У всьому світі з тіньовим сектором економіки заведено боротися всіма можливими економічними та політичним методами. В Україні ситуація протилежна: політики самі не приховують своїх нелегальних статків, а держава часто використовує тіньовий сектор або як можливість для корупційного збагачення, або як амортизаційну складову економіки. Тобто в найбільш скрутні часи українці могли розраховувати не на державу та владні інститути, а на власні сили та потужну тіньову економіку.
Так сталося й за останні 2 роки, коли Україну затягнуло до найтривалішої політичної та економічної кризу. Найвідчутніше на українців та бізнес вплинули девальвація гривні та валютні коливання. Втім, незважаючи на складність ситуації, підприємці продовжують виживати в умовах напівпартизанської економіки, а громадяни щодня відчувають себе такими собі піддослідними кроликами.
Яким буде курс і чого чекати від нацвалюти? Прогноз експертівЕксперт проаналізував ситуацію на валютному ринку та розповів, як зміниться курс долара найближчим часом.
Розібратися в складній фінансовій системі курсових коливань не кожному під силу. До того ж, наскільки ефективними є кроки Нацбанку з відновлення довіри до банківської системи, досі сказати складно навіть досвідченим економістам. Натомість на «чорному ринку» обміну валют все набагато простіше: є попит, пропозиція, ціна та жодних обмежень щодо угод.
Не секрет, що для стабілізації курсу гривні НБУ ще з 2014 року запровадив серйозні обмежувальні заходи для купівлі валюти. Причому як для бізнесу, так і для фізичних осіб. Частково Нацбанк досягнув своїх цілей, чим покращив контроль за сумнівними валютними операціями. Водночас виник новий виклик: значно зросли обсяги «чорного ринку» обміну валют. Так, за розрахунками експертів, «тіньовий» валютний ринок за останні 2 роки зріс мало не втричі й зараз складає 50% усіх валютних операцій в країні. Опосередковано про це свідчать дані торгів на міжбанківському валютному ринку: якщо в 2014 році за один день його обсяг складав близько 500 млн дол., то у 2015-му – близько 200 млн дол., а наприкінці травня 2016-го – вже 175 млн дол.
Більше того, ані правоохоронні органи, ані сам регулятор не здійснюють достатніх заходів для наведення ладу в цій царині. Так, у НБУ неодноразово стверджували, що всі дані щодо нелегальної продажі валюти регулярно передають правоохоронцям. Однак ані МВС, ані ГПУ, ані СБУ досі не розпочали масштабної боротьби із «чорним» обігом валюти.
Попри те, що в ЗМІ таки з’являлася інформація про виявлення нелегальних пунктів обміну валют та вилучення значних коштів, далі затримань та закриття таких обмінників справа не йшла. Адже, наприклад, у разі порушення кримінального провадження за несплату податків з такого роду діяльності довести провину підозрюваних вкрай важко, констатують юристи. Для цього правоохоронцям потрібно визначити походження кожної купюри, без чого передати справу до суду для подальшого її розгляду неможливо.
Сила Нацбанку
НБУ простимулював банки знизити вартість кредитівПравління центрального банку рішенням №88-рш від 23 червня 2016 року «Про розмір облікової ставки» знижує облікову ставку до 16,5% із 24 червня.
Саме в червні НБУ посилив низку своїх позицій у напрямку лібералізації валютного ринку і для бізнесу, і для громадян. По-перше, вже вдруге за 3 місяці було збільшено ліміт на продаж валюти в одні руки: ще в березні Нацбанк підвищив його з 3 до 6 тис. грн, а вже зараз громадяни можуть купити валюти на 12 тис. грн (близько 480 дол.). Більше валюти українці можуть купити в НБУ лише для покриття валютних кредитів. До речі, здійснити купівлю валюти громадянам й надалі не вдасться без паспорту, однак його ксерокопію касири робитимуть лише в тому разі, якщо сума операції становитиме понад 150 тис. грн.
По-друге, НБУ також вдвічі підвищив ліміт суми депозиту, який банки можуть повертати клієнту на день – з 50 тис. грн до 100 тис. грн (близько 4000 дол). По-третє, компаніям-експортерам, саме через які іноземна валюта «заходить» до України, знизили ліміт обов'язкового продажу валютної виручки на міжбанку з 75% до 65%. Нарешті, Нацбанк дозволив нерезидентам вивести свої валютні дивіденди за 2014-2015 роки. Щоправда, регулятор таки встановив ліміт на рівні до 5 млн дол. на місяць на одного інвестора.
Усі ці кроки з лібералізації валютного ринку Нацбанк ініціював на тлі збільшення власних золотовалютних надходжень (НБУ активно скуповував валюту протягом останнього місяця й тепер вони становлять більше 13,5 млрд дол.), а також ще одного суттєвого рішення – банкам дозволили змінювати курс покупки та продажу валюти протягом робочого дня. Такий крок, на думку кандидата економічних наук, експерта Євгена Невмержицького, може знизити ризики, пов'язані зі зміною цін на валюту, та стати дієвим ринковим механізмом спрощення роботи з курсами.
Експерт пояснив, до чого призведе дозвіл НБУ міняти курс валют протягом дняЕксперт прокоментував постанову НБУ, згідно з якою відсьогодні українські банки можуть змінювати валютні курси протягом дня.
Лібералізація валютного ринку має суттєво послабити позиції «чорного ринку» обміну валют. Сприяє таким рішучим крокам, за словами голови НБУ Валерії Гонтаревої, стабілізація та поступове оздоровлення банківської системи. Щоправда, аналітики сумніваються у тому, що НБУ дійсно здійснив аж надто рішучі кроки. Адже суттєвої кількості повернення дивідендів нерезидентами не очікується (2014-2015 роки були збитковими для бізнесу), в разі хорошого врожаю експортери сільськогосподарської продукції наприкінці літа «заведуть» додаткової валютної виручки, а уряд таки й надалі очікує продовження співпраці з МВФ. За словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, до кінця року Фонд має виділити Україні транш у розмірі 1,7 млрд дол., втім, раніше серед фінансових аналітиків виникала інформація щодо зменшення суми траншу до 1 млрд доларів. Можливо, саме з цим пов’язане рішення НБУ збільшити свої золотовалютні резерви, однак варто врахувати й інший аспект – пролонгація з рішенням про виділення чергового траншу поки що не вплинула на поведінку курсу національної валюти. За останні 1,5 місяці гривня поступово укріплюється.
Лазівка для бізнесу
Як би НБУ не старався відновити довіру до банківського сектору, велика частина підприємців й надалі звертатиметься до послуг «чорного ринку» обміну валют. До слова, частково самі дії регулятора зумовили появу такого вигідного бізнесу, як валютообмінні каси. Нині в столиці їх безліч, а поміняти валюту на будь-яку суму та без будь-яких додаткових доплат набагато легше. Вочевидь, така масштабна діяльність була б невигідною без достатніх обсягів валюти в касах та без розуміння того, що правоохоронні органи не надто цікавитимуться їхнім походженням.
НБУ дозволив подвоїти купівлю валюти для українцівНаціональний банк України підвищив ліміт продажу готівкової валюти фізичним особам з 6 тис. грн до 12 тис. грн в еквіваленті на добу.
До того ж, заходи НБУ з лібералізації валютного ринку допоможуть саме пересічному українцю купити кілька сотень доларів для поїздки за кордон чи на відпочинок, однак не врятують бізнес, потреби якого у валюті складають десятки, а то й сотні тисяч доларів на місяць.
Фінансисти та банкіри вкотре наголошують: «чорний ринок» обміну валют нікуди не зникне, а от для того, щоб зменшити його масштаби, влада мала б потурбуватися про ефективне запровадження 2-х реформ – дерегуляції та податкової. Перша має вирішити проблему з поверненням довіри до дій держави, друга – переконати бізнес у важливості сплати та справедливості податкових ставок.
Поки що і НБУ, і парламент продемонстрували єдність у питанні відновлення довіри до банківської системи. Однак, як зазначають експерти, роблять це суто з прагматичних очікувань із відновлення співпраці з МВФ. Так, нещодавно Верховна Рада ухвалила закон «Про фінансову реструктуризацію», який є однією з умов продовження співпраці з Фондом. Закон має допомогти і банкам, і бізнесу: першим він зменшить кількість проблемних кредитів і надасть можливість спрямувати кошти на відновлення кредитування; другим – допоможе уникнути ризику банкрутства та стати знову платоспроможними. До того ж, зменшення ризиків для бізнесу означатиме збереження та створення нових робочих місць для решти громадян.
В липні Україна отримає мільярд доларів від МВФ – ГонтареваГлава Національного банку Валерія Гонтарева назвала дату надання траншу від МВФ і його суму.
«Вихід із банківського колапсу в будь-якому разі може бути, лише якщо розділити навантаження між позичальником та кредитором, особливо в нинішній соціально-економічній та військово-політичній ситуації в Україні», – підтвердив важливість ухваленого закону голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Аналітики зазначають, що для того, щоб повністю відмінити валютні обмеження, НБУ потрібно мати більші валютні резерви, а економіка України має показати відчутніше зростання. Навряд чи ці показники суттєво зміняться протягом наступних півроку: зростання ВВП очікується на рівні 1-1,5%, а резерви НБУ хоча й зростають, проте значна їх частина – це минулі транші МВФ, які регулятор зберігає на власних рахунках для макроекономічної стабілізації ситуації. Тому не виключено, що в разі нових дисбалансів та курсових коливань Нацбанк змушений буде знову вдатися до непопулярних адміністративних кроків. А український бізнес та громадяни й надалі звертатимуться за допомогою в купівлі валюти до «мінял». _ Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»_
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»