В цей день, рівно 20 років тому, Верховна Рада України ухвалила Основний закон — Конституцію. Саме в цьому документі, серед іншого, закріплені загальні права та обов’язки громадянина. За два десятиліття, що минули, Конституція перетерпіла багато змін, формування та вдосконалення її продовжується і досі,та ймовірно, триватиме весь час існування України, як держави.
Однак, деякі засади, прописані в Конституції, залишаються незмінними. Це — права громадян України. Те що вони не можуть бути звужені чи скасовані винесено навіть в окрему статтю під номером 22. Звичайно, це не може не викликати оптимізму, але подивимось на практиці, як в країні дотримуються, основні права, які державою гарантовані кожному громадянинові.
Стаття 3: Людина, її життя, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю країни.
Почати хочеться з найголовнішого права — права людини на життя. Стаття 3 КУ зазначає, що людина, її життя, а також честь та гідність є найвищою соціальною цінністю країни. Отже, відповідно і вся діяльність держави має бути спрямована на дотримання цього, та зрештою, і інших прав громадян. Також держава дає громадянину право на самостійний захист себе та інших людей. У статті 27 Конституції можна прочитати наступне: «Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань».
Стаття 27: Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань
Ця норма закону стала предметом суперечок між державою та громадянами. Голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін вважає, що саме в реалізації права громадян на захист представники влади вперто не хочуть чути думку народу. «Я би хотів, щоб ми у день 20-ї річниці ухвалення Конституції подивилися на 27-му статтю через призму громадської думки. Вона чітко висловлена в петиції до Президента України «Законодавчо затвердити право громадян України на захист», яка першою набрала рекордну кількість голосів, та ще й в рекордно короткий термін. На жаль, вона ще не імплементована за багатьох обставин. На мою думку, в даному випадку керівництво України, в тому числі і Президент, і Верховна Рада недооцінюють того, що ця зміна до Конституції пройшла найбільш прозору стадію громадського обговорення», - каже Учайкін, і додає, що згідно Конституції, головним джерелом влади в Україні є народ. І народ в цій петиції висловив свою думку у той спосіб, в який йому запропонувала влада.
На думку експерта, в Україні є проблема з 27-ю статтею Конституції. Вона, каже Учайкін, полягає в тому, що право на захист в громадян ніби є, але воно не врегламентоване, адже в країні досі немає відповідного закону. Це, за словами Учайкіна, дуже важливо в теперішній час, коли країна знаходиться фактично в стані війни. Забезпечити це право, впевнений експерт, можна тільки зі зброєю в руках.
«Необхідно конституційно закріпити право громадян на захист себе, свого майна, і все ж-таки конституційного ладу. Для цього в статтю 27 КУ треба ввести право саме на збройний захист, яке би регламентувалося вже в окремому законі. Для цього вже розроблений законопроект 1135-1, який досі не розглянуто за ті півтора роки, що він знаходиться у Верховній Раді», - каже Учайкін. Він впевнений, що альтернативи праву на збройний захист в Україні сьогодні немає.
Невідомо, скільки ще буде зламано списів довкола того, якими інструментами українці можуть захищати себе та інших. Головне, аби народ та його представники у владі повністю усвідомлювали цінність людського життя.
Що ж стосується саме соціальних аспектів життя громадянина, то Конституція гарантує кожному право на освіту, медицину, працю, житло, та соціальний захист.
Стаття 43 Конституції забезпечує право громадян на працю, гідні її умови та своєчасну оплату. У статті 46 українцям гарантоване право на соціальний захист у вигляді пенсій та інших видів виплат, які мають забезпечувати непрацездатним громадянам рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму.
Стаття 46: Громадяни мають право на соціальний захист
Михайло Волинець, голова Незалежної профспілки гірників, голова Конфедерації вільних профспілок України, зазначає, що норми цих статей Конституції, на жаль, в Україні не виконуються повною мірою. За його словами, в Україні йде урізання соціальних пільг та стандартів, відсутній соціальний діалог держави з громадянами.
День Конституції: які зміни в Основний закон могли б запропонувати українські політикиМайкл Щур опублікував на своїй сторінці в Facebook версії української Конституції в редакції різних українських політиків.
Для демонстрації цього Волинець наводить конкретний приклад: «30 працівників шахти «Новогродівська №2» оголосили голодування. Їм затримують зарплатню від 5 до 8 місяців, влада до них не виходить. При тому, що в бюджеті кошти на виплату зарплатні закладені», - каже експерт. Та цей випадок, каже Волинець, не єдиний приклад порушення статті 46. За його словами, в цілому по країні багато людей не отримують виплати за лікарняними.
Експерт також зазначає, що Кабінет міністрів зараз переглядає список професій, працівники яких мають право на пільгову пенсію. За словами Волинця, пропонується цей список скоротити на 40%. Умови праці при цьому, додає експерт, Кабмін наразі покращувати не збирається. Ще однією проблемою Волинець називає те, що в Україні досі не ухвалено новий кодекс законів про працю, а чинний функціонує ще з 1971 року.
Варто зазначити, що ця проблема існує не лише в законодавчому регулюванні права громадян на працю. Молода Конституція ще досі опирається у виконанні положень на деякі закони, ухвалені ще Верховною Радою Української РСР. Так, наприклад, закладене у статті 47 право на житло регулюється Житловим кодексом УРСР від 1983 року.
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу
Та інколи і самі положення Конституції викликають в експертному середовищі нарікання на наявність норм, які зараз виглядають рудиментами радянської епохи. Так, стаття 49 КУ гарантує громадянам право на охорону здоров’я та медичну допомогу. Зокрема, держава декларує безкоштовну медичну допомогу в державних та комунальних медичних закладах.
Саме безоплатність медицини експерти вважають нормою, яку з Основного закону варто було б виключити. Не дивлячись на суперечливість такого кроку по відношенню до громадян, про необхідність впровадження платної медицини сьогодні говорять дедалі активніше.
У Кабміні взялися за підвищення якості медициниУряд України цього року створить нові організаційно-фінансові умови в порядку надання первинної медичної допомоги на рівні об'єднаних територіальних громад та вторинної медичної допомоги шляхом утворення госпітальних округів.
Отто Стойка, головний лікар Київського міського центру «Здоров’я» приєднується до такої думки. Він вважає декларацію безкоштовної медицини «радянським стилем». Безоплатна медицина, каже експерт, не дає ефективної допомоги пацієнтам. Тим паче, що вона в Україні безоплатною називається умовно.
«Декларувати (безкоштовну медицину) — це добре, але треба, щоб закон допомагав людям жити, а він заважає. Люди юридично не повинні платити за медицину, але фактично платять. Це і благодійні внески, і практика, коли за одні процедури треба платити, за інші не треба», - каже Стойка.
Головне питання, на його думку, полягає не в тому, чи будуть платити люди за медицину, а в тому, що кошти на медицину легше буде направляти тоді, коли не буде цієї норми. Безоплатна медицина виключає можливість прорахувати адекватну вартість медичних послуг. А відтак, кошти виділяються лише на утримання медичних закладів, без врахування витрат на послуги, які надають медзаклади, акцентує експерт.
КСУ пояснив депутатам, коли вони можуть вносити зміни до КонституціїСудді Конституційного суду пояснили народним депутатам зміст терміну «наступна чергова сесія парламенту».
«Більшість експертів, називають неправильним існування цієї норми. Я вважаю, що впровадження платної медицини буде тестом на наявність у влади політичної волі проводити медичну реформу. Поки що зміни в медичній галузі косметичні, а потрібні системні зміни для того, щоб в сучасних умовах медична галузь працювала ефективніше», - зазначив Стойка.
Резюмує свою думку експерт тим, що останні тенденції показують зараз, що все більше людей користуються послугами приватних медичних закладів. «Не дивлячись на те, що українці зараз біднішають, вони все частіше користуються офіційно платною медициною, бо хочуть більш якісного сервісу», - резюмує експерт.
Стаття 53. Кожен має право на освіту
Ще один безкоштовний привілей громадян — право на освіту. Згідно статті 53 КУ, держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, середньої, професійно-технічної та вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. В цій статті також визначається право громадян безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних ВНЗ на конкурсній основі.
Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS вважає, що в Україні існує проблема з забезпеченням вищої освіти. Пояснюючи свою позицію, експерт зазначає, що держава не фінансує одне місце студента-бюджетника згідно з тими витратами, які потрібно понести для якісної підготовки його як спеціаліста.
«Якщо ми говоримо про безоплатність саме вищої освіти, то держава не виконує цього зобов’язання на всі 100 %. Ми йдемо шляхом, коли всі доступні кошти дробимо на більшу кількість цих бюджетних місць. Тому на одного бюджетника в нас не припадає необхідна кількість бюджетних коштів аби підготувати хорошого спеціаліста», - каже експерт. На його думку, потрібно звужувати кількість тих, хто може навчатися безоплатно, та водночас збільшувати фінансування за тими потребами та витратами, які несуть університети, не змінюючи при цьому загальний бюджет на вищу освіту.
Гриневич назвала пріоритети реформування освітиМіністр освіти і науки України назвала п’ять основних пріоритетів власної роботи на найближчий час.
Це призведе до зменшення кількості бюджетних місць у ВНЗ, але для покращення в Україні якості вищої освіти цей процес неминучий. «У нас 25 років була мова лише про збільшення кількості бюджетників. Зараз конкурс на одне бюджетне місце буде чи не найнижчий за всю історію незалежної України. Тому, час вже концентруватись на тому, аби підвищувати якість освіти. Саму статтю 53 не треба змінювати», - сказав експерт.
Підсумовуючи вищесказане, хочеться висловити сподівання, що Конституція України при всій демократичності та гуманності, сумлінно виконуватиметься як представниками влади, так і народом. Звісно, не варто забувати, що окрім прав, в Основному законі викладені і обов’язки громадян, які також необхідно виконувати. Стаття 68 декларує, що кожен зобов’язаний неухильно дотримуватися Конституції, та нагадує, що незнання законів не звільняє від відповідальності.
Грищак Олег
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»