Верховна Рада України вийшла на фінішну пряму перед літнім відпочинком. До вашої уваги пропонується перелік найцікавіших питань, які народні обранці спробують розглянути впродовж наступного пленарного тижня.
Зняття недоторканності
У вівторок народні обранці розглядатимуть питання про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності свого колеги – народного депутата України Олександра Онищенка. Напередодні рішення про підтримку подання ГПУ ухвалив регламентний комітет ВРУ. Однак у цій бездоганній схемі є невеликий «прокол».
Річ у тім, що для того, щоб Онищенко опинився за ґратами, Верховна Рада має окремо розглянути три питання: про надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, про надання згоди на його затримання та про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту. А ГПУ внесла замість трьох подань одне загальне.
«Справа Онищенка»: чи зніме Верховна Рада недоторканність з нардепа?5 липня Верховна Рада намагатиметься притягнути до кримінальної відповідальності депутата Онищенка за газові схеми.
Нагадаємо, що якраз через подібні порушення ВСУ скасував рішення Верховної Ради про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності нардепа Ігоря Мосійчука.
Блок корпоративних питань
Щоб покращити правове регулювання ведення бізнесу, народні обранці пропонують внести відповідні правки до низки законодавчих актів шляхом ухвалення законопроекту №4216 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню господарських товариств», розробленого авторським колективом на чолі з депутатом Віктором Галасюком. Основна концепція документу полягає у встановленні (поверненні) обов’язкового нотаріального посвідчення правочинів, предметом яких є розпорядження корпоративними правами.
Якщо не звертати увагу на окремі недоліки юридичної техніки, то в цілому ідею документа можна вважати вдалою, але тлише за умови, що нотаріат зможе справлятися з покладеними на нього завданнями оперативно та за невеликі кошти, що для сьогоднішнього стану речей має важливе значення.
Схеми
Уряд у законопроектах №4776 та №4777 пропонує запровадити в Україні інститут уповноваженого економічного оператора аналогічного тому, що функціонує в ЄС, та виконання Україною зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію. Але організація подобного інституту в Україні має свої, так би мовити, нюанси.
За вказаними законопроектами, органи доходів та зборів видають виключно резиденту України сертифікат уповноваженого економічного оператора, який передбачає спрощення митних процедур. Уповноважений економічний оператор, якому надано сертифікат, може отримати дозвіл на користування такими спеціальними спрощеннями як: процедура спрощеного декларування, самостійне накладення пломб спеціального типу, звільнення від необхідності встановлення митницею відправлення обов’язкового маршруту переміщення тощо.
Ці законопроекти мають значні корупційні ризики: по-перше, при здійсненні видачі сертифікату органом ДФС без необхідної точності прописані підстави для видачі та відмови у видачі документу, що створює можливість на власний розсуд визначати, кому надавати цю індульгенцію, а кому – ні.
Верховна Рада голосує за зняття недоторканності з Онищенка. Онлайн-трансляція5 липня Верховна Рада України голосуватиме за подання ГПУ про зняття депутатської недоторканності з Олександра Онищенка.
По-друге, запровадження цього інституту створить ринок «своїх» операторів, які мають законні преференції, що дозволять їм поступово «вичавити» з ринку тих операторів, котрі не мають подібних преференцій. Отже, якщо означені закони будуть ухвалені, то з діяльності ДФС та спеціальних економічних операторів не можна зводити очей.
Блок мультимедійних питань
У цій частині в порядку денному пленарної сесії згадуються два документи: один із них спрямований на обмеження використання медійної продукції держави агресора, а другий – на підтримку національного кінематографа. Розглянемо їх окремо.
Законопроект №4303 «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання медійної продукції держави-агресора» зареєстровано в парламенті наприкінці березня поточного року, під час піку політичної парламентської кризи. Незважаючи на те, що авторами документу в переважній більшості виступають народні обранці, що входять до складу депутатських фракцій «Народного фронту» та «БПП», ідеї в ньому викладено в манері, більш притаманній їхнім колегам «радикалам». Парламентарі пропонують обмежити присутність в інформаційному просторі України громадян Російської Федерації. Для цього запроваджується обов’язок організатора гастрольного заходу отримати відповідне свідоцтво для проведення гастрольних заходів та театральних вистав за участю осіб, які пов’язані з державою-агресором, та за умови складання ним та творчими працівниками, членами художнього, артистичного персоналу театру персональних письмових заяв про засудження окупації території України державою-агресором. Тобто для того, щоб провести гастрольний або театральний захід, іноземним діячам культури доведеться публічно засудити політику Кремля, що може стати початком кінця їхньої кар’єри в своїй країні. А тому йдеться не про обмеження, а про заборону таких заходів. Також під забороною трансляції опинилися музичні твори, вперше оприлюднені після 1 січня 2014 року, за участю осіб, включених до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
«Оксана Білозір на KissFM»: соцмережі коментують запровадження квот на радіоДепутати ухвалили закон, який встановлює квоти на україномовні пісні в ефірі вітчизняних радіостанцій. Соціальні мережі відреагували на рішення парламенту.
Нагадаємо, в лютому 2015 року Рада ухвалиа закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України», яким, окрім іншого, заборонено трансляцію аудіовізуальних творів, одним із учасників яких є особа, внесена до переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.
Законопроект №3081-Д «Про державну підтримку кінематографії в Україні» акцентує увагу на проблемі недостатнього розвитку українського кіно та кінематографу, як складової частини сучасної культури суспільства. В першу чергу документ умотивований тим, що національний кінематограф фактично виявився нездатним заповнити інформаційний простір, який звільнився внаслідок ухвалення зазначеного вище закону. Це викликало хвилю депресивного застою та продовження занепаду галузі та, як наслідок, засилля ринку іноземним продуктом. Вирішити ці питання має цей законопроект, який за допомогою низки факторів покликаний створити сприятливі умови для виробництва кінопродукції, залучення інвестицій та розвитку галузі кінематографії в цілому.
Блок земельних питань
Серед найбільш гострих законопроектів, що стосуються земельної тематики, які потрапили до проекту порядку денного варто окремо відзначити такі:
Законопроект №3190 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо зняття штучних обмежень на реалізацію права на приватизацію та отримання в користування земельних ділянок», що покликаний вирішити дві критичні проблеми в сфері оформлення прав власності на земельні ділянки. Йдеться, по-перше, про скасування необхідності розробляти проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при передачі її у власність власнику розташованого на ній будинку. Та, по-друге, законодавчо закріплює можливість надання відповідними органам влади реалізувати громадянам право на приватизацію земельних ділянок за відсутності детального плану або плану зонування в передбачених випадках.
Законопроект №3006 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли», котрий має спростити та пришвидшити процес визнання спадщини (майном померлого, яке не перейшло до спадкоємців, або за відсутності спадкоємців, чи якщо жоден із них не прийняв спадок). Також пропонується передбачити перехід земельних ділянок, що перебувають у складі спадщини, в комунальну власність територіальній громаді за місцем розташування такого майна (а не за місцем останнього проживання померлого, як це відбувається в чинній редакції), встановлюється порядок інформаційної взаємодії між державними електронними реєстрами задля виявлення та наступної легалізації такого майна, що відбувається в судовому порядку. В рамках цього пропонується звільнити місцеві ради від сплати судового збору.
Законопроект №2920 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімального строку оренди земельних ділянок сільгосппризначення, на яких проводиться гідротехнічна меліорація», нормами якого планується встановити мінімальний термін оренд меліорованих земель сільськогосподарського призначення терміном щонайменше 10 років. Тим самим започатковується довгостроковий характер оренди земельних ділянок в аграрному секторі економіки. Хоча складно собі уявити, яким чином селянин, доведений державою майже до зубожіння, може створити таку загрозу стабільності та вплинути на діяльність гігантських агропромислових холдингів із їхнім економічним потенціалом, що законотворець таким чином намагається проштовхнути настільки цинічні зміни. Втім, може це і є прикладом того, що експерти традиційно називають лобізмом?
Блок міграційно-туристиничх питань
Майже рік тому у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №2285а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення дотримання правил в'їзду в Україну, включаючи тимчасово окуповану територію, та виїзду з неї», який має зберегти та покращити стан державного суверенітету України, шляхом виключення можливостей незаконного перетину кордону з боку фізичних осіб, а також встановлення порядку умов ведення бізнесу в сегменті туристичних та транспортних послуг. Зокрема, документом пропонується заборонити видачу ліцензій транспортним та туристичним компаніям, які провокують та/або сприяють чи допускають порушення правил перетину державного кордону та тимчасово окупованих територій із запровадженням кримінальної відповідальності за такі дії.
Подолання вето Президента
Також цього тижня до порядку денного внесені сім законопроектів для повторного розгляду з пропозиціями Президента України.
Президент запропонував відхилити такі законопроекти:
Закон №1165 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами», яким запроваджувався інститут «приватного обвинувачення» з можливістю долучати як належні докази, аудіо та відеозаписи у справах, пов’язаних із корупційними діяннями та службовими зловживаннями посадовців. Як бачимо, Петро Олексійович не збирається ускладнювати життя чиновникам і в боротьбі між громадянським суспільством та знахабнілим державним апаратом став на бік останніх.
Закон №1076 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», яким встановлювалося, що гуртожитки, які були збудовані за радянських часів за загальнодержавні кошти та під час приватизації й корпоратизації та включені до статутних капіталів (фондів) приватних (колективних) товариств (організацій), передаються у власність територіальних громад. В подальшому ці гуртожитки могли бути або приватизовані, або використовуватись як соціальне житло. На жаль, попри всі заклики щодо децентралізації, Президент не вважає, що місцеві громади можуть дати лад гуртожиткам, які розташовані на їхній території.
Закон України №3830-3 «Про внесення змін до закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти» та №3831-2 закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» пропонує виділити фінансування на професійно-технічну освіту. Зауваження Президента зводяться до однієї тези: «Грошей немає. Тримайтеся там!»
Крім того, Президент висловив такі пропозиції:
Закон №3868 «Про внесення зміни до статті 13 закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку», який пропонував збільшити втричі чинну ставку на відходи та брухт чорних металів, що зараз має становити 10 євро за 1 тонну. Фактично втричі підвищується чинна ставка на відходи та брухт чорних металів, що зараз має становити 10 євро за 1 тонну. Метою такого підвищення було бажання деяких власників українських заводів-споживачів металобрухту знизити для потреб своїх заводів вартість металобрухту. Закон пропонує встановити таку ставку експорту строком на три роки. Президент же хоче зменшити цей термін до одного року, що, в принципі, логічно, адже експортери також мають своїх лобістів як в уряді, так і в Адміністрації Президента.
Про накладення вето на закони України №2406 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей» та №2676 «Про внесення змін до закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо нарахування субсидій пенсіонерам та інвалідам» (докладніше читайте в аналізі від 19 квітня).
Приватизація
Проектом закону №2485а про внесення змін до закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо вилучення об'єктів) пропонується дозволити приватизацію п’яти об’єктів агропромислового комплексу Закарпаття.
Приватизація держвласності затягнеться на 5 років – МЕРТУ Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України вважають, що приватизація об'єктів державної власності затягнеться на термін від двох до п'яти років у зв'язку зі складною структурою підпорядкування в міністерствах і відомствах.
Проектом закону №4536 про внесення змін до закону України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо деяких об'єктів сільськогосподарської та транспортної галузей пропонується дозволити приватизацію більше 250 об’єктів АПК та транспорту, в тому числі всієї портової інфраструктури країни, що в контексті збройного конфлікту на сході країни та падіння вартості цих активів є дуже суперечливим рішенням.
Національний банк України
Цього тижня постановою про призначення членів Ради Національного банку України №4324 будуть призначені нові члени Ради НБУ. Слід зазначити, що кандидати погоджені всіма фракціями та депутатськими групами. Відтак, із наступного тижня членами Ради НБУ мають стати: Аржевітін Станіслав Михайлович (терміном на 7 років), Щербаков Олена Анатоліївна (терміном на 6 років), Милованов Тимофій Сергійович (терміном на 5 років), Ричаківська Віра Іванівна (терміном на 4 роки).
Аналітична група «Левіафан», спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»