Про туристів і терористів. Чому я не боюся відпочивати в Туреччині?

Читать на русском
Максим Кречетовжурналіст, блогер

Вибухи в Стамбулі з одного боку й раптове російсько-турецьке потепління – з іншого поставили в глухий кут любителів будувати прогнози на туристичний сезон. На український МЗС, втім, з його безглуздими порадами не їхати до «небезпечної Туреччини» ніхто уваги не звернув (їхати на Донбас, наприклад, там нікого не відмовляли). Для суворого українського туриста набагато важливішою є ціна питання, ніж примарна або цілком реальна небезпека: все-таки даються взнаки два з половиною роки існування країни в умовах АТО.

Щиро шкода українку, загиблу в аеропорту імені Ататюрка в Стамбулі в результаті нещодавньої терористичної атаки. Можливо, когось на певний час ця трагедія й утримає від поїздки до найкращого, на думку автора, міста на планеті. Але це був не перший теракт у Стамбулі навіть за останній час: 12 січня цього року вибух забрав десяток життів у одній з головних туристичних точок міста – на площі Султанахмет. Однак тоді не постраждали українці, а ось останній теракт саме в повітряних воротах міста, минути які туристу неможливо, лякає відчутно. Тож їхати в Туреччину чи не їхати? Їхати!

МЗС рекомендує українцям не їздити в СтамбулПосольство України в Туреччині звернулося до українців із рекомендацією деякий час не їздити в Стамбул.

Турецькі туроператори абсолютно резонно не розглядають подію в аеропорту Стамбула як форс-мажор, що дає право без штрафів відмовитися від поїздок на південь і південний захід країни, до морів. Робіть висновки самі: чи стануть українські готельєри повертати гроші іноземним туристам, які відмовилися їхати в Одесу чи в Карпати через війну на сході України? А відстань між Стамбулом та Антальєю рівно така ж, як між Одесою та Донецьком – майже 730 кілометрів.

Тож, по-перше, не поїхати в Кемер або Мармарис за вже купленою путівкою – це покарати самого себе (як купити талончик і піти пішки назло кондуктору). По-друге, місця відпочинку в Туреччині взяті під посилений контроль, а невеликі тамтешні аеропорти – й поготів. Власне, туристи, що лежать на пляжі, й не є метою терористів «Ісламської держави» чи Робітничої партії Курдистану (РПК), які ведуть війну з урядом і президентом Ердоганом. Хоча тут ось що дивно: вважається, що Туреччина таємно підтримує ІД у боротьбі з режимом Асада в Сирії, тоді як Росія номінально з угрупованням бореться, але ось у Росії немає жодного теракту, зате росіяни, киргизи та узбеки, завербовані ІД, їдуть для теракту в далекий Стамбул, а не в Москву. Але це окрема тема.

А тепер про «російський фактор» у нинішньому сезоні. «Лафа» закінчується: скоро п'яні викрики «Тагіл!» знову лунатимуть в готелях уздовж турецьких узбереж. Вождь росіян залишився дуже задоволений тим, як його придворні перекладачі подали лист від турецького колеги Реджепа Тайіпа Ердогана – послужливі «товмачі» перевели жаль із приводу загибелі пілота Су-24 як вибачення за збитий літак. Сам же Ердоган напередодні «вибачень» перед Путіним прийняв вибачення (справжні, з компенсаціями) від Ізраїлю за інцидент 2010 року, коли тамтешня берегова охорона дуже жорстко (із жертвами з турецького боку) попередила спробу прорвати блокаду Сектора Газа й доставити гуманітарний вантаж палестинцям. Кожен із президентів в очах своєї нації залишився мачо, а перервана 7 місяців тому багатомільярдна співпрацю за вказівкою з Кремля буде стаханівськими методами відновлюватися в усіх сферах. Зокрема, Путін прямим текстом благословив росіян знову їхати до Туреччини (Криму знов не пощастило – грошей тепер і не буде, а наказано триматися).

Пасажиропотік до Криму впав майже вдвічі – ДПСУ червні цього року кількість громадян та одиниць автотранспорту, які перетнули адмінкордон із Кримом, скоротилася.

Раніше при придбанні туру в Туреччину за доплату можна було замовити опцію «готель без росіян». Половину нинішнього сезону туристи з усього світу насолоджувалися цією опцією абсолютно безкоштовно в напівпорожніх готелях, та ще й за знижених цін на путівки. Повернення звитяжних над «чорнодупими» агресивних росіян значно зіпсує атмосферу курортів на Середземному та Егейському морях. Втім, найзапекліший російський люмпен поїхати туди не зможе з економічних причин. У соцмережах, щоправда, сповнені одночасно злоби й заздрості, яскраві представники російського народу клянуться, що в Туреччину не поїдуть, оскільки збитий літак туркам ніколи не пробачать. Але Путіна за «широту душі» при цьому не хають – у Росії ж ще багато порожніх місць у табірних бараках чекають на клієнтів.

То чи варто чекати стрибка цін через наплив росіян? «Ні», – в один голос відповідають представники турфірм. По-перше, дуже швидко відновити потік туристів із Росії не вийде з організаційних причин – призначити, наприклад, чартерні рейси за тиждень-два ніяк не вийде. По-друге, як з'ясувалося, російські турфірми вимагають значних знижок від турків для «промо-турів» росіян – ну як ніби це новий для них напрямок і «перших ластівок» потрібно полетіти, подивитися й подумати, чи рекомендувати друзям і знайомим поїздки до Туреччини. До речі, про те, що в Туреччину їхати вже можна й потрібно, Володимир Путін заявив тоді, коли ще не розвіявся дим від вибухів у стамбульському аеропорту... Тобто він точно знає, що росіянам теракти не загрожують, або його настільки не турбує їхня безпека?

Позавчора, тобто вже після терактів і призову до росіян повертатися на турецькі курорти, автор цих рядків купив путівку до прекрасного готелю прямо на березі моря в містечку під Мармарисом. Там відмінне місце, на голову вище Анталбї з Аланьєю, й лише за 333 долари з людини за все (переліт, проживання 7 днів і харчування за системою «все включено»). Менеджер Людмила, яка продала вже цього сезону не один десяток турів, усе ніяк не звикне до таких низьких цін. Можливим зростанням цін вона клієнтів не лякає, мотивуючи раннє бронювання іншим фактором: що раніше викупити місця, що залищаються в готелях в готелях, то менше шансів, що забронювати їх встигнуть росіяни. Зокрема, я на свої дати викупив останній номер у готелі, а це є гарантією, що росіян там ще немає.

Турки можуть дозволити РФ використовувати свою авіабазу для бомбардувань СиріїМіністр закордонних справ Туреччини не виключив, що Анкара може дозволити РФ використовувати свою авіабазу для операцій проти терористичного угруповання «ІД».

Відпочинок саме на півдні Туреччини я задумав ще давно. Якби не ці плани, то обов'язково полетів би в улюблений Стамбул, де я буваю щонайменше раз на рік, а то і по 4 рази. Хоча б із солідарності. І мені не страшно. У день теракту я зустрічав у «Борисполі» подругу зі Стамбула, але вона летіла з іншого аеропорту (імені Сабіха Гекчен) й уранці. «Значить, у Бога на мене ще є плани», – пізніше пожартувала вона. В цьому жарті міститься й моя філософія: від долі не втечеш, а якщо не судилося, то й не пропадеш. Є ще й приказки про те, як до однієї воронки снаряд не падає, але раціональніше подумати про статистику. Наприклад, про те, що щодня в Україні лише в результаті ДТП гине півтора десятка людей, проте це не змушує наші дороги спорожніти. Той же авіатранспорт так і залишається найбезпечнішим, а після «проколу» служби безпеки в аеропорту імені Ататюрка заходи цієї самої безпеки посилені настільки, що сьогодні турецькі аеропорти – чи не найбезпечніші місця в країні.

Кількість українських туристів у Туреччині зросла цього року вдвічі! Це й тому, що багато хто (хоч і не всі) відмовляється їхати відпочивати в окупований Крим, і тому, що через падіння потоку туристів із Росії на 90% знизилися ціни. Україна та Туреччина стають ближчими. 5 років тому, живучи та працюючи в Туреччині, я довго був змушений пояснювати місцевим, де розташована Україна й що ми – не Росія. Тепер уже турки це добре розуміють. Багатьом співвітчизникам мені також доводилося пояснювати, що їхні стереотипи про Туреччину – це пережитки дрімучого радянського невігластва. Росіяни для турків – лише бізнес. А чи станемо ми для турків не лише туристами, а й друзями? Думаю, це залежить і від нашої солідарності з ними у скрутну хвилину. А поки – гарного всім відпочинку!

Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: