За останні півроку в соціальних мережах збільшилася кількість гнівних дописів автовласників та водіїв, у яких вони вказують на нехтування правилами дорожнього руху та бездіяльність патрульної поліції щодо порушників.
Так, справді: мало не кожен мешканець столиці переживав відчуття «перегонів без правил», яке виникає щоразу, коли наважуєшся стати учасником дорожнього руху в Києві. І не важливо, чи ти перебуваєш за кермом своєї автівки, надаєш перевагу поїздці на мотоциклі, вважаєш себе вправним велосипедистом, чи просто є пасажиром маршрутки чи таксі. Всі спроби пересуватися наземним транспортом дорогами України можуть завершитися втратою здоров’я або навіть життя. Без перебільшень: щороку саме ДТП є причиною смерті кількох тисяч українців, а лік травмованих іде на десятки тисяч.
ДТП в Україні: причини та покарання за порушення ПДР«Слово і Діло» вирішило проаналізувати причини ДТП в Україні та кількість жертв у їх результаті.
Красномовними є офіційні дані, які регулярно оновлюються на сайті Управління безпеки дорожнього руху. Так, у Києві кількість ДТП є найбільшою серед усіх населених пунктів України: в період із січня до травня 2016 року була офіційно зафіксована загальна цифра у 16885 випадків. Це на 20,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом, кількість дорожньо-транспортних пригод порівняно з 2015 роком у всіх регіонах збільшилася на 19,9%, що свідчить про те, що ситуація з дорожнім рухом несе справжню небезпеку для всіх його учасників.
Без поваги до ПДР
Загалом у ДТП за 5 місяців 2016 року по всій Україні загинуло 1167 осіб, ще 12 394 – травмовано. До слова, останніх уже на 30,8% більше, ніж за аналогічний період 2015 року. В Національній поліції наголошують на 3 головних причинах збільшення кількості ДТП: ігнорування та недотримання правил дорожнього руху всіма його учасниками, низька культура керування транспортними засобами, стан дорожнього покриття, недостатня профілактична робота та відсутність адекватного покарання для порушників. Саме низький розмір штрафів та недостатній рівень фіксації порушень є двома головними причинами відчуття безкарності для водіїв.
Поліція розпочинає повсюдне встановлення камер відеофіксаціїУ Києві запускають пілотний проект відеофіксації на автодорогах, що розпочнеться з липня цього року.
Побороти ці проблеми має система автоматичної фотофіксації порушників, рішення про запровадження якої парламент підтримав ще в липні минулого року, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
Закон запроваджує автоматичну фіксацію порушень правил дорожнього руху в Україні спеціальними засобами фото- та відеозйомки, після чого ці докази надсилаються автовласнику (потенційному порушнику) за адресою проживання. Також документ передбачає загальне зменшення розмірів штрафів, запроваджує систему нарахування штрафних балів та забороняє забирати водійські посвідчення без рішення суду. Таким чином, за задумом законодавця, цей закон мав би серйозно вплинути на водіїв із метою наведення ладу на дорогах. Адже автоматична фото- та відеозйомка передбачає фіксацію семи найпоширеніших порушень ПДР: перевищення швидкості руху, проїзд на заборонений сигнал світлофора, порушення правил зупинки та стоянки, порушення заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, порушення правил руху на смугах громадського транспорту, порушення правил руху через залізничні переїзди та виїзд на смугу зустрічного руху.
У МВС повідомили, скільки камер відеоспостереження встановили у 2015 роціЗа минулий рік Міністерство внутрішніх справ України встановило лише дві камери відеоспостереження в громадських місцях і на дорогах країни.
Система мала запрацювати із 7 листопада минулого року, коли набули чинності відповідні зміни до Кодексу про адміністративні порушення, які узаконюють автофіксацію порушень. Втім, нововведення досі не працює: ситуація загальмувалася на рівні Кабміну, який має розробити відповідні підзаконні нормативно-правові акти. Вони створять певний алгоритм роботи системи автоматичної фіксації порушень. Додатково, вже традиційно на заваді швидкому запровадженню системи стала й хронічна нестача грошей на місцевому рівні та необхідність проведення тендерних закупівель необхідного обладнання.
Так, у Києві вже спростували оптимістичні плани з початком повноцінної роботи системи автоматичної фіксації порушень, анонсованої з 1 липня. За словами заступника голови Національної поліції Костянтина Бушуєва, повноцінно система може запрацювати до кінця 2016 року, а поки що камери фіксуватимуть порушення в тестовому режимі. Це означає, що водії та власники автотранспорту, які порушили ПДР у столиці, вже наступного місяця можуть отримати так звані «листи щастя».
Запуск пілотного проекту відеофіксації порушень на дорогах столиці нещодавно підтвердила й глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе. Так, за її словами, встановлювати камери розпочнуть з липня у Києві, а по всій Україні цей процес триватиме щонайменше до другої половини 2017 року.
Штрафи вирішують все?
Київська влада штрафуватиме порушників ПДР через відеокамериЗавдяки камерам, водії, які будуть виїжджати на виділену смугу руху отримуватимуть штрафи автоматично.
Постанова Кабміну про визначення процедури оцінки відповідності вимірювальних пристроїв для дистанційного вимірювання швидкості руху транспортних засобів набуде чинності 4 вересня 2016 року. А до того, наголошують юристи, повідомлення про фото- чи відеофіксацію вчинених автомобілістами порушень не матимуть жодних правових наслідків.
Щоправда, навіть після повноцінного запуску системи судової тяганини не уникнути. Водії та автовласники будуть масово опротестовувати дані, надіслані з камер фіксації порушень. Так, запровадити таку систему в Україні вже намагалися у 2008-2009 роках. Тоді Конституційний суд ухвалив рішення про те, що законодавство щодо роботи автоматичної фіксації порушень не відповідає нормам Основного закону. Юристи вважають, що Верховна Рада так і не позбулася законодавчих ризиків, запропонувавши ту саму схему роботи автоматичної фіксації порушень.
На думку експертів, у системи є низка недоліків, які варто було б вирішити ще до початку її запуску. Передусім це стосується номерних знаків авто, власники яких зараз й надалі зареєстровані в населених пунктах тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей та анексованому Криму. Куди приходитимуть та хто отримуватиме повідомлення про порушення – невідомо. І чи означатиме такий стан речей, що порушник ПДР у такому разі уникне адміністративної відповідальності?
Кілька аварій паралізували трасу «Київ-Одеса». ФотоУ результаті кількох дорожньо-транспортних пригод на трасі Київ-Одеса утворилися кілометрові затори.
Ще одне суттєве питання – роль патрульної поліції в попередженні та профілактиці порушень. Адже запровадження системи не вирішить наявних проблем із порушниками: камери будуть встановлені не скрізь, а недобросовісні водії в разі бажання умисно вчинити порушення ПДР можуть вдатися до різноманітних хитрощів – змінити автомобільні номери, заклеїти їх чи здійснити інші маскувальні заходи, щоб не дозволити камерам розпізнати особу кермувальника. Таким чином, навіть після запровадження автоматичної фіксації порушень патрульна поліція має лише посилити контроль за дотриманням правил дорожнього руху.
Наприклад, камера може зафіксувати порушення, але не встановить, чи був водій напідпитку. Насправді, народні депутати значно посилили відповідальність громадян за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп’яніння. Тож уся необхідна нормативно-правова база для покарання подібних порушників у поліцейських уже є.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»