Рішення про вихід Великобританії з Євросоюзу породило чимало міфів та побоювань щодо майбутнього та цінностей європейського співтовариства. Поки що найбільше економічних наслідків на собі відчули саме в Лондоні, тоді як лідери решти європейських країн наразі не бачать у результатах референдуму реальної загрози єдності ЄС.
Природно, в інформаційному полі Brexit викликав бурхливе обговорення, в результаті якого гучніше почали лунати голоси євроскептиків. Щоправда, подібну кризу Євросоюз уже переживав: у 2007 році країни-члени ЄС підписали Договір про реформування, більш відомий, як Лісабонська угода. Документ, який був ратифікований протягом 2 років всіма 27 країнами ЄС, вносив зміни до базової Угоди про Європейський Союз та до Угоди про заснування Європейської Спільноти. Його поява була викликана необхідністю замінити проект так званої Європейської конституції, ратифікація якої фактично провалилася через рішення референдумів у Франції та Нідерландах.
Уряд Шотландії озвучив Європарламенту позицію щодо BrexitШотландський уряд сьогодні на засіданні Європарламенту офіційно заявив про намір Шотландії залишитися в ЄС.
І хоч наміри Великобританії є більш ніж серйозними, втілити їх у життя швидко не вдасться. За прогнозами експертів та самих європейських політиків, процедура виходу з ЄС може затягнутися в часі від 1 до 2 років. Та й самі британські політики цими днями визнали, що не мали чіткого й заздалегідь підготовленого плану дій у разі позитивного рішення референдуму щодо виходу країни з ЄС.
Наразі фінансисти наголошують на безпосередніх ризиках самої британської економіки, яка може відчути весь біль політичного «розлучення» з Євросоюзом. Попри те, що Великобританія не входила до зони єдиної європейської валюти, її національна валюта – фунт – за останні кілька днів стрімко втратила інвестиційну привабливість та обвалилася до 30-річного мінімуму. Так само поповзли донизу й показники біржових індексів країни. Міністерство фінансів Великобританії вже попередило про можливість банкрутства деяких банків, зростання безробіття, падіння обсягів торгівлі, а отже й ВВП країни.
Крім того, таке рішення референдуму принесе Сполученому королівству й низку інших, не менш небезпечних загроз національній безпеці. Йдеться про відцентрові тенденції та бажання Шотландії й Північної Ірландії залишитися в складі Євросоюзу. З вуст деяких регіональних політиків пролунали й заяви із закликами про відокремлення від Великобританії. Зокрема, глава уряду Шотландії Нікола Стерджен цілком серйозно припустила, що місцевий парламент може накласти вето на рішення щодо виходу Великої Британії з Європейського Союзу. Аналітики вже не сумніваються: рішення про вихід з ЄС лише додасть аргументів прихильникам незалежності Шотландії та Північної Ірландії.
Найпопулярніший аргумент серед євроскептиків базується на виникненні небезпечного для існування ЄС прецеденту після референдуму у Великобританії, а значить, можливою є ланцюгова реакція. Мовляв, слідом за британцями вийти з ЄС висловлять бажання й інші країни, серед яких найімовірнішим кандидатом є Нідерланди. Своєю чергою, в країн, які вже давно прагнуть долучитися до Європейського співтовариства, почали закрадатися сумніви щодо спроможності ЄС вирішувати власні проблеми. Так, днями президент Туреччини Реджеп Ердоган висловив застереження, що результати референдуму стали підсумком активної кампанії за вихід Британії з ЄС та свідчать про зростання популярності ультраправих сил у Європі. «Якщо ці протиріччя в ЄС посиляться й процес йтиме в цьому напрямку, через короткий час (Євросоюз – Ред.) неминуче зіткнеться з рішеннями інших країн про вихід», – заявив Ердоган.
Ердоган про Brexit: вслід за Британією ЄС залишать інші країниРеджеп Ердоган звинуватив Європу в подвійних стандартах, а результати референдуму в Британії назвав результатом ксенофобії та антимігрантських настроїв.
Однак поки що подібних заяв на найвищому рівні не пролунало. Навпаки, в контексті Brexit Німеччина та Франція офіційно закликали до посилення інтеграції всередині Європейського Союзу. «Ми маємо спільно діяти в напрямку подальшого поглиблення валютного союзу з прогресом у спільному оподаткуванні, зокрема транснаціональних компаній, а також розвитку спільних соціальних стандартів всередині ЄС», – зазначили в спільній заяві міністри закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр та Франції – Жан-Марк Еро.
Тим часом станом на 12:00 29 червня петиція про проведення повторного референдуму щодо можливості виходу з ЄС зібрала більше 4 мільйонів підписів громадян Великобританії. Вочевидь, дебати про вихід країни з Євросоюзу можуть призвести й до перегляду цього рішення.
Наслідки для України
Серед українських політиків та експертів думки щодо результатів голосування референдуму про вихід Великобританії з ЄС традиційно розділилися. При цьому жодна зі сторін не вбачає позитиву для України: йдеться або про суттєвий негатив, або про відсутність будь-яких наслідків. «Британія проголосувала за вихід. Це землетрус, наслідки якого ЄС розгрібатиме довго. Що для України? Якщо стисло – абсолютно нічого хорошого. Євросоюз закриється від будь-яких зовнішніх подразників і ліквідовуватиме внутрішні, щоб не пішла ланцюгова реакція. Тому санкції проти РФ, вірогідно, почнуть поступово знімати з 2017 року, а безвізовий для нас, Грузії та Туреччини відкладеться на невизначений час. Нам у цих умовах потрібно навчитись єднатись для захисту від ворога, який активізується на всіх напрямках. Без єдності, якої забракло ЄС, ми не вистоїмо», – зазначив на своїй сторінці у Facebook народний депутат, голова української делегації в ПАРЄ Володимир Ар’єв.
Загалом негатив із приводу Brexit пов'язаний із побоюваннями відтермінування рішення про безвізовий режим та поступовим ослабленням економічних санкцій щодо Росії з боку країн-членів ЄС. Перший ризик може виникнути через те, що перед європейськими країнами постали значно серйозніші виклики, в результаті чого вони можуть просто відкласти розгляд будь-яких наступних дій щодо євроінтеграції нових країн. Другий – значно небезпечніший, адже йдеться про підвалини політики Заходу щодо стримування агресивних дій Росії щодо її сусідів, зокрема до України. Не секрет, що Велика Британія від початку анексії Криму та військової агресії РФ на Донбасі підтримує нашу країну, виступаючи своєрідним каталізатором санкційної кампанії країн ЄС проти Кремля.
Клімкін повідомив, на скільки ЄС затримає безвіз для України через BrexitГлава МЗС Павло Клімкін заявив, що Brexit істотно не вплине на надання Україні безвізового режиму.
Втім, керівництво країн-членів ЄС уже встигло попередити, що жодних змін у відносинах з Україною після Brexit не відбудеться. Зокрема, таку думку підтвердив президент Європарламенту Мартін Шульц під час зустрічі з Президентом України Петром Порошенком. Сам Глава держави заявив, що вихід Великобританії не матиме суттєвого впливу на процес надання Україні безвізового режиму з країнами Євросоюзу. «Ми очікуємо, що формальні процедури в комітетах (Єропарламенту – Ред.) будуть завершені до літніх канікул у парламенті. Я поки не бачу жодних ускладнень. Є об'єктивні труднощі, які з'явилися в зв'язку з Brexit, але вони несуть лише відтермінування на дні чи, може, на тижні», - зазначив Петро Порошенко.
Своєю чергою, канцлер Німеччини та президент Франції спростували думку й щодо можливості скасування санкцій проти Росії. «Ми чітко заявили, що, дивлячись на стан виконання Мінських угод, ми маємо продовжувати санкції», – заявила Ангела Меркель про узгоджену позицію з колегою Франсуа Оландом.
Діяти локально, мислити глобально
Як не дивно, але нинішня криза з Brexit може навпаки виявитися більш ніж сприятливою для України в контексті посилення своїх позицій у ЄС. На щастя, і Президент, і прем’єр-міністр, і більшість депутатів українського парламенту одностайно висловилися з приводу необхідності залишатися відданими євроінтеграційним прагненням. І питання полягає не лише в політичній та безпековій площині, але й у суто прагматичних прагненнях, яких Україна може досягти в разі вдалого позиціонування.
Глава уряду Бельгії закликає Британію якнайшвидше залишити ЄСВихід Великобританії з Європейського Союзу дасть йому новий імпульс до розвитку, впевнений прем'єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
По-перше, Україна, як і Грузія та Туреччина, хоч і ставить за мету отримання членства в ЄС, проте головним досягненням насправді вважає посилення економічної співпраці та отримання безвізового режиму. В разі відсутності першого компоненту сподіватися на будь-яке інше можливе зближення буде невигідним передусім самим українцям. А от щодо безвізового режиму, то такий крок українській владі слід розглядати передусім як інвестицію у власне електоральне майбутнє. Таким чином, завдання-мінімум для України – таки досягти мети щодо отримання безвізового режиму та наростити економічний потенціал.
По-друге, йдеться про питання безпеки. Збереження й розвиток такого союзника, як Україна, має стати одним із головних пріоритетів європейських лідерів. Поки що це не всі розуміють, проте подібні думки вже лунають, наприклад, серед польських політиків та лідерів балтійських країн. Більше того, керівництво НАТО вже близько року активно тиражує тезу про створення так званого «Балто-Чорноморського безпекового союзу», ключовими партнерами в якому стануть 7 країн: Латвія, Литва, Естонія, Польща, Україна, Румунія та Туреччина. В разі реального створення подібного безпекового об’єднання стратегічно Україна відіграватиме роль своєрідного «військового форпосту демократії» в центрі Європи. За схожою логікою в середині ХХ століття США усіляко підтримували створення та розбудову держави Ізраїль.
По-третє, саме Brexit може дещо спростити шлях України до ЄС через внесення змін до функціонування європейських інституцій – таких, як Європарламент та Єврокомісія. Про такі тенденції вже висловилися деякі європейські політики та депутати, зокрема з Польщі та Німеччини.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»