцянки й виявило, що Ляшко не реєстрував у парламенті жодного схожого законопроекту.
Оновити склад КСУ обіцяв і Президент Петро Порошенко. На початку червня він запевнив, що процес призначення нових суддів почнеться у 2016 році. «Всі нові судді будуть призначатися на конкурсній основі... Доступ до роботи суддями відкривається і для юристів, адвокатів, науковців...Каста зруйнована», – заявив під час спілкування із журналістами Порошенко. Щоправда, поки що в останньому твердженні Гаранта виникають серйозні сумніви. Ця обіцянка наразі в процесі.
Дотичною до неї є й обіцянка Порошенка про те, що судді будуть позбавлені абсолютного імунітету. Намір скасувати суддівську недоторканність висловив чи не кожен український політик, однак поки що імунітет суддів хоч і є обмеженим, проте не скасований. Відповідно до ухвалених Верховною Радою змін до Конституції в частині правосуддя, судді досі не несуть відповідальності за свої неправомірні рішення, а до простих громадян прирівнюються лише в питаннях, не пов’язаних із роботою.
Цікаво, що під люстрацію мали би потрапити й самі судді КСУ – принаймні про це йдеться в пояснювальній записці закону «Про очищення влади». І хоча прогноз нардепа Юрія Дерев’янка з цього приводу не справдився (відповідне положення таки є в законі), можна констатувати, що де-факто законодавчий акт не виконується. Більше того, виходить, що завадити його виконанню намагаються ті, на кого він поширюється.
Передбачаючи можливий реванш «старої гвардії», Єгор Соболєв ще в жовтні минулого року пообіцяв «повстання проти реставрації системи Януковича», а також припинити законотворчу діяльність. А його колега з «Народного фронту» Олександр Дроздик навіть запевнив, що у разі скасування чинного закону про люстрацію Конституційним судом проголосує за новий. Чи доведеться депутатам це робити, ймовірно, побачимо вже дуже скоро.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»